1. Основні ознаки категорії міст? Чим міста відрізнялися від інших поселень?

- окремий статус населення;

- наявність різних прошарків населення (соціальні та етнічні ознаки населення);

- наявність укріплень;

Ознаки категорії міст: наявність ринкової площі (лобне місце – місце страти), дзвіниці та собору.

2. Зміни в розвитку міст на межі ХІ-ХІІ ст.

- стрімкий розвиток військової техніки;

- хрестові походи;

- розквіт ремесла.

- збільшення кількості населення

3. Чому виникли цехи?

- оберігання кредиту і монополії ремесла;

- спільне здійснення деяких життєвих потреб;

-захист інтересів ремісників певних професій.

4.Для чого цехове керівнитво слідкувало за поведінкою своїх членів?

-за моральною стороною та поведінкою членів цеху

-нагляд за виробництвом

-нагляд за тим, щоб майстри не вживали недоброякісної дешевої сировини

5. Чим загрожували «партачі» цеховим майстрам?

Партачі – позацехові ремісники.

Були конкурентами для цехових майстрів, тому що збували свою продукцію за договірною ціною, а цехові майстри мали чітко встановлені ціни.

Діяльність розгорнули на «юридиках» (частина міської території, яка на правах приватної власності належала різним феодалам або церкві). Збували продукцію на ярмарках або в передмісті.

- більшість партачів були євреї так як їм заборонялось вступати в цех

6. Чому обмежувалося число майстрів у цеху?

Цех боровся за монополію на певному ринку і число майстрів відбивало можливості його охоплення.

7. Для чого виникли банки?

Банки виникли у зв’язку із зростанням торгівельного капіталу.

8. Чим були вигідні містам ярмарки?

- купці за товар та в’їзд на ярмарок сплачували мито;

- відбувалися щороку;

- збиралася велика кількість купців місцевих та іноземних.

9. Що було головним у міському праві?

- самоуправління (виборний магістрат);

- податковий і судовий імунітет (виборний суд);

- право на земельну власність;

- різноманітні пільги в торгівлі та промислах;

- звільнення від повинностей на користь сюзерена.

10. Чому міста боролися за міське право?

- прагнули звільнитися від опіки сеньйора;

- хотіли внутрішню автономію;

- міське виборне самоврядування.

11. Що таке магдебурзьке право?

Спеціальне міське право ХІІ ст. сформоване на базі «Саксонського зерцала» (давнього середньо німецького права) та постанов суду шефів Магдебуру.

Надавало місту право на самоуправління.

12. Як змінювався зовнішній вигляд міст?

До поч. ХІV ст. зявилися: бруківка, водогони, рівчаки для каналізації, лазні (після хрестових походів). Прикладом є французькі міста, Прага.

13. Причини хрестових походів?

- боротьба між Сходом і Заходом;

- ослаблення Візантійської імперії;

- боротьба між православною і католицькою церквою;

- боротьба двох релігій: християнства та ісламу.

- Економічні( розширення міст, торгівлі і тд)

- Соціальні( папа — вплив, влада; лицарі — землі; феодал — гроші, слава; біднота — тікали від тяжкого життя; правителі — гроші та слава)

14. Які події прискорили початок хрестових походів?

- похід у 1096 р. європейського селянства;

- клермонський собор – 1095 р.

15. Роль Візантії у хрестових походах?

Прагнула повернути собі втрачені раніше близькосхідні провінції, імператори якої мали офіційний титул «захисників християн».

Виступала за боротьбу з мусульманським світом.

Візантія була щитом Європейців від вторгення мусульман з пд-сх.

2 тра 2012 о 18:08|Це спам|Відповісти

Тарас Оліярчук

16. В чому полягав успіх Урбана ІІ?

18-27 листопада 1095 р. – собор у Клермоні (Франція)

- обіцяв взяти під захист церкви майно і землі всіх, хто вирушить у похід;

- церква прощала гріхи і борги;

- кредиторам заборонялося вимагати відшкодування боргу від хрестоносця.

17. Чому трагічно закінчився селянський похід?

Очолили його:

Петро Пустельник – французький селянин;

Вальтер Голяк – німецький рицар;

Готшальк – священик.

Травень-жовтень 1096 р. – похід

Несанкціонований і погано підготований масовий похід європейського селянства на Схід закінчився невдачею.

Вторгнення на територію Візантійської імперії.

18. Які війська взяли участь у першому хрестовому поході?

1096-1099 рр. – похід

Причини: релігійне, економічне та політичне становище.

Учасники:убилівіівфів

Готфрід Булонський – герцог Нижньої Лотарингії;

4 французькі армії:

- Гуго Вермандуа – граф із французького королівства;

- Роберт Коротконогий – герцог Нормандії – Пн. Франція;

- Роберт Фландрійський – Пн. Франція;

- Раймонд де Сен-Жіль – граф Тулузький – Пд. Франція.

