
- •Сучасні технології навчання української мови та літератури
- •Комунікативна спрямованість навчання української мови в загальноосвітній школі.
- •Активні методи у роботі з формування мовної компетенції учнів
- •Розвиток творчої особистості учня на уроках мови.
- •1.Розмежування двох мов у навчанні.
- •2. Попереднє опрацювання окремих мовних одиниць.
- •3. Залучення учнів до всіх видів мовленнєвої діяльності українською мовою на предметних уроках
- •4. Регулярне проведення самостійної роботи учнів, роботи в парах і групах.
- •2. Технології колективно-групового навчання
- •Методика використання технологій кооперативного навчання на уроках української мови.
- •Інтерактивні технології кооперативного навчання
- •Технології ситуативного моделювання на уроках мови.
- •Мовні ігри «етикет спілкування»
- •Привітання й побажання.
- •Міжпредметні зв'язки як перспективний напрям реалізації новітніх технологій у викладанні української мови. Технологія інтегрованого уроку.
- •Способи інтеграції
- •Типологія інтегрованих уроків української мови і мовлення
- •Структура інтегрованого уроку української мови і мовлення
- •Типологія інтегрованих уроків української мови і мовлення
- •Структура інтегрованого уроку української мови і мовлення
- •10. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на нестандартних уроках мови.
- •3Авдання семінару:
- •11. Розвиток читацької компетенції учнів на засадах компетентісного підходу
- •Розвиток творчої особистості учня на уроках літератури.
- •Активізація навчально-пізнаваьної діяльності учнів на засадах дидактичної евристики
- •Технологія особистісно-зорієнтованого уроку літератури
- •Колективно-групові методи та форми роботи на уроках літератури
- •Методика використання технологій кооперативного навчання на уроках укр. Літератури
- •Дискусійні технології на уроках літератури. Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань
- •Концептуальні ідеї системи є.Ільїна
- •Iгрова діяльність використовується в таких випадках:
- •Iгри-вправи
- •19. Міжпредметні зв’язки та інтеграційні типи літературних занять
- •Типи завдань на міжпредметному рівні
- •20. Концентроване та модульно-розвивальне навчання літератури. Технологія модульного уроку літератури.
- •Структура модульного уроку (за є. Сковіним)
- •Технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо
- •22. Сучасні технології контролю та оцінки навчальних досягнень учнів з української мови та літератури: метод портфоліо, тести.
- •23. Навчальні технології організації проектної діяльності учнів у навчанні української мови і літератури.
- •24. Програмоване навчання на уроках мови та літератури (сучасні електронні засоби навчання)
- •За методичним призначенням їх можна розподілити на:
- •25. Інформаційно-комунікативні технології у роботі вчителя-словесника
Технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо
Технологія базується на засадах гуманістичного навчання, компетентісного навчання, особистісно-зорієнтованого та діяльнісного підходу.
Мета технології: розвиток мисленнєвих навичок учнів, необхідних не тільки при навчанні, а й у повсякденному житті (аналізувати різні життєві явища).
Автори: Ч. Темп, К. Мередит, Дж. Стил. В Україні цей напрям з’являється з середини 90 років.
Основа ТРКМ через читання і письмо:
Виклик
Осмислення (сприйняття та засвоєння матеріалу)
Рефлексія
На етапі виклику актуалізуються певні знання та пробуджується інтерес до предмету.
Інвентаризація
Чи вірите ви?
Ключові слова
Кластер
Синквейн
Дерево передбачень
Таблиця передбачень
Осмислення матеріалу під час роботи над ним
+/- «цікаво»
Інсерт
Таблиці ЗХУ
Бортовий журнал
ЗИГЗАГ
Лекція
Дискусія
Практичне завдання: 6 капелюхів
Рефлексія:
Кластер
Синквейн
Перевірка та обговорення таблиць
Повертання до ключових слів
Сюжетна таблиця
Такі технології навчання сприяють творчому розвитку учня.
22. Сучасні технології контролю та оцінки навчальних досягнень учнів з української мови та літератури: метод портфоліо, тести.
Виявлення, контроль, оцінка і облік знань учнів – важлива проблема теорії і практики навчання. Без перевірки або самоперевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне здійснення цієї проблеми. Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою частиною навчального процесу, хоч і ставлення до нього зазнавало певних змін. Міняються окремі форми і способи контролю знань, але його головна суть – знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння вивченого матеріалу, – залишається незмінною. Вона визначається самою природою процесу навчання.
Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого – своєрідною зв’язуючою ланкою в системі навчальної діяльності особистості.
При правильній організації навчально-виховного процесу контроль сприяє розвитку пам’яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання, своєчасно викриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню. Добре організований контроль знань учнів сприяє демократизації навчального процесу, його інтенсифікації та диференціації навчання. Він допомагає вчителю отримати об’єктивну інформацію (зворотній зв’язок) про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Контроль – це виявлення, встановлення та оцінка знань учнів, тобто визначення об’єму, рівня та якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин в знаннях, уміннях та навичках окремих учнів та всього класу для внесення необхідних коректив в процес навчання, для вдосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації.
