ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………

Розділ І Особливості галузі діяльності досліджуваного підприємства,

загальні економічні фактори і умови.Організаційна та функціональна

структура

1.1 Аналіз сучасних напрямків розвитку ринкової діяльності аптечних підприємств та передумови раціональної організації обліку розрахунків з кредиторами ТзОВ «Дарсі»…………………………………………………………

1.2 Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства………

1.3 Економічна сутність поняття «кредиторська заборгованість» та її класифікація………………………………………………………………………….

1.4 Охорона праці на ТзОВ «Дарсі» ……………………………………………….

Розділ ІІ Організація обліку розрахунків з кредиторами на ТзОВ «Дарсі»

1. Організаційні аспекти обліку розрахунків з кредиторами ТзОВ «Дарсі»….

2.2 Особливості обліку розрахунків з кредиторами при роздрібній торгівлі ліками…………………………………………………………………..

2.3 Облік розрахунків за претензіями……………………………………………..

2.4 Облік розрахунків із іншими кредиторами……………………………………

Розділ ІІІ Аналіз операцій з кредиторами

3.1Аналіз динаміки та структури кредиторської заборгованості………………

3.2 Аналіз впливу кредиторської заборгованості на фінансовий стан підприємства………………………………………………………………………

3.3 Планування кредиторської заборгованості………………………………….

Висновки....................................................................................

ВСТУП

Глибокі економічні перетворення в сфері виробництва на основі ринкових відносин є характерною особливістю сучасного розвитку економіки України. Ринкові відносини вимагають перегляду системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік взаєморозрахунків суб’єктів господарювання.

Суб’єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов’язань по платежах перед партнерами. Кризи гострих неплатежів і низької ліквідності вітчизняних підприємств вимагають перегляду та удосконалення сучасної теорії та практики позикових відносин.

 Фінансовий стан фізичної або юридичної особи не можна оцінювати за активами, які перебувають у його розпорядженні. Наявність офісу, автомобіля та іншої атрибутики процвітаючого підпиємства ще не свідчить про його прибутковість. Якщо джерелом придбання всіх цих активів є непогашені зобов’язання підприємства перед кредиторами, то все це видиме багатство їм, кредиторам, і належить. У зв’язку із цим інформація про зобов’язання та розрахунки з постачальниками і підрядчиками підприємства є однією з найважливіших в оцінці його фінансового стану.

Наявність зобов’язань перед постачальниками є нормальним станом будь-якого діючого підприємства, установи або організації. Важливо не те, чи має підприємство зобов’язання перед іншими особами, а те, який обсяг цих зобов’язань, чи перевищують вони активи підприємства, чи ні. Так чи інакше, але інформація про зобов’язання підприємства, про їхню структуру та обсяги дуже важлива для зовнішніх користувачів його фінансової звітності.

На сьогоднішній день керівники підприємств зацікавились оптимізацією величини кредиторської заборгованості, яка призводить до покращення фінансового стану підприємства та призводить до його процвітання.

Керівництво різних організацій, установ підприємств завжди цікавила рентабельність (віддача) власного капіталу. Зменшення власного капіталу за рахунок кредиторської заборгованості збільшує рентабельність, якщо прибуток від господарської діяльності підприємства залишається незмінним. Тобто, різного роду відстрочка платежів (за придбання товарів, робіт, послуг, обов’язкових платежів та зборів до бюджету, по оплаті праці тощо) збільшує рентабельність власного капіталу.

Але переважно кредиторську заборгованість в ринкових умовах економіки доводиться сплачувати. Це можуть бути відсотки за банківські кредити, збільшення вартості придбаних в кредит товарів, різного роду штрафи, пені, неустойки тощо. Правильне визнання та облік кредиторської заборгованості виключає сплату штрафів, пені.

Основним теоретичним фундаментом для обліку на аналізу розрахунків із кредиторами є національне П(С)БО 11 «Зобов'язання». Воно визначає порядок формування та відображення у звітності інформації про зобов'язання підприємства. Цим стандартом усі зобов'язання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов'язання.

Питанням обліку та аналізу розрахунків, зобов’язань та заборгованості приділяли увагу як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, зокрема Ф.Ф.Бутинець, С.Ф.Голов, О.М.Головащенко, Р.Грачова, М.Ю.Медведєв, В.Моссаковський, В.Ф.Палій, М.С.Пушкар, Б.Райан, Я.В.Соколов, Ю.Д.Чацкіс, В.О.Шевчук та інші. 

Предметом дослідження даної дипломної роботи є методика організації бухгалтерського обліку та економічного аналізу поточної кредиторської заборгованості підприємства.

Об'єктом дослідження обрано ТзОВ «Дарсі», яке на даний час займається реалізацією ліків через мережу аптек в місті Івано-Франківську.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та практичне застосування методик обліку та економічного аналізу поточної кредиторської заборгованості на досліджуваному підприємстві та надання рекомендацій щодо оптимізації її величини.