Наслідки:

- масові грабежі;

- створення держав.

19. Причина невдачі 3 хрестового походу?

1189-1192 рр. – похід

Учасники:

- Фрідріх І Барбаросса – імператор Священної Рим. Імперії

- Філіпп ІІ Август – король Франції;

- Ричард Левове Серце – король Англії.

Наслідки: загострення англо-французького політичного конфлікту.

Причини невдачі:

- відсутність єдності між королями;

- взаємне суперництво вождів походу.

20. Чого досяг Рsчард Левове Серце?

- захопив у візантійців Кіпр;

- у 1192 р. уклав угоду з Салах - Адіном за умовами якої за християнами залишалася невелика прибережна смуга від Яффи до Тіра. Єрусалим залишався в руках мусульман. Салах - Адін подарував мир на 3 роки і прочани могли вільно приходити на прощу до святих місць.

- Планував захопити Єрусалим

21. Хто посприяв, щоб 4 хрестовий похід опинився у Константинополі?

1202-1204 рр. – похід

Учасники:

- Боніфацій Монферратський – пємонтський граф;

- дож Дандоло – венеціанцями.

Хрестоносці пішли на Константинополь, бо так було вигідно венеціанцям, а хрестоносці були від них залежня, тому що орендували на час походу флот.

Похід на м. Задар, а тоді вже на Константинополь.

Наслідки: похід зазнав ідеологічної невдачі, адже походи втратили свою суть, а переросли у грабіжницькі.

22. Причини невдач хрестових походів Людовіка 9 Святого?

7 похід – 1248-1254 рр., 8 похід – 1269-1270 рр.

Учасники: французька армія

Причини невдач: не було єдиного вождя походів.

23. Доля держав-хрестоносців

- міжусобиці сприяли послабленню міцності держав;

- поступове захоплення мусульманами;

- розпад.

24. Що дали Західні Європі хрестові походи?

- внутрішні війни у Європі припинилися;

- саме хрестоносці поклали початок розвитку міст;

- зрушення у мореплавстві;

- запозичмо культуру, водопровід, освіту;

- розвиток військової справи;

- падіння феодальної системи;

- панівним став ідеал рицаря.

25. Суть ідей абата Сюгера

Найвпливовішим церковним ідеологом у Франції був Сюгер (1081-1151), абат (настоятель чоловічого католицького монастиря) монастиря Сен-Дені, який обґрунтував ідею зміцнення королівської влади через ідею відродження імперії Карла Великого. Карл Великий подарував монастиреві мощі св. Діонісія, проповідника християнства в Галлії. Абат Сюгер підняв значення св. Діонісія від покровителя королівської родини до покровителя всієї Франції.

Оммаж є свідченням любові і вірності членів спільноти, а феод служить нагородою за вірність і службу, зміцнюючи стосунки всередині спільноти. Ця концепція стала базою діянь Сюгера на посту канцлера, який він обійняв у 1123 р. і займав майже 30 років.

Діяння абата:

- підтримував міста в їх боротьбі з феодалами;

- упорядкував королівські фінанси;

- обґрунтував вчення про королівство;

- обгрунтував постулат, що феоди є частинами – королівства.

26. Чим були вигідні французьким міщанам комунальн

2 тра 2012 о 18:08|Це спам|Відповісти

Тарас Оліярчук

26. Чим були вигідні французьким міщанам комунальні права?

Комунальні права надавали місту право на самоуправління. Місто вступало в договірні відносини із сеньйором, тобто ставало від нього незалежним.

27. Які права отримували «міста буржуазії» у Франції?

«міста буржуазії» - міщанство

Влада у місті зосереджувалася в руках купців та ремісників. Існувала велика рада. Міста ставали самостійними республіками. Отримували власну юрисдикцію. Звільнені з-під влади великих феодалів

28. Найбільша невдача Людовика VII

Розлучення з Елеонорою Аквітанською, призвело до втрати майже всього заходу Франції, а саме: Анжу, Бретань, Аквітанія, Гасконь, частина Оверні, Пуату, Турень, Мен. Ці території відійшли до Генріха ІІ Плантагенета, другого чоловіка Елеонори, який згодом став королем Англії.

Також король за період свого правління не заручився підтримкою міст.

29. Чому Франція стала «судовою» монархією?Саме за короля Людовика VI Товстого (1108-1137), який виховувався у монастирі Сен-Дені, де зблизився з Сюгером і пройнявся його ідеями, розпочалася боротьба з васалами для захисту королівського права, церкви і суспільного порядку. Король намагався встановити в королівстві порядок і правосуддя.

