19. Міжпредметні зв’язки та інтеграційні типи літературних занять

Вивчення літератури в школі передбачає широкі міжпредметні зв'язки. Це сприяє не тільки вдосконаленню знань і вмінь учнів, але і підводить їх до більш глибокого розуміння закономірностей розвитку мистецтва.

Міжпредметні зв'язки тлумачаться як «дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду найважливіших понять, явищ; міжпредметні зв'язки є результатом узагальнюючих дій».

Міжпредметні зв'язки відображають комплексний підхід до виховання й навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв'язки між навчальними предметами. На будь-якому етапі навчання міжпредметні зв'язки виконують виховну, розвиваючу й детермінуючу функцію, оскільки підвищують продуктивність перебігу психічних процесів.

На закінчення хочеться відзначити, що введення в навчальний процес як міжпредметних уроків, так і міжпредметних завдань або контрольних робіт дозволяє здійснити діалог культур, що сприяє збереженню традицій і наступності поколінь. Крім того, учень і вчитель при такій діяльності перебувають у постійній взаємодії і виступають як особистості: вивчення матеріалу через спільні методи і прийоми організації урочного і позаурочного простору в системі робить їх співучасниками загального історико-культурного процесу.

Таким чином, використання міжпредметних зв'язків на уроках літератури дозволяє:

· підвищити мотивацію учнів до вивчення предмету;

· краще засвоїти матеріал, підвищити якість знань;

· активізувати пізнавальну діяльність учнів на уроках;

· полегшити розуміння учнями явищ і процесів, що вивчаються;

· аналізувати, зіставляти факти з різних областей знань;

· здійснювати цілісне наукове сприйняття навколишнього світу;

· якнайповніше реалізувати освітні можливості кожного учня.

Типи завдань на міжпредметному рівні

Для того, щоб вибудувати систему міжпредметної роботи по вертикалі, необхідно перш за все враховувати специфіку кожного гуманітарного предмету (наприклад, історія, література), так як кожен предмет, а також учень і вчитель виконують у цій системі певну функцію. А все разом забезпечує взаємозв'язок досліджуваних в еволюційному ланцюзі явищ:

історія розкриває просторово-часові та причинно-наслідкові зв'язки світового процесу - учень вивчає частину еволюційного розвитку суспільства;

література дозволяє встановити діалог в історико-культурному просторі - учень навчається висловлювати своє світосприйняття в слові, стає учасником розвитку загальнолюдської культури.

І завдання (а також теми уроків, семінарів, контрольних робіт) на міжпредметному рівні потрібно складати, виходячи із зазначених предметних особливостей.

Типи міжпредметних завдань:

I. Порівняти епізод з художнього тексту з тим, як він представлений в історичному документі, літописі, хроніці.

II. Співставити епізод, образ, деталь у художньому творі, історичному пам'ятнику і живописному втіленні.

Подібне завдання дослідницького плану розвиває навички аналізу інформації на міжпредметному рівні, тому що об'єднує знання історії та літератури, мистецтва і літератури та ін. Частіше за все таке завдання пропонується учням після того, як вони познайомилися з текстом. Але можна зробити навпаки.

III. Зрозуміти закономірності історико-літературного процесу, причинно-наслідкові зв'язки подій і явищ, що відбуваються в історії.

Розуміння історичної епохи також вимагає залучення різних джерел, що відображають погляди людей, їхні позиції та оцінки подій, що відбулися. Для цього необхідно володіти навичкою інтерпретації історичних джерел, вміти співвідносити історичні події з їх зображенням у творах літератури. Розуміння історичних подій досягається за рахунок того, що вчитель організовує роботу на уроці з різним текстовим матеріалом. При цьому особлива увага приділяється тому, як подається інформація, в результаті чого учні самостійно виявляють проблеми і пропонують варіанти їх рішень.

Ще одним методичним прийомом є тематичне об'єднання кількох уроків, що дає можливість уявити будь-яку проблему певного історичного періоду в кількох творах літератури, історичних документах і пам'ятках культури. Подібні навчальні заняття займають три-чотири години, їх можуть вести одночасно вчителі двох або трьох предметів. Але якщо всі вчителі вільно володіють матеріалом, то проводять уроки кожен самостійно, домовившись з колегами про ключові або складові моменти. Проведення таких уроків дозволяє учням зрозуміти зміст і значення джерел, глибоко і всебічно вивчити явища культурно-історичних процесів і готує учнів 5-8-х класів до семінарських занять у старшій школі. Подібна практика цікава тим, що вчитель без всяких курсів перепідготовки постійно вдосконалює свою професійну майстерність. Учні у свою чергу бачать, що мовник знає історію, розуміється в мистецтві (а історик володіє знаннями з літератури і мистецтва). У цьому випадку нічого не потрібно пропагувати: вчитель - живий приклад грамотного читача, якого він хоче виховати в своїх учнях.

Головна відмінність подібних уроків від звичайних в тому, що всі завдання носять виключно міжпредметний характер. Учні працюють у групах, що розвиває навички ведення дискусії. Проведення подібних уроків дозволяє учням зрозуміти зміст і значення джерел, глибоко і всебічно вивчити явища культурно-історичних процесів і готує учнів до міжпредметних семінарських занять у старшій школі.

Слід зауважити, які навички та вміння повинні проявляти учні на такому уроці:

· Чітко викладати суть проблеми і завдання, зазначеного на картці.

· Логічно представляти інформацію, тобто: давати коротку історичну довідку зі свого питання, коротко переказувати епізод, в якому відображена реальність, використовуючи цитати з розглянутого епізоду, робити узагальнення (або висновок) з проблеми.

· Правильно відбирати відомості, деталі, образи, тобто вміти виділяти основне.

· Викладати матеріал, дотримуючись наукового стилю.

· Грамотно використовувати термінологію (історичну і літературознавчу).

Крім того, важливим етапом підготовки до роботи на міжпредметному семінарі є міжпредметні контрольні роботи та тематичне об'єднання кількох уроків. і носять навчальний характер, так як, виконуючи їх, учень навчається конспектувати, систематизувати матеріал і складати текст, дотримуючись наукового стилю викладу.