Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
makroekonomika.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
584.24 Кб
Скачать

5.3. Рецесійний та інфляційний розриви.

Рецесійний розрив - величина, на яку повинен зрости сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до інфляційного рівня повної зайнятості.

Якшо фактичний рівноважний рівень випуску У менший за потенційний У* (мал. 5.8), то це означає, що сукупний попит неефективний, тобто су­купні витрати недостатні для забезпечення повної зайнятості ресурсів, хоча рівновага АD = АS досягнута. Недостатність сукупного попиту чинить деп­ресивний вплив на економіку.


Для того щоб подолати рецесійний розрив і забезпечити повну зайнятість ресурсів, потрібно простимулювати сукупний попит і перемістити рівно­вагу з точки А в точку В. При цьому приріст сукупного рівноважного доходу ΔУ дорівнює: ΔУ = величина прецесійного розриву * величина мультиплікатора автономних витрат.

Інфляційний розрив — величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості.

Якщо фактичний рівноважний рівень випуску У перевищує потенційний У*, це свідчить про те, що сукупні витрати надто високі (мал. 5.9) Надлишок сукупного попиту призводить до інфляційного буму в економіці: рівень цін зростає, тому що фірми не можуть розширити виробництво адекватно до зростаючого сукупного попиту, оскільки всі ресурси вже зайняті.

Подолання інфляційного розриву можливе за рахунок стримування су­купного попиту і “переміщення” рівноваги з точки А в точку В (повна зайнятість ресурсів). При цьому скорочення рівноважного сукупного доходу ΔУ дорівнює: ΔУ = - величина інфляційного розриву * величина мультиплікатора автономних витрат.

Використовуючи модель кейнсіанського хреста, варто пам'ятати:

якщо державні витрати і податкові надходження зростають на одну й ту ж величину, то й рівноважний рівень виробництва зростає на ту саму величину.

Тема № 6 Нац. Ринок та його рівновага

6.1. Модель is-lm. Інтерпретація макрорівноваги is-lm.

Крива IS відбиває взаємозв'язок між процентною ставкою і рівнем дохо­ду, який виникає при рівновазі на товарному ринку (в результаті взаємодії ф-ї попиту на інвестиції та кейнсіанського хреста).

Крива IS є кривою рівноваги на ринку товарів. Товарний ринок може досягти рівноважного стану шляхом зміни або У, або “r” або обох змінних разом. Причому, чим менший доход (У), тим вищою має бути ставка процента (r) щоб досягнути точки рівноваги.

Iснує сталий зв'язок між процентною ставкою (r) і доходом (У): при підвищенні ставки рівень доходу в економіці зменшується.

Y=C(Y-T)+I(r)+G

Крива IS вказує на такий зв'язок: вищий рівень доходу означає збільшення пропозиції позичкових коштів, що, в свою чергу, призводить до нижчої рівноважної процентної ставки. 

Крива LM відображує співвідношення між рівнем доходу і процентною ставкою, яке виникає при рівновазі на ринку грошових коштів.

Зростання доходу викликає зростання попиту на гроші - крива LM зсувається праворуч-вгору. Щоб урівноважити грошовий ринок, ставка процента також має зро­сти. Отже, при фіксованій пропозиції грошей вищий доход веде до вищої процентної ставки, яка забезпечує рівновагу грошового ринку. Цю залеж­ність між доходом та рівноважною процентною ставкою відображає крива LM.

Отже, крива LM — це графічна інтер­претація залежності між доходом (Y) і ставкою процента (г), яка існує при рівновазі на грошовому ринку.

При зменшенні пропозиції грошей => збільшення (r) за даної величини У, тому при зменшенні пропозиції грошей LМ зсув. вліво.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]