
- •Тема 1. Предмет, метод, ф-ї сучасної макроекономіки.
- •Предмет макроекономіки. Переваги і недоліки макроекономічного аналізу.
- •1) Вивчення впливу поведінки економічних суб’єктів та економічної політики на:
- •2) Виявлення факторів, що визначають:
- •3) Виявлення причин кон’юнктурних коливань в економіці як у короткостроковому періоді (діловий цикл), так і в довгостроковому (економічне зростання обсягів національного виробництва):
- •2.Місце макроекономіки в системі економічних наук. Ф-ї макроекономіки.
- •3. Процес виникнення й еволюції макроекономіки як науки.
- •4. Структура національної економіки та макроекономічних пропорцій.
- •5. Моделі економічного кругообігу.
- •Чотирьохсекторна модель кругообігу
- •Тема 2. Макроекономічні пок-ки в с-мі національних рах-ків.
- •1. Система національних рахунків, її сутність та методологія.
- •2. Ввп та внп та зв’язок між ними.
- •4. Номінальні та реальні макроекономічні пок-ки.
- •Недоліки розрах-ку макроекономічних пок-ків. Альтернативні макропок-ки.
- •Тема 3. Сукупний попит. Сукупна пропозиція.
- •3.2. Зміст та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •3.3. Макроекономічна рівновага аd-аs та її механізм на окремих відрізках аs.
- •Тема 4. Споживання. Заощадження. Інвестиції.
- •4.1. Споживання, заощадження, зв'язок між ними.
- •Недоходні фактори споживання і заощадження.
- •4.3. Інвестиції, як компонент сукупних витрат. Мультиплікатор інвестицій.
- •Тема 5. Моделі макроекономічної рівноваги.
- •5.1. Основні підходи до тлумачення макрорівноваги.
- •5.2. Кейнсіанський хрест. Мультиплікатор видатків, його інтерпретації.
- •5.3. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •Тема № 6 Нац. Ринок та його рівновага
- •6.1. Модель is-lm. Інтерпретація макрорівноваги is-lm.
- •Рівновага is – lm
- •Тема 7. Фіскальна політика.
- •7.1. Теоретичні аспекти фіскальної політики. Роль податків, бюджету в механізмі фп. Зміст кривої Лаффера.
- •7.2. Дискреційна фіскальна політика.
- •7.3. Зміст та механізм недискреційної фіскальної політики.
- •7.4. Відображення фіскальної політики за моделлю «витрати-випуск».
- •7.5. Основні принципи бюджетної політики. Дефіцит бюджету та державний борг.
- •7.6. Управління державним боргом.
- •Тема 8: Монетарна політика
- •8.1. Зміст та роль грошових агрегатів. Теоретичні аспекти монетарної політики.
- •8.2. Попит на гроші на макрорівні.
- •8.3. Пропозиція грошей. Механізм депозитного мультиплікатора. Грошовий мультиплікатор.
- •8.6. Політика «дешевих» і «дорогих» грошей. Експансіоністська та рестрикційна монетрна політика.
- •Тема 9 . Макроекономічна нестабільність. Економічне зростання.
- •Основні теорії економічних криз. Суть, причини та структура економічного циклу.
- •Зміщенням праворуч лінії довгострокової сукупної пропозиції lras (мал. 14.1);
- •Зміщенням праворуч кривої виробничих можливостей із положення ав до положення сд(мал. 14.2).
- •Тема 10. Інфляція та антиінфляційна політика.
- •10.1. Зміст, причини і механізми інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •10.2. Основні принципи і напрямки антиінфляційної політики держави. Крива Філіпса.
- •Тема 11. Безробіття та політика зайнятості.
- •11.1. Структура населення з методикою моп. Типи, види і форми безробіття.
- •11.2. Взаємозв’язок безробіття і динаміки ввп. Дія закону Оукена.
- •11.4. Наслідки безробіття та причини існування стійкого рівня безробіття.
Недоходні фактори споживання і заощадження.
До недоходних факторів споживання і заощадження відносять:
Багатство. Як нерухоме майно, так і фінансові засоби, якими володіє населення. Збільшення багатства зміщує графік споживання угору, а графік заощадження – вниз.
Податки. Зниження податків збільшує безподатковий доход і тому збільшує як споживання, так і заощадження.
Рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження і навпаки.
Відрахування на соціальне страхування. Збільшення цих відрахувань призведе до скорочення поточних споживання та заощаджень.
Очікування. Можуть бути пов’язані із майбутньою зміною цін, доходів,виникненням дефіциту.
