84. Якими були континентальні та середземноморські володіння Венеції?

У 1204 р. при допомозі французьких хрестоносців дож Енріко Дондоло завоював Константинополь. І при розподілі отримав для Венеції три восьмих Візантійської імперії та острів Кандію. Венеція зберегла в Криму незначний порт Провато і важливу колонію на Азовському морі Тану (Азов).

Довга війна з Генуєю (1256-1381), спочатку невдала, закінчилася перемогою, привела до розширення материкових володінь. Були приєднані Віченца, Верона, Бассано, Фельтре, Беллуно і Падуя (1404-1405). Також Фріуль (1421), Брешія і Бергамо (1428) і Крема (1448), завойовані Іонійські острови та частина Візантії: Аргос, Афіни, Лепанто (1407), Патрас (1408), Бодоніц і Фтеліон (1414), Монембадію (1419), Місту (1421) та Фессалоніки (1423). Вдова останнього короля Кіпру венеціанка Катерина Корнаро передала острів республіці (1489). Після падіння Константинополя Венеція втратила частину володінь, в т. ч. і Фессалоніки, але значно менше ніж Генуя.

85.

86. Чому християнські королі надавали містам фуеро?

Багато міст виникало навколо замків, які королі та графи споруджували вздовж „лінії фронту”, що поступово пересувалася на південь. В їх економіці довший час переважало землеробство, але і ці міста поступово добивалися фуеро – зафіксованих норм самоврядування та звичаєвого права. З середини ХІІІ ст.. міста почали отримувати замісь фуеро королівські зведення права на зразок „Сім партид мудрого короля дона Альфонсо”, які сприймалися зі значним опором.

87. Що таке бегетрії?

Проміжне становище між вільними та залежними общинами становили бегетрії (букв. „благодійництво”), які в обмін на захист сеньйора добровільно погоджувалися на певні повинності або плату на його користь. Бегетрії були двох типів: „від моря до моря” (які могли шукати сюзерена по всій Іспанії) та „бегетрії роду” (де пошук сюзерена був обмежений одним родом).

88. Хто такі алькальди?

Королі видавали фуеро і сільським общинам, надаючи їм право розпоряджатися незаселеними пустошами та податкові льготи. Такі общини називалися консехо („рада”) та управлялися виборними старшинами – алькальдами.

89. Чи були кортеси в Іспанії більш демократичними органами ніж парламент в Англії і Генеральні Штати у Франції?

Вже в 1188 р. в королівстві Леон та Астурія були створені кортеси, де крім грандів, шляхти, вищого духовенства засідали і депутати від міст. Кортеси збиралися регулярно для обговорення питань законодавства, судочинства, збору податків та біжучої політики. Кортеси мали три палати (єпископів та прелатів, сеньйорів та консехо (де стали включати не тільки представників міст, але і вільних сіл). З середини ХІІІ ст.. кортеси з’явилися і в інших королівствах, а з ХІV ст. основними в них стали представники міст.

Кортеси в Іспанських королівствах були більш демократичними органами ніж парламент в Англії і Генеральні штати у Франції. Тому що основною функцією роботи Генеральних штатів у Франції та англійського парламенту було збирання податків, а інші віхи влади були менш важливими. Збиралися лише, коли королю потрібна буа фінансова допомога, тобто потрібно було збільшити податки. А у ісп

2 тра 2012 о 18:13|Це спам|Відповісти

Тарас Оліярчук

89. Чи були кортеси в Іспанії більш демократичними органами ніж парламент в Англії і Генеральні Штати у Франції?

Вже в 1188 р. в королівстві Леон та Астурія були створені кортеси, де крім грандів, шляхти, вищого духовенства засідали і депутати від міст. Кортеси збиралися регулярно для обговорення питань законодавства, судочинства, збору податків та біжучої політики. Кортеси мали три палати (єпископів та прелатів, сеньйорів та консехо (де стали включати не тільки представників міст, але і вільних сіл). З середини ХІІІ ст.. кортеси з’явилися і в інших королівствах, а з ХІV ст. основними в них стали представники міст.

