
- •Сучасні технології навчання української мови та літератури
- •Комунікативна спрямованість навчання української мови в загальноосвітній школі.
- •Активні методи у роботі з формування мовної компетенції учнів
- •Розвиток творчої особистості учня на уроках мови.
- •1.Розмежування двох мов у навчанні.
- •2. Попереднє опрацювання окремих мовних одиниць.
- •3. Залучення учнів до всіх видів мовленнєвої діяльності українською мовою на предметних уроках
- •4. Регулярне проведення самостійної роботи учнів, роботи в парах і групах.
- •2. Технології колективно-групового навчання
- •Методика використання технологій кооперативного навчання на уроках української мови.
- •Інтерактивні технології кооперативного навчання
- •Технології ситуативного моделювання на уроках мови.
- •Мовні ігри «етикет спілкування»
- •Привітання й побажання.
- •Міжпредметні зв'язки як перспективний напрям реалізації новітніх технологій у викладанні української мови. Технологія інтегрованого уроку.
- •Способи інтеграції
- •Типологія інтегрованих уроків української мови і мовлення
- •Структура інтегрованого уроку української мови і мовлення
- •Типологія інтегрованих уроків української мови і мовлення
- •Структура інтегрованого уроку української мови і мовлення
- •10. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на нестандартних уроках мови.
- •3Авдання семінару:
- •11. Розвиток читацької компетенції учнів на засадах компетентісного підходу
- •Розвиток творчої особистості учня на уроках літератури.
- •Активізація навчально-пізнаваьної діяльності учнів на засадах дидактичної евристики
- •Технологія особистісно-зорієнтованого уроку літератури
- •Колективно-групові методи та форми роботи на уроках літератури
- •Методика використання технологій кооперативного навчання на уроках укр. Літератури
- •Дискусійні технології на уроках літератури. Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань
- •Концептуальні ідеї системи є.Ільїна
- •Iгрова діяльність використовується в таких випадках:
- •Iгри-вправи
- •19. Міжпредметні зв’язки та інтеграційні типи літературних занять
- •Типи завдань на міжпредметному рівні
- •20. Концентроване та модульно-розвивальне навчання літератури. Технологія модульного уроку літератури.
- •Структура модульного уроку (за є. Сковіним)
- •Технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо
- •22. Сучасні технології контролю та оцінки навчальних досягнень учнів з української мови та літератури: метод портфоліо, тести.
- •23. Навчальні технології організації проектної діяльності учнів у навчанні української мови і літератури.
- •24. Програмоване навчання на уроках мови та літератури (сучасні електронні засоби навчання)
- •За методичним призначенням їх можна розподілити на:
- •25. Інформаційно-комунікативні технології у роботі вчителя-словесника
24. Програмоване навчання на уроках мови та літератури (сучасні електронні засоби навчання)
Спробою усунути один з істотних недоліків традиційного навчання - неможливість враховувати під час уроку індивідуальний темп засвоєння навчального матеріалу кожним школярем – була поява дидактичної системи програмованого навчання.
Вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами забезпечує потрібну якість знань, їх системність.
В учнів формуються вміння узагальнювати, систематизувати, досліджувати. Вивчення мови шляхом укрупнення одиниць засвоєння вимагає узагальнення і повторення пройденого упродовж усього періоду навчання, що повинно проводитися на вищому рівні синтезу й систематизації, з використанням завдань і вправ, які потребують уміння застосовувати набуті знання в різних ситуаціях, особливо в нестандартних.
Вивільнення навчального часу дає змогу також урізноманітнити заняття і підвищити якість навчання. Значних змін зазнає зміст, зовнішня і внутрішня організація, технологія уроків. Унаслідок систематичного використання узагальню-вальних таблиць і схем досягається економія навчального часу, створюються умови для активізації пізнавальної діяльності.