Споживча заборгованість. Якщо в попередньому періоді заборгованість зросла, то в поточному періоді домогосподарсва будуть змушені зменшити споживання і заощадження, аби ліквідувати минулу заборгованість.
Відсоткова ставка. Зміна ставки процента впливає на співвідношення між поточним і майбутнім заощадженням. Коли відсоткова ставка зростає, поточне споживання зменшується, а заощадження зростає, що збільшить майбутнє споживання, забезпечене поточними заощадженнями.
Фактори, які не залежать від доходу (недоходні фактори), впливають на споживання та заощадження, зміщуючи їх графіки у відповідний бік. Недоходні фактори споживання й заощадження, можна записати так:
∆СВ = ∆ а + МРС х ∆ДКВ;
∆ З = ∆ а + МРS х ∆ ДКВ, де:
а – автономне споживання і заощадження, яке не залежить від доходу, а змінюється лише під впливом нецінових факторів; ДКВ – дохід кінцевого використання.
Автономне споживання в довгостроковому періоді має тенденцію наближатися до нуля.
4.3. Інвестиції, як компонент сукупних витрат. Мультиплікатор інвестицій.
Інвестиції (І) відіграють подвійну роль в макроекономіці, оскільки в короткостроковому періоді, впливаючи на сукупний попит, визначають обсяг виробництва, а в довгостроковому періоді впливають на економічне зростання через капіталоутворення, на потенційний обсяг випуску та сукупну пропозицію.
Інвестиційні товари набувають як фірми, так і домогосподарства, і діляться вони на три групи:
інвестиції в житлове будівництво;
виробничі інвестиції, тобто інвестиції в машини, обладнання, устаткування;
інвестиції в товарно-матеріальні запаси.
Кількість інвестиційних товарів, на які з’являється попит, залежить від величини процентної ставки. Для того щоб інвестиційний проект був прибутковим, доход від його реалізації має перевищувати витрати на його впровадження. Підвищення ставки процента призводить до того, що зменшується кількість прибуткових інвестиційних проектів і, відповідно, скорочується попит на інвестиційні товари.
Інвестиції залежать від реальної (r) процентної ставки. Функція інвестицій: І = е – d * г,
де І - інвестиційні витрати; е - автономні інвестиції (не залежать від процентної ставки, а визначаються зовнішніми економічними факторами, наприклад, запасами корисних копалин тощо); r — реальна процентна ставка (вартість запозичення); d — емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки процентної ставки.
Графік інвестиційного попиту нахилений донизу (мал. 5.2): чим вища ставка процента, тим менша кількість інвестиційних проектів буде прибутковою. Тобто прибутковість інвестицій перебуває в оберненій залежності від ціни капіталу, і вища процентна ставка змушує фірми анулювати певні інвестиційні проекти.
Окрім процентної ставки, на інвестиції також впливають і інші сили:
а) зростання ВВП переміщує криву інвестиційного попиту праворуч;
б) зростання податків на прибутки чинитиме депресивний вплив на інвестиції, і крива інвестиційного попиту зсуватиметься ліворуч;
в) песимістичні очікування інвесторів переміщують криву інвестиційного попиту ліворуч, а оптимістичні, навпаки, — праворуч.
Мультиплікатор - це коефіцієнт, який показує зв'язок між змінами інвестицій та змінами величини прибутку.
Якщо, наприклад, споживання зросте на якусь величину Δ С, то це призведе до збільшення сукупних витрат і доходу Δ Y на таку ж величину, що викличе повторне зростання споживання (оскільки збільшився доход).
Ефект мультиплікатора проявляється в тому, що збільшення інвестицій призводить до збільшення національного доходу, причому на величину більшу, ніж первісне зростання інвестицій.
Так інвестиції, вкладені в економіку, викликають реакцію у вигляді зростання доходу і зайнятості.
Отже, мультиплікатор можна показати через граничну схильність до споживання як: MULT = 1 / (1-МРС), м = 1/ 1-с.
Оскільки гранична схильність до заощадження s' = 1 - с', отримуємо: m = 1/ s
Мультиплікатор інвестицій означає, що початкові вкладення в економіку надалі поступово супроводжуються зростанням доходу, який знову розподіляється на споживання та заощадження, тобто виникає первинний, вторинний ефект капіталовкладень. Мультиплікатор може бути простим і складним (повним).
Простий мультиплікатор - відображає лише вилучення коштів на заощадження.
Складний мультиплікатор отримується з урахуванням усіх вилучень: податків, імпорту, заощаджень.