15. Колективно-групові методи та форми роботи на уроках літератури

Інтерактивні технології колективно-групового навчання – (передбачає навчання однією людиною (вчителем) групи учнів чи цілого класу. За такої організації навчальної діяльності кількість слухачів завжди більша,ніж тих,хто говорить. Усі учні працюють або разом ,або індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів.)

Розрізнюють таки види колективно-групових технологій:

„Коло” - це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими.

„Мікрофон” Різновид колективно-групової технології, яка надає можливість кожному студенту сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

„Незакінчені речення” Така технологія майже поєднується з „Мікрофоном” і дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх х іншими.

«Мозковий штурм» - це метод групового розв'язання творче проблеми або метод комунікативної атаки .

Основне завдання методу — збирання щонайбільшого числа ідей з результатами звільнення учасників.

„Броунівський рух” Це інтерактивна технологія, яка використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Вона дає можливість студентам узяти участь у передачі своїх знань одногрупникам.

Метод кейса Цей метод сприяє успішній реалізації низки освітньо - виховних цілей:

• набуття невідомої раніше інформації;

• розвиток компетентності та здатності працювати з літературою;удосконалення вмінь спілкуватися;

• розвиток творчих здібностей;

• налагодження надійних зв’язків у колективі.

Ажурна пилка («Мозаїка»). Технологія використовується для створення на уроці ситуації, що дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу.

Ефективна й може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

«Техніка акваріуму» – таку назву отримав особливий варіант організації колективної взаємодії, який виділяється серед форм навчальної дискусії.

Цей різновид дискусії зазвичай застосовується при роботі з матеріалом, зміст якого

пов’язаний з суперечливими підходами, конфліктами, розбіжностями.

Процедурно «техніка акваріуму» виглядає таким чином:

1. Постановка проблеми, її подання класу виходить від учителя.

2. Вчитель ділить клас на підгрупи. Зазвичай, вони розташовуються по колу.

3. Вчитель або учасники кожної з груп вибирають представника, який представлятиме позицію групи всьому класу.

4. Групам дається час, зазвичай невеликий, для обговорення проблеми і визначення загальної точки зору.

5. Вчитель просить представників груп зібратися в центрі класу, щоб висловити і відстояти позицію своєї групи, відповідно до отриманих від неї вказівок. Окрім представників, ніхто не має права висловитися, проте учасникам груп дозволяється передавати вказівки своїм представникам записками.

6. Вчитель може дозволити представникам, так само як і групам, узяти тайм-аут для консультацій.

7. «Акваріумне» обговорення проблеми між представниками груп закінчується або після закінчення заздалегідь встановленого часу, або після досягнення рішення.

8. Після такого обговорення проводиться його критичний розбір всім класом.