Кортеси в Іспанських королівствах були більш демократичними органами ніж парламент в Англії і Генеральні штати у Франції. Тому що основною функцією роботи Генеральних штатів у Франції та англійського парламенту було збирання податків, а інші віхи влади були менш важливими. Збиралися лише, коли королю потрібна буа фінансова допомога, тобто потрібно було збільшити податки. А у іспанських кортесах, які збиралися регулярно, на обговорення виносилися питання, які стосувалися різних сфер життя королівства.

90. Яка битва стала переломним моментом Реконкісти на користь християн?

Протягом ХІІ ст. арабська Андалузія не раз зазнавала спустошливих набігів кастільців. Величезна, рішуча битва між двома сторонами сталася у 1212 р. під Лас-Навас-де-Толоса. У цій битві билися разом, як союзники, королі кастильський (Альфонс VIII), наваррський і арагонський. На боці маврів в бою брали участь бербери, негри і багато інших північнозахідних африканських племен. Араби зазнали цілковитої поразки, залишивши переможцям як здобич весь свій багатий табір.

91. Які основні здобутки арагонського короля Хайме І Завойовника?

Король Яків (Хайме) І Завойовник (1213-1276) відвоював у маврів Барселону та Балеарські острови. На останніх він у 1262 р. утворив окреме королівство Майорка, престол якого передав синові Хайме ІІ. Королівство Майорка було ліквідоване у 1342 р.

93. Які основні причини розквіту Арагону?

- потужний арагонський флот став господарем у західній частині Середземного моря;

- великі території – з каталонськими володіннями до Арагону відійшли Русільйон та частина Провансу з Марселем;

- провадили завойовницьку політику – у 1282 р. арагонські королі стали королями Сицилії;

- Барселона, Валенсія, Пальма де Майорка та інші міста стали процвітати завдяки морській торгівлі.

94. Як відбулося об’єднання Іспанії?

Розвиток товарно-грошових відносин у пізньосередньовічний період особливо робив необхідним об’єднання Кастилії з Арагоном. Загострена класова боротьба в обох країнах, а також незакінчена реконкіста примусили феодалів обох країн прийти до згоди про об’єднання двох королівств в єдину Іспанську державу.

Унія між двома сусідніми державами була досягнута укладенням династичного шлюбу. Принцеса Ізабелла Кастильська вийшла заміж (у 1469 р.) за принца Арагонськоо Фердінанда. У 1474 р. Ізабелла стала королевою Кастилії, у 1479 р. Фердінанд вступив на арагонський престол. Кожна з двох об’єднаних країн зберігала повністю свої колишні закони та звичаї і окремі кортеси. Управління мало ще такий двоїстий характер. Проте були закладені підвалини для створення єдиної Іспанії.

Іспанія Фердінанда та Ізабелли швидко перетворювалась у велику державу. У 1492 р. вона завоювала Гранаду. У 1512 р. до Іспанії була приєднана Наварра. Отже, крім Португалії, був об’єднаний весь Піренейський півострів.

95. Яку роль зіграв Токвемада в історії Іспанії?

Засновник інквізиції в Іспанії. Прагнув обєднати Іспанію.

96. Які складові успіхів Авіської династії у Португалії?

- переглянули ставлення до різних станів;

- буржуазія була допущена до влади;

- відкриття Генріха Мореплавця.

97. Які зміни відбулися в скандинавських королівствах після закінчення епохи вікінгів?

- знать відчула падіння власної ваги;

- Королівська влада використала цей період для укріплення своєї влади;

- продовжився збір регулярної натуральної данини-податку;

- намісники короля,

2 тра 2012 о 18:14|Це спам|Відповісти

Тарас Оліярчук

97. Які зміни відбулися в скандинавських королівствах після закінчення епохи вікінгів?

- знать відчула падіння власної ваги;

- Королівська влада використала цей період для укріплення своєї влади;

- продовжився збір регулярної натуральної данини-податку;

- намісники короля, поставлені на чолі областей та округ, збирали цю данину-податок. Намісники короля так і не стали спадковими феодалами, а замки, які почали будувати у Данії та Швеції з ХІІІ ст., залишилися королівськими опорними пунктами, де розміщалися намісники на час несення служби;

- бонди залишилися вільними господарями та членами королівського ополчення;

- все більше розвивалася система миз (хуторів);

- в Норвегії земля залишалася власністю родини, общинного землеволодіння практично не було, у Швеції також встановилося індивідуальне землеволодіння. У Данії общинне землеволодіння не утрималося довго.

