34. Причини ліквідації Ордену тамплієрів

У 1307 р. був проведений арешт членів з конфіскацією майна на території Франції лицарського чернечого ордену тамплієрів, звинувачених у єресі та чорній магії. У 1309 р. на вимогу Філіппа IV було знищено цей орден, якому король заборгував величезні суми грошей. Під тиском французького уряду орден було піддано судовому процесу по обвинуваченню в єретицтві. Під жахливими тортурами тамплієри зізналися в усіх звинуваченнях. Великий магістр ордену Жак де Моле та командор ордену в Нормандії Жоффруа де Шарне були спалені на вогнищі 19 березня 1314 р. Все земельне майно і грошові капітали ордену були секуляризовані і пішли в королівську казну.

35. Наслідки Столітньої війни для французького суспільства

- розорено багато міст, розірвано торгівельні зв’язки півночі з півднем;

- населення зменшилось на третину;

- велика кількість оброблюваних нив перетворилась на пустку;

- зникло з карти Франції багато сіл.

+ пробудження в населення національного почуття;

+ відбулося народне патріотичне піднесення;

+ Столітня війна була кроком вперед в дальшому об’єднанні Франції.

36. Людовік ХІ – встановлення абсолютної монархії

1461-1483 рр. – правління. Людовик ХІ повів боротьбу на завершення формування абсолютної монархії, діючи з безмежною хитрістю, підступністю та обманом. Шляхом підкупу він повернув Францїї Пікардію, втручався у боротьбу між Ланкастерами та Йорками в Англії. Феодали організували проти нього „Лігу спільного добра” (1465), яку очолили брат короля Карл, герцог де Беррі та Карл Сміливий, герцог Бургундії. Застосовуючи підкупи і різного роду інтриги, Людовік ХІ розладнав задуми ліги.

Шляхом хитрості і жорстокості Людовик ХІ знищив Арманьяків і поступово створив абсолютну монархію на більшості французьких земель. Мир з Швейцарією, "вічна угода" з Габсбургами та швейцарцями, примирення з англійським королем Едуардом забезпечили йому успішне проведення внутрішньої політики. У 1477 р. у битві під Нансі Карл Сміливий зазнав поразки і загинув. Скориставшись проханням його вдови про допомогу, Людовик ХІ зайняв Бургундію і Франш-Конте, а пізніше - Пікардію та Артуа. Але повстання б

2 тра 2012 о 18:10|Це спам|Відповісти

Тарас Оліярчук

Шляхом хитрості і жорстокості Людовик ХІ знищив Арманьяків і поступово створив абсолютну монархію на більшості французьких земель. Мир з Швейцарією, "вічна угода" з Габсбургами та швейцарцями, примирення з англійським королем Едуардом забезпечили йому успішне проведення внутрішньої політики. У 1477 р. у битві під Нансі Карл Сміливий зазнав поразки і загинув. Скориставшись проханням його вдови про допомогу, Людовик ХІ зайняв Бургундію і Франш-Конте, а пізніше - Пікардію та Артуа. Але повстання бургундців і шлюб Марії, дочки Карла, з Максиміліаном Габсбургом не дозволили Людовику ХІ до кінця реалізувати свої плани. Основна частина його володінь – герцогство Бургундське – перейшло до Людовіка ХІ.

Ставши абсолютним монархом, Людовик ХІ завершив об’єднання Франції (крім Навари та герцогства Бретань).

37. Англійське суспільство на поч.Хіі ст.

За статистикою „Книги Страшного суду” (1086) в Англії жило бл. 1,5 млн., з них майже 95 % жило у селах.

Основну частину сільського населення складали віллани, які посідали власні земельні ділянки і мали частку у громадських пасовиськах та луках. Віллани сплачували натуральні та грошові податки, а також несли повинності на користь лордів (великих землевласників). Значно менший відсоток складали бордарії (які тримали земельні ділянки 7-15 акрів, тобто 3-6 га), коттарії (2-3 акри присадибної землі, тобто 0,8-1,2 га), були сільськими ремісниками та серви (дворова челядь). Значна частина селян, особливо на півночі, в колишній області Денло, взагалі залишалася зовсім вільними – фрігольдери. Вони тільки у судовому плані підлягали державцям феодів. Всі решта категорій сплачували крім всього особливу плату при видачі дочок заміж, при вступі у спадок, а також також – згідно вимог млинарського, пивоварського та інших баналітетів.

38. Реформи англійського короля Генріха І

1100-1135 рр. – правління.

- посилено королівський суд, який перетворився в регулярну діючу судову палату із спеціалістами-суддями – «Суд королівської лави»;

- оформилось також фінансове відомство. Вища фінансова палата називалася «Палатою шахової дошки», бо в ній стояли, вкриті клітчастим сукном. На цих столах рахували гроші. Палата була державним казначейством , яке відало збором податків та перевіряло фінансові звіти шерифів;

- збільшилась роль постійної королівської ради, яка одночасно виконувала судові, адміністративні та фінансові функції. В її склад входили великі королівські чиновники – канцлер, казначей, юстиціарій та деякі представники знаті.