До сильних сторін програмованого навчання слід віднести ретельний відбір і структурування вчителем програмного матеріалу, розташування його у вигляді логічно завершених доз, високу самостійність та активність навчальної діяльності учнів, ефективне управління і самоуправління навчально-пізнавальною діяльністю, індивідуалізацію навчання й адаптацію його до можливостей кожного учня, раціональне використання навчального часу.
Слабкими сторонами програмованого навчання є відсутність безпосереднього впливу особистості вчителя на учня. Такий вплив може бути лише опосередкованим. Відсутність безпосереднього спілкування з учителем і міжособистісного спілкування учнів негативно позначається на формуванні особистості в цілому, його інформаційній мові, управлінні внутрішньою психічною діяльністю. Велика подрібненість завдань, їх одноманітність, штучно уповільнений темп просування від незнання до знання, наявність вибіркового методу контролю не виключають можливість вгадування правильної відповіді, а вибір неправильної відповіді і хибних посилань сприяє повторенню помилок — це теж негативні риси програмованого навчання. Використання навчальних пристроїв дає можливість лише отримувати інформацію про допущені помилки, але не дає змогу простежити хід міркувань, які привели учня до правильної відповіді або помилки.
Основні риси такого навчання:
Членування навчального матеріалу на мінімальні елементи, дози, їх сувора послідовність, що забезпечує кроки в діяльності учнів |
Висока самостійність школярів під час виконання навчальних дій |
Зворотний зв'язок після кожного кроку, кожної елементарної дії, після засвоєння кожної дози матеріалу. |
Вивчення мови шляхом укрупнення одиниць засвоєння вимагає узагальнення і повторення пройденого упродовж усього періоду навчання, що повинно проводитися на вищому рівні синтезу й систематизації, з використанням завдань і вправ, які потребують уміння застосовувати набуті знання в різних ситуаціях, особливо в нестандартних.
Принципи програмованого навчання :
1) відбір, аналіз навчального матеріалу та розташування його в чіткій логічній послідовності, а також у відповідності до дидактичних принципів;
2) подача навчальної інформації у вигляді окремих логічно завершених доз з передбаченням “одиниць сприймання” (перцептів) та “одиниць мислення” (конструктів);
3) поетапний контроль процесу засвоєння із зміною типів і форм перевірки;
4) керування та саморегуляція пізнавальною діяльністю учнів на основі постійно діючого зворотного зв’язку;
5) індивідуалізація та оптимізація темпу і якості навчання;
6) створення індивідуальної та групової історії навчання;
7) застосування технічних засобів для подачі інформації контролю за її засвоєнням;
8) видача протоколів навчання.
Програмовані підручники складалися за методом лінійного і розгалуженого програмування, і кожна доза навчального матеріалу в них складалась з трьох компонентів:
інформація - певна кількість нового матеріалу;
дія – частина дози, в якій учні повинні відповісти на запитання або вибрати з кількох відповідей одну правильну;
інструкція, яка вказує, що робити далі після того, як доза опрацьована.
Сьогодні, на сучасному етапі розвитку освіти комп'ютер став ефективним, багатофункціональним засобом навчання.
Сучасні засоби навчання функціонують на базі інформаційних і комунікаційних технологій та сприяють раціональній організації самостійної роботи учнів на уроці і в позаурочний час, а також активізації процесу навчання та його тісним зв’язком із життям.
Сучасні засоби навчання забезпечують:
- негайний зворотний зв'язок;
- комп'ютерну візуалізацію інформації;
- архівне зберігання великих об'ємів інформації з можливістю доступу до центрального банку даних;
- автоматизацію інформаційно – пошукової діяльності;
- автоматизацію управління навчальною діяльністю і контроль результатів керування.
Класифікація електронних засобів навчання(ЕЗН).
ЕЗН можна класифікувати за:
методичним призначенням;
дидактичною націленістю;
формою викладу матеріалу;
урахуванням характеру взаємодії користувача і електронного засобу навчання.