
- •Тема 1. Предмет, метод, ф-ї сучасної макроекономіки.
- •Предмет макроекономіки. Переваги і недоліки макроекономічного аналізу.
- •1) Вивчення впливу поведінки економічних суб’єктів та економічної політики на:
- •2) Виявлення факторів, що визначають:
- •3) Виявлення причин кон’юнктурних коливань в економіці як у короткостроковому періоді (діловий цикл), так і в довгостроковому (економічне зростання обсягів національного виробництва):
- •2.Місце макроекономіки в системі економічних наук. Ф-ї макроекономіки.
- •3. Процес виникнення й еволюції макроекономіки як науки.
- •4. Структура національної економіки та макроекономічних пропорцій.
- •5. Моделі економічного кругообігу.
- •Чотирьохсекторна модель кругообігу
- •Тема 2. Макроекономічні пок-ки в с-мі національних рах-ків.
- •1. Система національних рахунків, її сутність та методологія.
- •2. Ввп та внп та зв’язок між ними.
- •4. Номінальні та реальні макроекономічні пок-ки.
- •Недоліки розрах-ку макроекономічних пок-ків. Альтернативні макропок-ки.
- •Тема 3. Сукупний попит. Сукупна пропозиція.
- •3.2. Зміст та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •3.3. Макроекономічна рівновага аd-аs та її механізм на окремих відрізках аs.
- •Тема 4. Споживання. Заощадження. Інвестиції.
- •4.1. Споживання, заощадження, зв'язок між ними.
- •Недоходні фактори споживання і заощадження.
- •4.3. Інвестиції, як компонент сукупних витрат. Мультиплікатор інвестицій.
- •Тема 5. Моделі макроекономічної рівноваги.
- •5.1. Основні підходи до тлумачення макрорівноваги.
- •5.2. Кейнсіанський хрест. Мультиплікатор видатків, його інтерпретації.
- •5.3. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •Тема № 6 Нац. Ринок та його рівновага
- •6.1. Модель is-lm. Інтерпретація макрорівноваги is-lm.
- •Рівновага is – lm
- •Тема 7. Фіскальна політика.
- •7.1. Теоретичні аспекти фіскальної політики. Роль податків, бюджету в механізмі фп. Зміст кривої Лаффера.
- •7.2. Дискреційна фіскальна політика.
- •7.3. Зміст та механізм недискреційної фіскальної політики.
- •7.4. Відображення фіскальної політики за моделлю «витрати-випуск».
- •7.5. Основні принципи бюджетної політики. Дефіцит бюджету та державний борг.
- •7.6. Управління державним боргом.
- •Тема 8: Монетарна політика
- •8.1. Зміст та роль грошових агрегатів. Теоретичні аспекти монетарної політики.
- •8.2. Попит на гроші на макрорівні.
- •8.3. Пропозиція грошей. Механізм депозитного мультиплікатора. Грошовий мультиплікатор.
- •8.6. Політика «дешевих» і «дорогих» грошей. Експансіоністська та рестрикційна монетрна політика.
- •Тема 9 . Макроекономічна нестабільність. Економічне зростання.
- •Основні теорії економічних криз. Суть, причини та структура економічного циклу.
- •Зміщенням праворуч лінії довгострокової сукупної пропозиції lras (мал. 14.1);
- •Зміщенням праворуч кривої виробничих можливостей із положення ав до положення сд(мал. 14.2).
- •Тема 10. Інфляція та антиінфляційна політика.
- •10.1. Зміст, причини і механізми інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •10.2. Основні принципи і напрямки антиінфляційної політики держави. Крива Філіпса.
- •Тема 11. Безробіття та політика зайнятості.
- •11.1. Структура населення з методикою моп. Типи, види і форми безробіття.
- •11.2. Взаємозв’язок безробіття і динаміки ввп. Дія закону Оукена.
- •11.4. Наслідки безробіття та причини існування стійкого рівня безробіття.
7.4. Відображення фіскальної політики за моделлю «витрати-випуск».
Мультиплікатор державних витрат показує, у скільки разів зростає доход при збільшенні державних витрат на одиницю продукції. Даний мультиплікатор має такий вигляд: m = ΔY/ΔG = 1/1-МРС.
