5.2. Кейнсіанський хрест. Мультиплікатор видатків, його інтерпретації.

Кейнсіанська модель рівноваги називається також “45-градусна модель”, “модель доходи — витрати" або кейнсіанський хрест.

Сукупний попит (АD) у моделі представлено плановими витратами — сумою, яку домогосподарства, фірми і держава мають намір потратити на купівлю товарів та оплату послуг (позначається літерою Е).

Е= С + І + G.

Сукупна пропозиція (АS) представлена фактичними витратами, У.

Фактичні (реальні) витрати відрізняються від планових тоді, коли фірми змушені здійснювати незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси (ТМЗ) в умовах неочікуваних змін у рівні продажів, тобто: Фактичні інвестиції = Планові інвестиції + Незаплановані інвестиції в ТМЗ.

І планові, і фактичні витрати в кейнсіанській моделі рівноваги є функцією від доходу і не залежать від рівня цін, який залишається фіксованим. В моделі пропущено амортизаційні витрати та непрямі податки на бізнес, тому: ВВП = ЧВП = НД.

Функція планових витрат, Е = С + І + G графічно зображується як функція поживання. С ⁼а+Ь*(У-Т), "зміщена” вгору на величину І+G. Очевидно, що лінія планових витрат перетне лінію фактичних витрат у якійсь точці А, де реальні та планові витрати дорів­нюють одне одному (У=Е). Наве­дений графік отримав назву кейнсіанського хреста (мал. 5.5).

На лінії У=У завжди дотриму­ється рівність фактичних інве­стицій та заощаджень. У точці А, де дохід дорівнює плановим вит­ратам, досягається рівність між плановими та фактичними інве­стиціями і заощадженнями, тобто встановлюється макроекономічна рівновага.

Якщо фактичний обсяг вироб­ництва У₁ перевищує рівноважний У, то це означає, що покупці купують товарів менше, ніж фірми виробля­ють, тобто АD<АS. Нереалізована продукція набирає форми товарно-мате­ріальних запасів (ТМЗ), які зростають. Таке збільшення запасів примушує фірми скорочувати виробництво і зайнятість, що в результаті зменшує ВВП. Поступово У₁, зменшується до рівня У, тобто дохід і планові витрати вирів­нюються. Таким чином, досягається рівновага між сукупним попитом і су­купною пропозицією (АD=АS).

Навпаки, якщо фактичний випуск У₂ менший за рівноважний рівень У, то це означає, що фірми виробляють менше, ніж покупці готові придбати, тобто АD>АS. Підвищений попит задовольняється за рахунок незапланованого скорочення запасів фірм, що створює стимули до збільшення зайнятості і випуску. В результаті ВВП поступово зростає від рівня У₂, до рівня У, і знову досягається рівновага: АD=АS.

Мультиплікатор автономних витрат визначається як відношення зміни рівноважного обсягу ВВП до зміни певного компонента автономних витрат: М = Δ У / Δ А,

де М — мультиплікатор автономних витрат; ΔУ — зміна рівноважного ВВП; ΔА- зміна автономних витрат, незалежних від динаміки У.

Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст (ско­рочення) сукупного доходу ΔУ перевищує початковий приріст (скорочен­ня) автономних витрат ΔА.

Одноразова зміна будь-якого компонента автономних витрат породжує багаторазову зміну ВВП. Якщо, наприклад, автономне споживання зростає на якусь величину ΔС, то це призводить до збільшення сукупних витрат і доходу У на таку ж величину, що, в свою чергу, викликає повторне зростання споживання (оскільки збільшився доход), але вже на величину МРС ΔС. Далі сукупні витрати і дохід знову зростають на величину МРС ΔС, потім знову, за схемою кругообігу “доходи — витрати'.

Отже, мультиплікатор витрат можна показати через граничну схильність до споживання як: М = 1 / (1 - МРС).

Оскільки гранична схильність до заощадження МРS=1 - МРС, отримуємо М = 1 /МРS.

Якщо ж планові витрати будуть враховувати вплив прибуткових по­датків (тобто Т = t У), мультиплікатор витрат визначатиметься за такою формулою: М = 1 / (1 – МРС * (1 – t)), де t — гранична ставка оподаткування.

Ці формули дають змогу визначити мультиплікатор витрат у закритій економіці. Але відкрита економіка, яка продає за кордон та купує за кордоном, перебуває під впливом змін у чистому експорті, які також призводять до середини кута нахилу лінії планових витрат. Ці зміни пов’язані з граничною схильністю до імпортування (МРМ) - величиною, яка показує, на скільки одиниць зміняться імпортні витрати (Δ М) при зміні доходу (ΔУ) па одну одиницю: МРМ = Δ М / ΔУ.

Тому мультиплікатор витрат у відкритій економіці має такий вигляд: М = 1 / (1 – МРС + МРМ)

або М = 1 / (1 – МРС * (1 – t) + МРМ).