Основні завдання контролю – виявлення рівня правильності, об’єму, глибини та дійсності засвоєних учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активності учнів в навчальному процесі, встановлення ефективності методів, форм та способів їх навчання.
Контроль – це підсистема в рамках системи навчання в цілому, яка реалізує притаманні їй функції, яка має свій об’єкт, свої методи.
Розглянемо основні функції контролю, які передбачені системою аналізу та оцінки знань, умінь та навиків учнів: навчальна, стимулююча, діагностична, виховна та оціночна.
Навчальна функція виявляється в забезпеченні зворотного зв’язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання. У ньому беруть участь два суб’єкти – учитель та учень.
Діагностична функція контролю й оцінки знань, умінь та навиків передбачає виявлення прогалин в знаннях учнів
Стимулююча функція контролю та оцінки навчальної діяльності учнів зумовлюється психологічними особливостями людини, що проявляється в бажанні кожної особистості отримати оцінку результатів певної діяльності, зокрема навчальної.
Виховна функція полягає у впливу контролю та оцінки навчальної діяльності на формування у учнів ряду соціально-психологічних якостей: організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, наполегливості, дбайливості та ін.
Насьогодні, змінені умови навчання потребують від учителя використання більш ефективних прийомів та методів контролю і оцінки знань, умінь та навичок учнів.
Питання удосконлення контролю та оцінки навчальних досягнень хвилювали авторів чималої кількості монографій і ставали предметом захисту багатьох дисертацій. (Е. Г. Арванітопуло, Л. Я. Зеня, А. В. Конишева, В. В. Копилова, Є. С. Полат, К. В. Фокіна та ін.)
І все ж проблеми перевірки і обліку знань, умінь та навичок, методики їх організації та проведення не втратили своєї актуальності.
Останнім часом, на думку багатьох дослідників (С.Ю. Ніколаєва, І.В. Коломієць, Х.Дуглас Браун, Дж. Хант, М. Гронланд та ін.), методистів та вчителів, одним з найбільш ефективних способів контролю є тест.
ТЕСТ – фіксоване в часі випробування, призначене для встановлення кількісних (та якісних) індивідуально-психологічних якостей.
ТЕСТУВАННЯ – метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, що презентує передумови чи результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам співставлення, об'єктивності, надійності та валідності вимірів, повинен пройти обробку й інтерпретацію та бути прийнятним для застосування в педагогічній практиці
Тестовий контроль або тестування як термін означає у вузькому значенні використання і проведення тесту, і в широкому значенні як сукупність етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту.
Вимоги:
- відповідність меті навчання,
- високий ступінь валідності,
- багатоваріантність,
- побудова неправильних відповідей на основі типових помилок
Особливості використання:
- тривалість для поточного контролю – 10-15 хвилин;
- для учнів середньої школи кількість варіантів відповіді 3-4 варіанти, для старшокласників – 4-5;
- включити завдання в пропорції: 25% легких, 25% складних, 50% - середнього рівня складності;
- завдання різноманітні за змістом і формою.
Контролю підлягає:
- рівень володіння теоретичними знаннями;
- рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування завдань різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних);
- рівень володіння практичними уміннями та навичками;
- зміст і якість творчих робіт учнів.
Тести допомагають:
- враховувати індивідуальні особливості в ході діагностування навчання;
- перевіряти якість засвоєння учнями теоретичного та практичного матеріалу;
- з економити навчальний час, час на перевірку робіт;
- обробляти результати тестових зрізів на ЕОМ;
- ставити школярів різних шкіл і регіонів у приблизно рівні умови;
- при виключенні списування майже гарантують справедливу оцінку.
Основні форми тестових завдань (ТЗ):
закритого типу |
відкритого типу |
напівзакритого чи напіввідкритого типу |
на відновлення правильної послідовності |
на встановлення відповідності |
з вибором правильної відповіді - однієї чи кількох з-поміж запропонованих варіантів |
що не містять готової відповіді
|
завдання на зразок «додайте...», «вставте...», «доповніть...» |
визначення правильного порядку низки дій, кроків, операцій, подій, фаз процесу тощо |
між елементами двох різних множин, що сприяють перевірці знань про їхні зв'язки |
Правила конструювання ТЗ:
- оцінювання досягнення важливої й істотної освітньої цілі,
- кількість варіантів відповідей у ТЗ – 5-8,
- незалежність завдань одне від одного,
- умова по змозі сформульована позитивно,
- не використовувати , «нічого із названого вище», «ніколи», «тільки», «ймовірно»,
- чітко сформульоване завдання, сфокусоване на одній проблемі,
- варіанти відповідей однорідні й вірогідні,
- уникати підказок типу:
-граматична невідповідність між умовою і варіантами відповідей;
- повторення у правильній відповіді слів з умови; використання прикладів з підручника чи лекції як тестових завдань;
- найдовша правильна відповідь
Недоліки:
- перевірка лише кінцевих результатів дій, неможливість простежити логіку роздумів учня
- ймовірність випадкового вибору відповіді
- категоричність оцінки виконання завдання (виконано правильно і повністю чи завдання не виконано)
Тож, більшість дослідників, які працювали над вивченням питань тестування прийшли до висновку, що тестовий контроль є ефективною формою контролю, яка відповідає цілям контролю, вимогам що висуваються до нього, і забезпечує ефективну реалізацію всіх його функцій у процесі навчання іноземної мови.