- ремесло і торгівля скандинавських міст також почали переживати піднесення;

- ряд датських і шведських міст отримали королівські хартії на самоврядування, на зразок магдебурзького права.

99. Які стани були представлені у данегофі?

У 1282 р. король Данії Ерік V Кліппінг (1259-1286) видав для датської знаті особливу жалувану Нюборзьку хартію, за якою щорічно скликалися народні збори – данехоф, які складалися з представників церкви та лицарства. Спроба короля відійти від цієї хартії закінчилася його вбивством. З 1320 р. без данехофу король уже не міг оголошувати війну або збирати податки.

100. Чим відрізнявся ріксрод від данегофу та кортесів?

У Швеції у 1284 р. з’явився подібний до данегофу орган – ріксрод – у цій верховній раді була деяка кількість представників і від городян і селян, але фактично головну роль в управлінні відігравали феодали, в руках яких була державна рада. Ріксрод – здійснювала систематичний контроль над королівською владою.

Данегоф - народні збори, які складалися з представників церкви та лицарства.

Кортеси – народні збори, де крім грандів, шляхти, вищого духовенства засідали і депутати від міст. Розглядали питання законодавства, судочинства, збору податків та біжучої політики.

Різниця були між цими народними зборами у тому, що ріксрод – збори, які здійснювали контроль над королівською владою, а данегоф і кортеси розглядали питання, які стосувалися різних сфер життя держави.

101. Де збирався і які питання вирішував загальний норвезький тінг?

В Норвегії залишалися традиційні 4 обласні тінги і один загальний – норвезький тінг, який збирався переважно у Бергені.

Тінг – народні збори, вважалися вищим органом влади. У цих зборах брали участь всі дорослі чоловіки, що мали право носити зброю.

На загальному тінгу відбувалися вибори короля.

102.Де і коли існувало королівство Мен?

Норвезький король Олаф І відновив королівство Мен (1113), яке проіснувало до смерті останнього короля з цієї династії Магнуса (1265), який з 1264 р. був васалом Шотландії. У 1266 р. Мен ввійшов до складу Шотландії.

Королівство Мен розташувалося на острові Мен поблизу Англії.

103. Суть боротьби між біркебейнерами і баглнрами?

Світська і церковна знать утворили в Норвегії свою партію, яка називалася баглерами (буквально „криві жезли” від кривого єпископського жезлу). Друга партія – демократична - біркебейнерами ( „берестоногі”, бо потерпівши поразку та зносивши взуття в горах, куди були змушені відступити, вони стали об’язувати ноги ликом). Крім селян, до цієї партії належали й дрібні дворяни, а також городяни.

Розгорілася боротьба між цими двома партіями, яка тривала мало не століття. А спричинена вона виданою королем у 1174 р. грамотою Золотого пера, якою норвезьке духовенство отримувало значні привілеї, відмінялися вибори короля на загальному тінгу. Цього бонди не сприйняли. Повстання очолив Ейстейн Мейл, який проголосив себе внуком короля Гаральда ІV.

Біркебейнери були вже близькі до загибелі, коли їх очолив священик з Фарерських островів Сверрір, який видав себе сина короля Сігурда ІІІ. Йому вдалося створити армію та флот. Він розгромив ярла Ерлінга, батька

2 тра 2012 о 18:14|Це спам|Відповісти

Тарас Оліярчук

105. Які заслуги ярла Біргера дозволили йому створити нову династію?

У війнах в Фінляндії висунувся рід Фолькунгів, лідер якого ярл Біргер після смерті короля Еріка Шепелявого (1234-1249), який не мав спадкоємців, добився обрання свого сина Вольдемара. Ставши регентом (1250-1266), він завершив завоювання Фінляндії. Його син король Вальдемар (1250-1275) положив початок недовгому правлінню Фолькунгів, які, спираючись на духовенство і лицарство, що набули володіння у Фінляндії, пробували змінити суспільний лад у Швеції. Фолькунгам також багато вдалося у напрямку об’єднання країни, стертя різниці між окремими областями. Було ліквідоване рабство, покращене становище жінок.