43. Як виник англійський парламент?

Генріх ІІІ (1216-1272) відновив десятину на користь папи, а пізніше втягнувся в італійську авантюру, вимагаючи у баронів на її реалізацію третину доходів країни, не зважаючи на те, що рік не був врожайним. У 1258 р. в Оксфорді барони зібрали раду, яка обрала Раду 15 баронів, без згоди якої королю заборонили приймати будь-які рішення. Там же було обрано комітет з 12 представників лицарства та міст, які тричі на рік Мали з Радою 15-ти обговорювати державні справи.

„Оксфордські провізії” тривали недовго. У 1259 р. найбільш радикальні барони, очолені графом Сімоном де Монфором, сформували „Вестмінстерські провізії”, які відбивали інтереси дрібного лицарства та значної частини селянства. Дрібніше лицарство, яке після введення щитового податку все більше втрачало статус військової верстви, поступово втягувалося у товарно-грошові відносини, застосовуючи широко найману працю у своїх господарствах, було зацікавлено в обмеженні податкового свавілля і централізації та розвитку ринку.

Генріх ІІІ відмовився визнати навіть „Оксфордські провізії”, що викликало громадянську війну (1263-1267). Сімон де Монфор зібрав ополчення міст та шляхти. У битві при Льюсі (1264) король з старшим сином Едуардом потрапили в полон. Влада опинилася в руках графа Сімона де Мон фора, який у січні 1265 р. скликав зібрання, куди крім найбільших прелатів і баронів було запрошено по два лицарі від кожного графства і по два представники від великих міст. Так почалася історія англійського парламенту.

44. Англ.. Королівство за Едуарда ііі

Едуард III (1327 – 1377) був одним з найвидатніших королів Англії. Заключивши мир з королем Франції, він приніс оммаж за континентальні володіння (1331), після чого втрутився у боротьбу за шотландський престол і отримав значну частину Шотландії (1333). Едуард ІІІ, як представник по жіночій лінії у 1328 р. старшої гілки Капетінгів виступив претендентом на французьку корону і у 1340 р. отримав титул короля Франції, що і привело безпосередньо до Столітньої війни.

Едуард ІІІ видав ряд актів, які стосувалися розвитку торгівлі і ремесла, розвитку цехів і їх участі у міському самоврядуванні. При ньому була запроваджена

2 тра 2012 о 18:11|Це спам|Відповісти

Тарас Оліярчук

44. Англ.. королівство за Едуарда ІІІ

Едуард III (1327 – 1377) був одним з найвидатніших королів Англії. Заключивши мир з королем Франції, він приніс оммаж за континентальні володіння (1331), після чого втрутився у боротьбу за шотландський престол і отримав значну частину Шотландії (1333). Едуард ІІІ, як представник по жіночій лінії у 1328 р. старшої гілки Капетінгів виступив претендентом на французьку корону і у 1340 р. отримав титул короля Франції, що і привело безпосередньо до Столітньої війни.

Едуард ІІІ видав ряд актів, які стосувалися розвитку торгівлі і ремесла, розвитку цехів і їх участі у міському самоврядуванні. При ньому була запроваджена в Англії золота монета. У 1341 р. парламент остаточно розділився на дві палати: общин та лордів. З 1353 р. парламент отримав виключне право встановлювати мита на товари і шерсть, як головну англійську експортну продукцію. З 1354 р. пери отримали право суду виключно в палаті лордів у парламенті, а палата общин - право призначення контролерів для перевірки звіту про використання королем субсидій. У 1349 р. парламент видав спеціальний „статут про робітників” у зв’язку з бурхливим ростом англійської економіки.

Двір Едуарда ІІІ, при якому англійська мова стала розмовною мовою еліти суспільства, був самим пишним в усій Європі, гримів своїми бенкетами та турнірами. У 1349 р. Едуард ІІІ запровадив орден підв’язки як вищу відзнаку королівства, що збереглося досі.