щоб мати стимулюючий вплив державних витрат, вони повинні супроводжуватися бюджетним дефіцитом. Фундаментальні рекомендації Кейнса якраз включали ріст дефіцитного фінансування для ліквідування падіння або депресії.Оподаткування викликає скорочення доходу після сплати податків відносно ЧВП на величину податків. Це скорочення використовуваного доходу, в свою чергу, викличе зниження обсягів споживання й заощадження при кожному рівні ЧВП. Розмір зниження С і S визначається МРС і МРS.
Податки, як заощадження та імпорт, являють собою втечу із потоку внутрішніх доходів-витрат. Заощадження, імпорт і сплата податків являють собою таке використання доходу, яке не зачіпає внутрішнього споживання. Споживання тепер буде менше національного виробництва, оскільки створюється потенціальний відрив у витратах на величину заощаджень після сплати податків, імпорту плюс податки. Цей відрив може бути заповнений запланованими інвестиціями, експортом і державними закупівлями.
Отже, наші нові умови рівноваги у відповідності з аналізом потоків втечі-інўєкції виглядають таким чином. Заощадження після виплати податків плюс імпорт плюс податки дорівнюють плановим інвестиціям плюс державні закупівлі. У символах Sa + M + T = In + X + G.
Розрахунки базуються на явищімультиплікатора податків, який показує, на скільки одиниць зміниться сукупний доход у відповідь на зміну податків на одну одиницю. Сукупний ефект для доходу під впливом зміни податків дорівнює: m = - ΔY/ΔT-= МРС/1-МРС, де ΔТ – приріст податків.
Рівне збільшення G і Т викличе приріст ЧВП на величину, що дорівнює приросту G і Т (рис.7.3). Отже, мультиплікатор збалансованого бюджету показує, що рівні прирости урядових витрат і податків викликають збільшення обсягу рівноважного рівня виробництва на величину приросту державних витрат і податків. Якщо державні витрати (G) і податкові надходження (t) зростають на одну й ту ж величину, то й рівноважний рівень виробництва зростає на ту саму величину. Мультиплікатор збалансованого бюджету дорівнює одиниці:
m g = t = 1.
Мультиплікатор автономних витрат показує, у скільки разів загальний приріст (скорочення) сукупного доходу ΔY перевищує початковий приріст (скорочення) автономних витрат ΔА. Він визначається як відношення зміни рівноважного обсягу ВВП до зміни певного компонента автономних витрат:
m = ΔY/ΔA.
Мультиплікатор відкритої економіки – у відкритій економіці доходи витікають в імпорт так само, як у заощадження. Таким чином, мультиплікатор відкритої економіки для інвестицій чи урядових видатків визначається так:
MG =
,
де MPS – гранична схильність до заощадження,
MPМ – гранична схильність до імпорту.
При збільшенні державних витрат виникає “ефект витіснення” – інвестиційна конкуренція між державою і приватним сектором (домашні господарства і підприємства), що веде до перерозподілу чинників виробництва на користь держави. Збільшення державних закупівель підвищує ставки відсотка, що веде до скорочення приватних інвестицій. Скорочення реальних приватних інвестицій впливає на темпи економічного росту і рівень життя.
Сукупні державні видатки є складовою частиною сукупного попиту, вони впливають і на приватний попит, і на сукупну пропозицію в економіці. Зміна структури видатків шляхом вибіркового скорочення окремих категорій витрат не лише спричиняє скорочення сукупного попиту, але й впливає на інші характеристики економічної системи, наприклад, на розподіл доходів та розміщення ресурсів. Причому зміна різних компонентів структури державних витрат має різні наслідки для економіки. Так, скорочення державних витрат на субсидіювання виробництва сприяє ефективнішому розподілу ресурсів в економіці, оскільки завдяки цьому долається викривлення цін. А скорочення витрат на соціальні трансферти, наприклад, шляхом збільшення пенсійного віку, може спричинити зростання безробіття.
Оскільки державні видатки впливають на рівень цін, розміщення ресурсів, розподіл доходів, зайнятість і виробництво, вони є важливим інструментом короткострокової макроекономічної політики.