11. Розвиток читацької компетенції учнів на засадах компетентісного підходу

Компетентнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

Компетентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

Компетенція – суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

ЧИТАЦЬКА КОМПЕТЕНЦІЯ - здатність до мобілізації та застосування комплексу специфічних особистісних, когнітивних та естетико-комунікативних механізмів з метою організації та реалізації ефективної взаємодії з художнім твором.

Читацька компетентність є результатом виховання й освіти.

Згідно з Держ.стандартом – Сформована читацька компетенція – це, коли

Учні розуміють прочитаний твір, розмірковують над його змістом

Учні аналізують, критично оцінюють та узагальнюють, висловлюють власну думку, роблять висновки

Учні використовують читання як засіб здобуття нових знань

Читання – це дуже важкий процес, який вимагає уваги, напруження, фізичних та розумових сил. Важливою умовою підвищення якості уроків літератури є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні.

Читацька компетентність як індивідуальне володіння читацькою компетенцією може вважатися результатом компетентнісного навчання, тому доцільно визначити її місце в загальній психолого-педагогічній системі людських компетентностей.

12. Розвиток творчої особистості учня на уроках літератури.

+ І. М.Дичківська “Інноваційні педагогічні технології” (С. 210-233)

Сьогодні актуальним є творчий розвиток учнів на уроках мови і літератури. Ми будемо розкривати питання реалізації принципу діалогізміу у викладенні української літератури, технологію текстотворення і продуктивного навчання.

Як сказав великий педагог В. Сухомлинський: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...”

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості.

У виборі інтерактивної технології мають бути додержані

 відповідні правила організації такого навчання:

-          до роботи залучаються (тією чи іншою мірою) всі учасники навчального

процесу;

-          вони повинні мати певну психологічну підготовку (скутість, неконтактність,

самозаглибленість зава­жають);

-  клас ділиться на підгрупи;

-          до заняття відповідно готується приміщення

 (на­приклад, столи ставляться "ялинкою",

щоб кожен учень сидів боком до ведучого і мав змогу спілкува­тися

в малій групі);

- учитель розробляє необхідні для творчої роботи ма­теріали;

- учні налаштовуються на неухильне додержання процедури і регламенту;

- створюється атмосфера довіри, природності, неви­мушеності, приємної бесіди.

Діалогізм та проблемність є принципами сучасного прочитання української літератури в школі.

Діалогізм – характеристична пізнавальна модель світу, в якій домінує багатоголосся, постійний взаємовплив значень. Діалогізм реалізується як діалог читача з художнім текстом, а також як з’ясування інтертекстуальності самого тексту та розуміння його зв’язків з епохою та мистецьким контекстом.

Під час вивчення української літератури в школі реалізується діалоги таких видів:

Діалог читача з художнім текстом

Діалог між учителем і учнем у класі і поза ним

Діалог тексту з його епохою

Діалог тексту з іншим художнім текстом

Діалог художнього тексту з літературною традицією

Діалог творів вітчизняних і зарубіжних письменників.

Діалог літературного твору зі світовим мистецтвом

Діалог між учнями

Специфіка діалогічності навчання української літератури зумовлена природою мистецтва слова, яке у творі завжди комусь належить і комусь адресоване. Слід навчити учня розуміти діалогічність художнього тексту – внутрішню і спрямовану до читача, тлумачити явища інтертекстуальності, пояснювати твір у літературному, історичному, загально мистецькому контекстах, бачити вплив твору на розвиток особистості, культури, нації, обговорювати його з однокласниками.

Для творчого розвитку учнів існує низка методів і прийомів. Так, наприклад метод “Портфоліо”.  Це набір документів, прикладів, фотографій, статей, виписок із запропонованої теми. Плюси цього виду роботи у тому, що учні індивідуально складають саме свій пакет творчих задумів. Вчитель говорить лише про обсяг (і то, не завжди). Портфоліо – це творча теріторія самого учня, де йому є де виразити свою індивідуальність.

Поряд із методами на розвиток творчого початку учнів є методи на розвиток діалогічного мовлення. До таких методів, безпосередньо, віднесемо бесіду. Бесіда відкриває широкі можливості для індивідуальної роботи з учнями, виявлення їхніх читацьких реакцій. Це метод безпосереднього спілкування. У процесі бесіди учні виявляють активність, власні інтелектуальні та емоційні здібності.

Перед учителем української літератури стоять завданняреалізувати загальнодидактичні та специфічні принципи навчання. Процес читання взагалі можна визначити як створення власних думок за допомогою думок, висловлених автором. Тобто знайомство з художнім твором — це завжди творчий процес, який можна кваліфікувати як особливий діалог між автором і читачем.

Специфіка діалогічності навчання української літератури зумовлена природою мистецтва слова, яке у творі завжди комусь належить і комусь адресоване. Слід навчити учня розуміти діалогічність художнього тексту – внутрішню і спрямовану до читача, тлумачити явища інтертекстуальності, пояснювати твір у літературному, історичному, загально мистецькому контекстах, бачити вплив твору на розвиток особистості, культури, нації, обговорювати його з однокласниками. 

Методи і прийоми для творчого розвитку учнів: Розвиток творчого інтересу; використання цікавих аналогій; створення ситуацій емоційного переживання; метод відкриття, самостійна дослідницька робота.

Для творчих уроків пропонується використовувати такі форми роботи, як рольові ігри, літературні екскурсії, уроки- КВК, уроки-театралізації.