
- •Тема 1. Предмет, метод, ф-ї сучасної макроекономіки.
- •Предмет макроекономіки. Переваги і недоліки макроекономічного аналізу.
- •1) Вивчення впливу поведінки економічних суб’єктів та економічної політики на:
- •2) Виявлення факторів, що визначають:
- •3) Виявлення причин кон’юнктурних коливань в економіці як у короткостроковому періоді (діловий цикл), так і в довгостроковому (економічне зростання обсягів національного виробництва):
- •2.Місце макроекономіки в системі економічних наук. Ф-ї макроекономіки.
- •3. Процес виникнення й еволюції макроекономіки як науки.
- •4. Структура національної економіки та макроекономічних пропорцій.
- •5. Моделі економічного кругообігу.
- •Чотирьохсекторна модель кругообігу
- •Тема 2. Макроекономічні пок-ки в с-мі національних рах-ків.
- •1. Система національних рахунків, її сутність та методологія.
- •2. Ввп та внп та зв’язок між ними.
- •4. Номінальні та реальні макроекономічні пок-ки.
- •Недоліки розрах-ку макроекономічних пок-ків. Альтернативні макропок-ки.
- •Тема 3. Сукупний попит. Сукупна пропозиція.
- •3.2. Зміст та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •3.3. Макроекономічна рівновага аd-аs та її механізм на окремих відрізках аs.
- •Тема 4. Споживання. Заощадження. Інвестиції.
- •4.1. Споживання, заощадження, зв'язок між ними.
- •Недоходні фактори споживання і заощадження.
- •4.3. Інвестиції, як компонент сукупних витрат. Мультиплікатор інвестицій.
- •Тема 5. Моделі макроекономічної рівноваги.
- •5.1. Основні підходи до тлумачення макрорівноваги.
- •5.2. Кейнсіанський хрест. Мультиплікатор видатків, його інтерпретації.
- •5.3. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •Тема № 6 Нац. Ринок та його рівновага
- •6.1. Модель is-lm. Інтерпретація макрорівноваги is-lm.
- •Рівновага is – lm
- •Тема 7. Фіскальна політика.
- •7.1. Теоретичні аспекти фіскальної політики. Роль податків, бюджету в механізмі фп. Зміст кривої Лаффера.
- •7.2. Дискреційна фіскальна політика.
- •7.3. Зміст та механізм недискреційної фіскальної політики.
- •7.4. Відображення фіскальної політики за моделлю «витрати-випуск».
- •7.5. Основні принципи бюджетної політики. Дефіцит бюджету та державний борг.
- •7.6. Управління державним боргом.
- •Тема 8: Монетарна політика
- •8.1. Зміст та роль грошових агрегатів. Теоретичні аспекти монетарної політики.
- •8.2. Попит на гроші на макрорівні.
- •8.3. Пропозиція грошей. Механізм депозитного мультиплікатора. Грошовий мультиплікатор.
- •8.6. Політика «дешевих» і «дорогих» грошей. Експансіоністська та рестрикційна монетрна політика.
- •Тема 9 . Макроекономічна нестабільність. Економічне зростання.
- •Основні теорії економічних криз. Суть, причини та структура економічного циклу.
- •Зміщенням праворуч лінії довгострокової сукупної пропозиції lras (мал. 14.1);
- •Зміщенням праворуч кривої виробничих можливостей із положення ав до положення сд(мал. 14.2).
- •Тема 10. Інфляція та антиінфляційна політика.
- •10.1. Зміст, причини і механізми інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •10.2. Основні принципи і напрямки антиінфляційної політики держави. Крива Філіпса.
- •Тема 11. Безробіття та політика зайнятості.
- •11.1. Структура населення з методикою моп. Типи, види і форми безробіття.
- •11.2. Взаємозв’язок безробіття і динаміки ввп. Дія закону Оукена.
- •11.4. Наслідки безробіття та причини існування стійкого рівня безробіття.
Тема 8: Монетарна політика
8.1. Зміст та роль грошових агрегатів. Теоретичні аспекти монетарної політики.
Грошима називається загальновизнаний засіб платежу, який без будь-яких обмежень приймається в обмін на товари та послуги, а також при сплаті боргових зобов'язань. Види грошей:
Символічні, або декретні гроші - засоби обміну, що являють собою певні форми боргових зобов'язань держави і не мають власної невід’ємної цінності (тобто це готівкові гроші). Монопольне право емісії готівкових грошей закріплене за державою (центральним банком).