Одним з істотних недоліків традиційної виховної системи є те, що цілі виховання задаються і визначаються зовнішніми чинниками, обставинами, навіть муніципальними умовами, але ніяк не тим кого безпосередньо виховують. Тому в даний час з особливою гостротою встає питання про перегляд ефективності педагогічних технологій саме з точки зору наявності в них елементів, орієнтуючих учнів на самостійну постановку цілей виховання, що стає органічною складовою частиною освіти підростаючого покоління.
Встановлено, що однією з причин відставання учнів є малорозвинене вміння визначати цілі і критично оцінювати результати своєї діяльності. Вирішити дану і багато інших проблем, пов'язаних з об'єктивною метою і оцінюванням результатів діяльності учня покликане використання технології збору і ведення портфоліо.
Портфоліо :
робочі папки, що містять цільовий доробок робіт з дисципліни і складені учнем за допомогою вчителя
модель (засіб, технологія) автентичного (істинного, правильного) оцінювання навчальної діяльності особистісного розвитку.
Педагогічні завдання портфоліо:
сприяння індивідуалізації утворення школярів;
заохочення активності й самостійності учнів, розширення можливості навчання й самонавчання;
формування вміння вчитися - ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну діяльність;
розвиток навичок рефлексивної й оцінної діяльності учнів.
Переваги:
- підвищення ролі самооцінки
- розвиток критичного мислення
- об’єктивність інформації про навчальні досягнення через стандартизованість процесу перевірки
- висока валідність
- адекватність щодо сучасних потреб освіти
Педагогічні передумови використання:
- участь учнів у відборі робіт
- зміщення акценту з незнання учнів на індивідуальні досягнення
- ясність цілей роботи
- розробка зрозумілих критеріїв оцінювання
- педагогічний супровід роботи
Ідея навчального портфоліо як форми оцінки:
- зсув акценту з того, що учень не знає й не вміє, на те, що він знає й уміє по даній темі й даному предметі;
- інтеграцію кількісної і якісної оцінок;
- перенос педагогічного наголосу з оцінки на самооцінку.
Види:
- практико-орієнтовані (в основі аналіз практичної діяльності);
- проблемно-орієнтовані ( в основі рішення проблеми);
- тематичні (в основі аналіз різних аспектів теми).
Використання:
- як можливість для рефлексії учнями власної роботи;
- для підготовки й обґрунтування цілей майбутньої роботи;
- як документ, у якому відбитий розвиток учня, його системи відносин і результати його самовираження;
- як демонстрація стилів навчання, властивих учневі, сторін його інтелекту й особливостей його культури;
- як можливість для учнів самим визначити теми для портфоліо;
- як можливість для учнів рефлексії власних змін;
- як можливість для учнів самим установити зв'язку між попереднім знанням і новим знанням.
Обмеження Портфоліо:
Якісна оцінка портфоліо доповнює результати підсумкової атестації, але не може ввійти в освітній рейтинг учня в якості сумарної складової.
Типи:
- Портфоліо-Досягнень: особистий вибір робіт учнем за певний період часу (Легкий тип, з його варто починати. Сприяє формуванню незалежного учня). Форма вільна.
- Портфоліо-Звіт: містить індивідуальні поточні роботи. Щоденник для зовнішнього користувача. Ціль - показати, що учень впорався із програмою. План й одиниця збору задається вчителем. Форма задана.
- Портфоліо-Самооцінка: містить як роботи учня, так і зауваження вчителя. Демонструє "плюси" й "мінуси" учня. Служить прогнозу й корекції. Напіввільна форма.
Слід зазначити, що портфоліо є не лише сучасною ефективною формою оцінювання діяльності і особистого зростання учнів. Але і допомагає вирішувати важливу педагогічну задачу: формувати вміння вчитися, ставить перед собою цілі, планувати і організовувати власну діяльність. Портфоліо покликаний допомогти самостійно визначити досягнутий рівень, намітити подальші кроки у вивченні програмного матеріалу і більш активно брати участь у навчальному процесі.