Норми оцінювання відповідей з методики навчання української мови

На іспиті студент має виявити як теоретичні знання з лінгводидактики української мови, так і основні професійно-методичні вміння як майбутній учитель.

Оцінка „ВІДМІННО” (5 А) ставиться, коли студент самостійно висловлює думку, вільно володіє теоретичним матеріалом з лінгводидактики, оперує переконливими доказами, демонструє особистий внесок у вирішення поставленої методичної проблеми, враховує наявні в лінгводидактиці й педагогіці погляди й підходи, можливі альтернативи. Мовлення відзначається багатством словника, стилістичною вправністю, граматичною правильністю. Обізнаний не тільки з основною, а й додатковою літературою. Бакалавр виявляє творчі здібності у плануванні й моделюванні навчальних ситуацій на заняттях, уміє встановлювати міжпредметні зв’язки, науково коментувати питання, кваліфіковано вести дискусію. Здатний змінити думку в разі незаперечних аргументів іншого. Усвідомлює можливості використання інформації для розв’язання конкретних методичних проблем. Відсутні будь-які помилки.

ОЦІНКА „ДОБРЕ” (4 В) виставляється за умови, коли студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно і послідовно викладає його, пов'язуючи з суміжними темами, прогнозує міжпредметні зв'язки, доречно наводить приклади методичних явищ і коментує їх. Обов'язковим є знайомство з основною літературою з лінгводидактики, опрацювання її і використання при висвітленні питання. Студент добре опанував вивчений матеріал, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє проаналізувати й систематизувати інформацію з проблем навчання учнів української мови, самостійно використовує традиційні докази із правильною аргументацією, робить висновки. Допускає незначні неточності або негрубі фактичні помилки.

ОЦІНКА „ДОБРЕ” (4 С) ставиться студенту, який в основному повно розкриває методичне питання, аргументуючи висловлювання загальновідомими фактами, спроможний з незначною сторонньою допомогою аналізувати, узагальнювати лінгводидактичні явища, давати визначення методичних і лінгвістичних термінів. Студент опрацював більшість рекомендованих джерел. Спостерігається уміння коментувати методичні й мовні явища, встановлювати системні зв’язки, хоча аргументація не відзначається оригінальністю. Загалом відповіді на запитання логічні, аргументовані, хоч і мають неточності, які студент вільно усуває, відповідаючи на зауваження. Трапляються незначні мовленнєві помилки, рівень стилістичної культури задовільний.

ОЦІНКА „ЗАДОВІЛЬНО” (3 Д) виставляється, якщо студент частково засвоїв теоретичний зміст курсу, має необхідні практичні навички роботи. У цілому правильно відтворює навчальний матеріал, знає основні методи і прийоми навчання, уміє наводити власні приклади, коментувати методичні явища. Робить окремі висновки, в основному коментує власні навчальні дії.

ОЦІНКА „ЗАДОВІЛЬНО” (3 Е) ставиться студенту, який поверхово відтворює значну частину матеріалу. Тема висвітлюється частково, трапляються неточно визначення певних методичних і мовних фактів, наводяться окремі завчені приклади. Студент відповідає на більшість питань, що конкретизують висловлювання, застосовує набуті знання лише в стандартних ситуаціях, не готовий пропонувати для виконання учнями навчальних робіт, що вимагають застосування трансформаційних умінь.

ОЦІНКА „НЕЗАДОВІЛЬНО” (2 FX) виставляється, якщо студент відтворює окремі фрагменти теоретичного матеріалу, виклад відзначається непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для розуміння думки. Сплутуються методичні й мовні факти. Лексика висловлювання дуже бідна, допускається багато мовних та мовленнєвих помилок. Студент не може застосувати набуті знання в стандартних навчальних ситуаціях.