Кредитні, або депозитні гроші - засоби обміну, які являють собою боргові зобов'язання депозитних інститутів (безготівкові гроші). Вартість депозитних грошей визначається їхньою купівельною спроможністю.
Грошові агрегати — сукупність фінансових активів, які вимірюють обсяг і структуру грошової маси (види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю ліквідністю, тобто можливістю швидкого перетворення в готівку).
Грошова маса – сукупність загальноприйнятих засобів платежу, що випущені банківською с-мою і обертаються в економіці.
Грошова база – сукупність готівкових коштів, випущених в обіг НБУ, коштів обов’язкових резервів, коштів на кореспондентських рахунках та інших коштів інших банків, коштів державних нефінансових корпорацій і домашніх господарств у НБУ.
Для розрахунку сукупної грошової маси в обігу в Україні передбачені такі грошові агрегати:
М-0 - готівка (паперові гроші й монети, гроші поза банками);
М-1 = М0+ кошти на поточних рахунках;
М-2 = М1 + строкові депозити та кошти на рахунках капітальних вкладень під-в і організацій;
М-3 = М2+кошти клієнтів за трастовими операціями банків
Грошові агрегати різняться між собою ступенем ліквідності, швидкістю обігу, національною роллю в економіці, участю в інфляції.
Монетарна політика – сукупність заходів держави, спрямованих на регулювання грошової маси. Цілі грошово-кредитної політики можна розділити на кінцеві: (економічне зростання, повна зайнятість, стабільність цін, життєздатний платіжний баланс) та проміжні (процентна ставка, грошова маса, валютний курс).
Види монетарної політики: гнучка, жорстка і проміжна. Гнучка грошово-кредитна політика — політика центрального банку, за якої проміжною ціллю є фіксація або підтримка процентних ставок на певному рівні.
Жорстка ГКП - спрямована на фіксацію або підтримку стабільного обсягу грошової маси в економіці.
Проміжному типові ГКП відповідає нахилена крива пропозиції грошей: при зміні попиту на гроші пропозиція грошей змінюється, але в обсязі, недостатньому для підтримки процентних ставок на фіксованому рівні.
8.2. Попит на гроші на макрорівні.
Сукупний попит на гроші — це загальна кількість грошей, яку економічні агенти бажають мати для фінансування операцій та у формі активів, тобто сума трансакційного попиту на гроші і попиту на гроші як на актив.
Ф-я
сукупного попиту на гроші:
де і та У – незалежні змінні ф-ї попиту.
Змінна дох-у (У) відображає співвідношення
між грошовою масою і обсягом тих операцій,
які необхідно профінансувати. Змінна
відсоткової ставки (і) відбиває ступінь
переваги грошових коштів відносно інших
фінансових активів. Проста
лінійна ф-я реального попиту на гроші:
де коефіцієнти k
та
h
відбивають еластичність попиту на
гроші до дох-у та відсоткової ставки.
Крива сукупного попиту на гроші
називається «кривою переваги ліквідності».
Згідно з функцією сукупного попиту на гроші, збільшення/зменшення рівня доходу супроводжується зростанням/падінням попиту на гроші на величину k * ΔУ, що на графіку відображається зсувом кривої попиту. При кожному даному рівні доходу величина реального попиту на гроші буде падати, якщо ставка процента зростатиме, що на графіку відображається рухом вздовж кривої попиту (мал. 7.3).
При надто високій процентній ставці попит на гроші зменшується до мінімального, необхідного для проведення операцій в економіці, рівня — трансакційного попиту на гроші. І навпаки, при дуже низькому рівні процента попит на гроші цілковито еластичний по процентній ставці. У цьому випадку альтернативні витрати зберігання грошей наближаються до нуля, і тому кожна запропонована кількість грошей користуватиметься попитом. Економічна ситуація, за якої процентна ставка перебуває на такому низькому рівні, коли доход від облігацій не компенсує пов’язані з ними ризики і тому економічні аґенти прагнуть тримати все своє багатство у формі грошей, тобто попит на гроші не має обмежень з боку ставки процента, отримала назву “пастки ліквідності" (на мал. 7.3 цій ситуації відповідає r0).