30. Причини та наслідки Альбігойських війн

На півдні Франції в ХІІІ ст. поширилось єретичне вчення катарів («чисті») і вальденсів. Згодом їх почали називати альбігойцями (від м. Альби, яке центром поширення єресі). На соборі у Лорахі в 1169 р. вони сформували власну церкву, відмінну від римської. До альбігійства долучилося багато рицарів і представників знаті Лангедока, які прагнули заволодіти церковними землями. Їх підтримував і тулузький граф.

Єресь була занесена в результаті спілкування зі сходом під час хрестових походів. Катари вважали, що Всесвіт і Людина співіснують як суперечність двох начал – добра і зла. Світ був ареною боротьтби двох рівних сил Бога (добра) і Сатани (зла).

Рим проголосив хрестовий похід проти альбігойців, прирівнявши його до походу протии мусульман. Очолив похід барон Симон де Монфор. Протягом 1209-1213 рр., хрестоносці здобули Нижній Лангедок. Людовик, сини короля очолив Другий хрестовий похід (1225-1228), завершивши Альбігойські війни завоюванням цієї важливої провінції. Спадкоємець Симона де Монфора – Генріх передав Людовику фортеці Каркассон та Альбі, отримавши взамін володіння на півночі Франції.

31. Головні реформи Людовика іх Святого

Правив – 1226-1270 рр., найголовніше в царюванні Людовика ІХ становили адміністративно-судові і фінансові реформи. Король запровадив:

- верховний суд, центральним органом якого став Паризький парламент (1255), який складався з двох курій: перів (куди ввійшли вищі сановники королівства) і юристів;

- у 1259 р. було видано зведення законів і постанов „Книга справедливості та судочинства”.

- у 1261 р. король, заборонив здійснювати „Божий суд”, тобто старовинне право пошуків вини з допомогою випробуванням розпеченим залізом чи водою;

- були заборонені і ордалії (судові поєдинки);

- судова реформа – королівський суд був оголошений найвищим апеляційним судом для всього королівства, в нього могли скаржитися всі нижчі феодальні суди, навіть з територій не приєднаних до королівського домену васальних князівств;

- грошова реформа у 1262-1268 рр., якою встановлювалося карбування єдиної в королівстві монети, доходи від цих операцій отримала королівська скарбниця, яка стала державною.

32. Як наповнювалася французька королівська скарбниця на поч. XIV ст.

Французька королівська скарбниця на поч. XIV ст. збагатилася, особливо в період правління Карла V (1364-1380 рр.). У 1369 р. він отримав від Генеральних штатів згоду на стягнення кількох постійних податків – збирання мит (еди), соляного податку (габель), і подвірного (або «димового»), тобто податку з кожного будинку, де є піч. Уряд отримав право, на невизначений час збирати ці податки, не скликаючи штаті. Таким чином, королю були надані постійні джерела доходів, і він вже менше залежав від генеральних штатів.

З податків, прибавлених до податків К

2 тра 2012 о 18:09|Це спам|Відповісти

Тарас Оліярчук

32. Як наповнювалася французька королівська скарбниця на поч. XIV ст.

Французька королівська скарбниця на поч. XIV ст. збагатилася, особливо в період правління Карла V (1364-1380 рр.). У 1369 р. він отримав від Генеральних штатів згоду на стягнення кількох постійних податків – збирання мит (еди), соляного податку (габель), і подвірного (або «димового»), тобто податку з кожного будинку, де є піч. Уряд отримав право, на невизначений час збирати ці податки, не скликаючи штаті. Таким чином, королю були надані постійні джерела доходів, і він вже менше залежав від генеральних штатів.

З податків, прибавлених до податків Карла V, особливо великого значення набув новий податок – талья, введений у 1439 р. за Карла VІІ. Талью стягували з майна основної маси населення – селян і городян.

33. Виникнення Генеральних Штатів та початок їх діяльності

У зв’язку із значними витратами під час фландрійської війни, а також із великою марнотратністю королівського двору Філіпп IV різними способами намагався збільшити доходи. Тому вимагав регулярних податків від міст та духовенства. Проти короля виступив папа Боніфацій VIII (1294-1303). У відповідь на це втручання папи Філіпп IV скликав 1302 р. представників трьох станів – духовенства, дворянства і городян, яким запропонував обміркувати свій спір з папою. Ці збори отримали назву – Генеральні штати. Міщани та дворяни підтримали короля проти папи.

Генеральні штати ще збиралися в 1308 і в 1313-1314 рр. Філіпп IV зазнаючи постійних фінансових труднощів, щоразу штатам пропонував нові податки. Таким чином утвердилась основна функція роботи Генеральних штатів – збір податків. Штати зв’язували короля з широкими і найбільш впливовими верствами населення. Вони були новою формою союзу королівської влади з містами. Спираючись на третій стан, король міг зміцнити свої фінанси і ще більше обмежити непокірних феодалів.