Головними завданнями дослідження є: 1) ознайомлення з умовами господарювання базового підприємства; 2) оцінка нормативної бази з обліку, аналізу поточної кредиторської заборгованості; 3) дослідження організації та методології бухгалтерського обліку поточної кредиторської заборгованості на базовому підприємстві, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення; 4) проведення загального та факторного аналізу поточної кредиторської заборгованості; 5) розробка пропозицій щодо вдосконалення обліку економічного аналізу поточної кредиторської заборгованості на підприємстві.

Структурно дипломна робота складається з вступу,трьох розділів, висновку,списку використаної літератури і додатків.

Розділ І Особливості галузі діяльності досліджуваного підприємства, загальні економічні фактори і умови. Організаційна та функціональна структура

1.1 Аналіз сучасних напрямків розвитку ринкової діяльності аптечних підприємств та передумови раціональної організації обліку розрахунків з кредиторами ТзОв «Дарсі»

Формування сучасної моделі економічних відносин супроводжується виникненням та поширенням нових організаційних структур в усіх сегментах національної економіки і, насамперед, у фармації [3]. Цю тезу певною мірою підтверджують процеси інтеграції і консолідації, що відбуваються на вітчизняному фармацевтичному ринку та спричиняють становлення таких нових структур, як корпоративні аптечні мережі, фарммаркети, оптово-роздрібні об’єднання, фармацевтичні холдинги [4, 6].

Для українського фармацевтичного ринку такі організаційні утворення є новим етапом розвитку галузі, проте досвід та показники діяльності провідних фармацевтичних компаній Європи, США свідчать про успішність, економічну ефективність та перспективність функціонування інтегрованих фармацевтичних підприємств. Експерти прогнозують подальший активний розвиток аптечних мереж та оптово-роздрібних об’єднань в Україні, що, у свою чергу, потребує відповідної науково-обґрунтованої характеристики принципів маркетингової діяльності нових організаційних структур [2].

Аналіз наукової літератури показав, що дослідженню питань стосовно формування сучасних фармацевтичних інтегрованих організацій та, зокрема, аптечних мереж останнім часом приділяється значна увага. Це відображають здебільшого роботи зарубіжних авторів [1, 5, 9-11]. Незважаючи на високу актуальність процесів консолідації та інтеграції у фармацевтичній галузі, на сьогодні у вітчизняній науковій літературі недостатньо висвітленими лишаються питання стосовно дослідження сучасних напрямків ринкової діяльності аптечних підприємств, передумов становлення нових форм торгівлі на фармацевтичному ринку, а також перспектив подальшого розвитку роздрібного ринкового сегменту.

В данному параграфі проведений аналіз сучасних напрямків, основних тенденцій розвитку ринкової діяльності аптечних підприємств та дослідження структури аптечних мереж на вітчизняному фармацевтичному ринку.

В Україні близько 21 тис. точок, де продаються медичні препарати, однак основні параметри їх діяльності (рівень цін, асортимент лікарських засобів, що надаються знижки) на сьогоднішній день досить схожі.

Інтеграція фармацевтичних підприємств у вигляді торгівельних об’єднань являє собою форму співробітництва економічно та юридично самостійних компаній на різних етапах функціонування від розробки та виробництва товарів до їх збуту кінцевим споживачам з метою підвищення ефективності діяльності. В умовах жорсткої конкуренції та агресивної полі тики потужних зарубіжних фармацевтичних компаній об’єднання учасників вітчизняного фармацевтичного ринку у торговельні мережі дозволить останнім зміцнити свої конкурентні позиції та досягти значних економічних показників [11].

Під торговельною мережею розуміють сукупність роздрібних та оптових структур, які виступають під єдиною торговельною маркою та забезпечують єдину систему постачання і збуту [3]. Це можуть бути або горизонтальні структури, у які об’єднуються підприємства, що функціонують в однакових сферах діяльності, або вертикальні, коли підприємства роздрібної торгівлі інтегруються з оптовими фірмами чи підприємствами-виробниками. Також на фармацевтичному ринку зустрічаються інтегровані організації змішаного типу, наприклад група компаній «Аптечний холдинг» у Донецькому регіоні, до складу якого входять потужна аптечна мережа (695 роздрібних точок) та розвинута система оптово-роздрібних філій. Структура видів інтеграції фармацевтичних підприємств представлена на рис. 1.1.

Серед приорітетних напрямків розвитку більшості великих фармацевтичних компаній на вітчизняному ринку слід відзначити відкриття власних роздрібних точок або формування цілих аптечних мереж у складі оптових фірм або підприємств-виробників. Для вертикально-інтегрованих організацій аптечні мережі – це спосіб підвищення капіталізації та вихід на суміжні сегменти ринку.

Інтеграція фармацевтичних підприємств