
- •Тема 1. Предмет, метод, ф-ї сучасної макроекономіки.
- •Предмет макроекономіки. Переваги і недоліки макроекономічного аналізу.
- •1) Вивчення впливу поведінки економічних суб’єктів та економічної політики на:
- •2) Виявлення факторів, що визначають:
- •3) Виявлення причин кон’юнктурних коливань в економіці як у короткостроковому періоді (діловий цикл), так і в довгостроковому (економічне зростання обсягів національного виробництва):
- •2.Місце макроекономіки в системі економічних наук. Ф-ї макроекономіки.
- •3. Процес виникнення й еволюції макроекономіки як науки.
- •4. Структура національної економіки та макроекономічних пропорцій.
- •5. Моделі економічного кругообігу.
- •Чотирьохсекторна модель кругообігу
- •Тема 2. Макроекономічні пок-ки в с-мі національних рах-ків.
- •1. Система національних рахунків, її сутність та методологія.
- •2. Ввп та внп та зв’язок між ними.
- •4. Номінальні та реальні макроекономічні пок-ки.
- •Недоліки розрах-ку макроекономічних пок-ків. Альтернативні макропок-ки.
- •Тема 3. Сукупний попит. Сукупна пропозиція.
- •3.2. Зміст та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •3.3. Макроекономічна рівновага аd-аs та її механізм на окремих відрізках аs.
- •Тема 4. Споживання. Заощадження. Інвестиції.
- •4.1. Споживання, заощадження, зв'язок між ними.
- •Недоходні фактори споживання і заощадження.
- •4.3. Інвестиції, як компонент сукупних витрат. Мультиплікатор інвестицій.
- •Тема 5. Моделі макроекономічної рівноваги.
- •5.1. Основні підходи до тлумачення макрорівноваги.
- •5.2. Кейнсіанський хрест. Мультиплікатор видатків, його інтерпретації.
- •5.3. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •Тема № 6 Нац. Ринок та його рівновага
- •6.1. Модель is-lm. Інтерпретація макрорівноваги is-lm.
- •Рівновага is – lm
- •Тема 7. Фіскальна політика.
- •7.1. Теоретичні аспекти фіскальної політики. Роль податків, бюджету в механізмі фп. Зміст кривої Лаффера.
- •7.2. Дискреційна фіскальна політика.
- •7.3. Зміст та механізм недискреційної фіскальної політики.
- •7.4. Відображення фіскальної політики за моделлю «витрати-випуск».
- •7.5. Основні принципи бюджетної політики. Дефіцит бюджету та державний борг.
- •7.6. Управління державним боргом.
- •Тема 8: Монетарна політика
- •8.1. Зміст та роль грошових агрегатів. Теоретичні аспекти монетарної політики.
- •8.2. Попит на гроші на макрорівні.
- •8.3. Пропозиція грошей. Механізм депозитного мультиплікатора. Грошовий мультиплікатор.
- •8.6. Політика «дешевих» і «дорогих» грошей. Експансіоністська та рестрикційна монетрна політика.
- •Тема 9 . Макроекономічна нестабільність. Економічне зростання.
- •Основні теорії економічних криз. Суть, причини та структура економічного циклу.
- •Зміщенням праворуч лінії довгострокової сукупної пропозиції lras (мал. 14.1);
- •Зміщенням праворуч кривої виробничих можливостей із положення ав до положення сд(мал. 14.2).
- •Тема 10. Інфляція та антиінфляційна політика.
- •10.1. Зміст, причини і механізми інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •10.2. Основні принципи і напрямки антиінфляційної політики держави. Крива Філіпса.
- •Тема 11. Безробіття та політика зайнятості.
- •11.1. Структура населення з методикою моп. Типи, види і форми безробіття.
- •11.2. Взаємозв’язок безробіття і динаміки ввп. Дія закону Оукена.
- •11.4. Наслідки безробіття та причини існування стійкого рівня безробіття.
4. Структура національної економіки та макроекономічних пропорцій.
Національна економічна система – це складна макроекономічна структура, яка визначається як взаємодія та взаємоузгодженість окремих сегментів ринку (ринку економічних ресурсів, товарів та послуг, грошей та валюти, капіталу, цінних паперів тощо) та окремих їх елементів.
Залежно від характеру та змісту взаємозв'язаних елементів національної економічної системи розрізняють такі структури економіки: відтворювальну, галузеву, територіальну, соціальну, функціональну та зовнішньоекономічну.
Відтворювальна структура характеризує:
- використання ВВП (НД) на відтворення основного капіталу,його нагромадження та споживання;
- співвідношення між виробничим та особистим споживанням.
Галузева структура відображає пропорції розвитку окремих галузевих секторів і груп міжгалузевих комплексів, галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер національної економіки.
