
- •Тема 1. Предмет, метод, ф-ї сучасної макроекономіки.
- •Предмет макроекономіки. Переваги і недоліки макроекономічного аналізу.
- •1) Вивчення впливу поведінки економічних суб’єктів та економічної політики на:
- •2) Виявлення факторів, що визначають:
- •3) Виявлення причин кон’юнктурних коливань в економіці як у короткостроковому періоді (діловий цикл), так і в довгостроковому (економічне зростання обсягів національного виробництва):
- •2.Місце макроекономіки в системі економічних наук. Ф-ї макроекономіки.
- •3. Процес виникнення й еволюції макроекономіки як науки.
- •4. Структура національної економіки та макроекономічних пропорцій.
- •5. Моделі економічного кругообігу.
- •Чотирьохсекторна модель кругообігу
- •Тема 2. Макроекономічні пок-ки в с-мі національних рах-ків.
- •1. Система національних рахунків, її сутність та методологія.
- •2. Ввп та внп та зв’язок між ними.
- •4. Номінальні та реальні макроекономічні пок-ки.
- •Недоліки розрах-ку макроекономічних пок-ків. Альтернативні макропок-ки.
- •Тема 3. Сукупний попит. Сукупна пропозиція.
- •3.2. Зміст та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •3.3. Макроекономічна рівновага аd-аs та її механізм на окремих відрізках аs.
- •Тема 4. Споживання. Заощадження. Інвестиції.
- •4.1. Споживання, заощадження, зв'язок між ними.
- •Недоходні фактори споживання і заощадження.
- •4.3. Інвестиції, як компонент сукупних витрат. Мультиплікатор інвестицій.
- •Тема 5. Моделі макроекономічної рівноваги.
- •5.1. Основні підходи до тлумачення макрорівноваги.
- •5.2. Кейнсіанський хрест. Мультиплікатор видатків, його інтерпретації.
- •5.3. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •Тема № 6 Нац. Ринок та його рівновага
- •6.1. Модель is-lm. Інтерпретація макрорівноваги is-lm.
- •Рівновага is – lm
- •Тема 7. Фіскальна політика.
- •7.1. Теоретичні аспекти фіскальної політики. Роль податків, бюджету в механізмі фп. Зміст кривої Лаффера.
- •7.2. Дискреційна фіскальна політика.
- •7.3. Зміст та механізм недискреційної фіскальної політики.
- •7.4. Відображення фіскальної політики за моделлю «витрати-випуск».
- •7.5. Основні принципи бюджетної політики. Дефіцит бюджету та державний борг.
- •7.6. Управління державним боргом.
- •Тема 8: Монетарна політика
- •8.1. Зміст та роль грошових агрегатів. Теоретичні аспекти монетарної політики.
- •8.2. Попит на гроші на макрорівні.
- •8.3. Пропозиція грошей. Механізм депозитного мультиплікатора. Грошовий мультиплікатор.
- •8.6. Політика «дешевих» і «дорогих» грошей. Експансіоністська та рестрикційна монетрна політика.
- •Тема 9 . Макроекономічна нестабільність. Економічне зростання.
- •Основні теорії економічних криз. Суть, причини та структура економічного циклу.
- •Зміщенням праворуч лінії довгострокової сукупної пропозиції lras (мал. 14.1);
- •Зміщенням праворуч кривої виробничих можливостей із положення ав до положення сд(мал. 14.2).
- •Тема 10. Інфляція та антиінфляційна політика.
- •10.1. Зміст, причини і механізми інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •10.2. Основні принципи і напрямки антиінфляційної політики держави. Крива Філіпса.
- •Тема 11. Безробіття та політика зайнятості.
- •11.1. Структура населення з методикою моп. Типи, види і форми безробіття.
- •11.2. Взаємозв’язок безробіття і динаміки ввп. Дія закону Оукена.
- •11.4. Наслідки безробіття та причини існування стійкого рівня безробіття.
5.3. Рецесійний та інфляційний розриви.
Рецесійний розрив - величина, на яку повинен зрости сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до інфляційного рівня повної зайнятості.
Якшо фактичний рівноважний рівень випуску У менший за потенційний У* (мал. 5.8), то це означає, що сукупний попит неефективний, тобто сукупні витрати недостатні для забезпечення повної зайнятості ресурсів, хоча рівновага АD = АS досягнута. Недостатність сукупного попиту чинить депресивний вплив на економіку.
Для того щоб подолати рецесійний розрив і забезпечити повну зайнятість ресурсів, потрібно простимулювати сукупний попит і перемістити рівновагу з точки А в точку В. При цьому приріст сукупного рівноважного доходу ΔУ дорівнює: ΔУ = величина прецесійного розриву * величина мультиплікатора автономних витрат.
Інфляційний розрив — величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості.
Якщо фактичний рівноважний рівень випуску У перевищує потенційний У*, це свідчить про те, що сукупні витрати надто високі (мал. 5.9) Надлишок сукупного попиту призводить до інфляційного буму в економіці: рівень цін зростає, тому що фірми не можуть розширити виробництво адекватно до зростаючого сукупного попиту, оскільки всі ресурси вже зайняті.
Подолання інфляційного розриву можливе за рахунок стримування сукупного попиту і “переміщення” рівноваги з точки А в точку В (повна зайнятість ресурсів). При цьому скорочення рівноважного сукупного доходу ΔУ дорівнює: ΔУ = - величина інфляційного розриву * величина мультиплікатора автономних витрат.
Використовуючи модель кейнсіанського хреста, варто пам'ятати:
якщо державні витрати і податкові надходження зростають на одну й ту ж величину, то й рівноважний рівень виробництва зростає на ту саму величину.
Тема № 6 Нац. Ринок та його рівновага
6.1. Модель is-lm. Інтерпретація макрорівноваги is-lm.
Крива IS відбиває взаємозв'язок між процентною ставкою і рівнем доходу, який виникає при рівновазі на товарному ринку (в результаті взаємодії ф-ї попиту на інвестиції та кейнсіанського хреста).
Крива IS є кривою рівноваги на ринку товарів. Товарний ринок може досягти рівноважного стану шляхом зміни або У, або “r” або обох змінних разом. Причому, чим менший доход (У), тим вищою має бути ставка процента (r) щоб досягнути точки рівноваги.
Iснує сталий зв'язок між процентною ставкою (r) і доходом (У): при підвищенні ставки рівень доходу в економіці зменшується.
Y=C(Y-T)+I(r)+G
Крива IS вказує на такий зв'язок: вищий рівень доходу означає збільшення пропозиції позичкових коштів, що, в свою чергу, призводить до нижчої рівноважної процентної ставки.
Крива LM відображує співвідношення між рівнем доходу і процентною ставкою, яке виникає при рівновазі на ринку грошових коштів.
Зростання
доходу викликає зростання попиту на
гроші - крива LM
зсувається
праворуч-вгору. Щоб урівноважити грошовий
ринок, ставка процента також має зрости.
Отже, при фіксованій пропозиції грошей
вищий доход веде до вищої процентної
ставки, яка забезпечує рівновагу
грошового ринку. Цю залежність між
доходом та рівноважною процентною
ставкою відображає крива LM.
Отже, крива LM — це графічна інтерпретація залежності між доходом (Y) і ставкою процента (г), яка існує при рівновазі на грошовому ринку.
При зменшенні пропозиції грошей => збільшення (r) за даної величини У, тому при зменшенні пропозиції грошей LМ зсув. вліво.