Тема 10. Інфляція та антиінфляційна політика.

10.1. Зміст, причини і механізми інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат. Соціально-економічні наслідки інфляції.

Інфляція - тривалий неперервний процес знецінення грошей, котрий проявляється як стійке підвищення загального рівня цін.

Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін (індексу споживчих цін, дефлятора ВВП тощо) як різниця між значенням цього індексу за певний період (у відсотках) та 100%: К = Іцін -100%.

Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період (прискорилась чи сповільнилась), і визначається за формулою:

ТЕМП ІНФЛЯЦІЇ = де — ціновий індекс у поточному і минулому періодах.

Протилежним до інфляції поняттям є дефляція, яка має місце, коли загальний рівень цін падає і купівельна спроможність грошей підвищується. Дефляція трапляється вкрай рідко. Дезінфляція означає сповільнення темпів інфляції.

Основними причинами інфляції є:

• Грошова емісія, незабезпечена товарною масою * Кредитна емісія. * Криза валютно-фінансової системи.

• Зростання бюджетного дефіциту та державного боргу. * Мілітаризація економіки, оскільки вона є причиною:

•збільшення видатків бюджету, - додаткового поглинання матеріальних та трудових ресурсів, а отже, вилучення їх із сфери виробництва споживчих товарів - збільшення споживчого попиту з боку зайнятих в оборонній промисловості. .

• Механізм оподаткування (при збільшенні податку на прибуток проявляється тенденція до зниження обсягів виробництва). Види інфляції

• Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10% на рік).

• Галопуюча інфляція характеризується зростанням рівня цін (Р) від 10% до 200% на рік.

• Гіперінфляція відбувається, коли ціни зростають до 1000% на рік і більше. Під час гіперінфляції поведінка споживачів визначається на­маганням вкласти гроші у матеріальні цінності (тобто придбати будь-який товар, навіть не дуже потрібний, пише б позбутися готівки, грошей - це так звана “втеча від грошей»).

Інфляція попиту спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни, намагаючись зрівноважити пропозицію і попит, зростають.

Інфляція попиту була притаманна нашій економіці на початку 90-х років, коли радянський уряд фінансував свій бюджетний дефіцит, скориставшись друкарським верстатом, коли величезні черги людей збиралися в магазинах з метою позбутися зайвих грошей і придбати якомога більшу кількість то­варів “про запас”.

Сучасну інфляцію від просто інфляції попиту відрізняє те, що ціни починають зростати ще до досягнення повної зайнятості, бо витрати на працю, капітал і матеріали мають здатність збільшуватися навіть у недовантаженій економіці. Це явище відоме як інфляція витрат, або інфляція пропозиції.

Інфляція, що виникає через зростання витрат у періоди високого без­робіття і неповного використання виробничих ресурсів, називається інфляцією витрат, або інфляцією пропозиції.

Таким чином, інфляція витрат пов’язана із скороченням сукупної про­позиції внаслідок дії несприятливих зовнішніх шоків - підвищенням цін на сировину, матеріали, підвищенням номінальної заробітної плати тощо, які сприяють зростанню витрат виробництва, падінню обсягів випуску і зайня­тості, зростанню безробіття. Цей тип інфляції призводить до стагфляції - ситуації в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва. Поєднання інфляції попиту та інфляції витрат створює так звану інфля­ційну спіраль.

Вплив інфляції на рівень доходів та обсяги вироб-ва залежить від того якою є інфляція – очікуваною чи непередбачуваною. Очікувана інфляція – це інфляція, яка враховується в очікуваннях і поведінці економічних суб’єктів до свого проявлення. Непередбачувана інфляція – це інфляція, яку населення не очікує, тому вона призводить до зниження всіх видів фіксованих доходів і перерозподіляє їх на користь тих економічних суб’єктів чиї номінальні доходи зростають швидше за середній рівень цін.

Наслідки інфляції:

1. Зниження життєвого рівня населення у формах: зниження реальної вартості особистих заощаджень; скорочення поточних реальних доходів.

2. Єфект інфляційного оподаткування (ефект Танзі-Олівера). В умовах зростання рівня інфляції виникає ефект Танзі-Олівера – свідоме відстрочення внесення податкових відрахувань у державний бюджет платниками податків. За час відстрочення платежів у бюджет відбувається знецінення грошей, в результаті якого виграє платник податку.

3. Перерозподіл доходів між приватним сектором і державою.