Виділяють галузі виробничої й невиробничої сфер. Функціональна структура національної економіки характеризує динамічну взаємодію та взаємозалежність окремих сегментних ринків (ресурсів, продуктів, грошей і валюти, інвестицій, цінних паперів,науково-технічних розробок, нерухомості) та їхніх елементів (попиту й пропозиції, цін і витрат, доходів і видатків).
Територіальна структура національної економіки відображає розміщення виробництва й інфраструктури в окремих територіальних (регіональних) утвореннях (системах), що характеризуються певними умовами: наявністю корисних копалин і сировинної бази (природними ресурсами), природно-кліматичними умовами, географічним розташуванням, культурними традиціями, демографічними та іншими умовами.
Соціальна структура характеризує такі співвідношення в національній економіці:
- між організаційно-правовими формами підприємництва з урахуванням рівнів концентрації й централізації виробництва й капіталу (між великими, середніми та малими підприємствами) й режиму власності (між приватними, колективними та державними підприємствами); - певними верствами населення, диференційованими за рівнем доходів.
Зовнішньоекономічна структура відображає пропорції між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталів тощо, які певною мірою є функціональними пропорціями національної економічної системи як відкритої системи, де чистий експорт розглядається як елемент валових національних інвестицій та елемент сукупного суспільного попиту, від чого залежить динаміка ВВП.
5. Моделі економічного кругообігу.
В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша модель кругових потоків. В моделі тільки дві категорії економічних агентів – домогосподарства і фірми, немає державного втручання, модель замкнена (рис. 1.1.). Проста двосекторна модель кругообігу.
Доходи одних економічних агентів — це витрати інших:
– споживчі витрати на придбання товарів — доходи фірм від реалізації готової продукції;
– витрати фірм на оплату ресурсів — доход домогосподарств (заробітна плата, рента тощо).
В двосекторній моделі утворюються два потоки: реальний «ресурси — товари» і грошовий «витрати — доходи» — здійснюються одночасно в протилежних напрямках.
Потік характеризує економічний процес, який відбувається безперервно і вимірюється в одиницях за визначений період часу.
У попередній моделі Y = C, але частину доходу домогосподарства схильні зберігати: Y = C + S.
Заощадження (S) — накопичення у вигляді готівки, вклади в банк, покупка акцій, облігацій та інших цінних паперів.
З іншого боку, фірми витрачають більше, ніж отримують від реалізації продукції, так як крім оплати ресурсів необхідно здійснити інвестиції.
Інвестиції— це всі витрати, які безпосередньо сприяють збільшенню сукупної величини накопиченого в економіці капіталу. Це інвестиції в основний капітал (виробниче обладнання, комплектуючі, виробничі будівлі тощо), в товарно-матеріальні запаси (запаси сировини, накопичення запасів нереалізованої продукції).
Таким чином, оскільки домогосподарства витрачають менше в порівнянні з величиною доходів, а фірми — більше в порівнянні з виручкою, то в моделі з'являються фінансові ринки.
Під фінансовими ринками розуміють сукупність ринкових інститутів, які направляють потік грошових коштів від власників до позичальників. Вони переміщують значну частину заощаджень, перетворюючи їх в інвестиції. Інша частина переміщується безпосередньо від домогосподарств до фірм шляхом придбання акцій, облігацій тощо (рис. 1. 2.). Ускладнена двосекторна модель кругообігу.
В даній моделі рівновага має вигляд: Y = C + S = C + I, або S = I.
Під державним сектором розуміються як центральні так і місцеві органи влади.
Державний сектор пов'язаний з економічною системою через:
– чисті податки, тобто податкові надходження від домогосподарств за мінусом державних трансфертних виплат (Т);
– державні видатки (G);
– державні позики, які здійснюються при наявності дефіциту державного бюджету (G > Т);
– державні заощадження, які здійснюються при наявності надлишку бюджету (G < Т) (рис. 1.3). Трьохсекторна модель кругообігу
Введення державного сектору не порушує рівноваги, оскільки:
1) з точки зору доходів: доход розподіляється не тільки на споживання (С) і заощадження (S), але і сплату податків (T): Y = C + T + S;
2) існує три види витрат на товари і послуги — споживчі, інвестиційні і державні, тобто з точки зору витрат (або національного продукту): Y = С + 1 + G; Y = C + T + S = C + I + G.
Відкрита економіка — це економічна система, яка зв'язана з іншими державами світу механізмами експорту, імпорту і фінансових операцій (рис. 1. 6.). Так як в моделі відображено тільки грошові потоки, то:
– експорт (Е) — це потік грошових виплат в систему на внутрішні ринки продуктів;
– імпорт (I) — потік з внутрішньої національної економіки за кордон;
– чистий експорт (NE) — різниця між величиною експорту та імпорту.