Аналіз простого односкладного речення

Ось вулиця, будинок і квартира (М. Рильський).

1. За метою висловлювання – розповідне.

2. За емоційно-експресивним забарвленням – неокличне.

3. За характером вираження відношення до дійсності – стверджувальне.

4. За членованістю: членоване.

5. За способом вираження предикативності – односкладне, номінативне, вказівне.

6. За поширеністю – непоширене.

7. За наявністю / відсутністю необхідних членів (компонентів) для розкриття його змісту – повне.

8. За ускладнювальними компонентами – ускладнене.

9. Предикативна основа – вулиця, будинок і квартира.

10. Головні члени односкладного речення – вулиця, будинок, квартира – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений іменником у називному відмінку.

Схема синтаксичного аналізу складного речення

1. Визначити тип речення за метою висловлювання (розповідне/ питальне/ спонукальне).

2. За емоційно-експресивним забарвленням (окличне/ неокличне).

3. За характером відношення ставлення до дійсності (стверджувальне/ заперечне/ стверджувально-заперечне).

4. Встановити тип речення за наявністю/ відсутністю сполучникових засобів (сполучникове/ безсполучникове).

5. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.

6. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:

1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами.

3. Засоби вираження змістових і синтаксичних зв’язків між частинами (сполучники, видо-часові, способові форми дієслів-присудків чи головних членів, лексичні засоби тощо).

4. Порядок частин (гнучкої/ негнучкої структури).

5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою простого речення.

6. Пунктуація.

Зразок:

Плекаймо вміння віддавати любов, тепло, зустрічний крок,¹ – і завжди будемо багаті в щедрості серця і думок² (Вадим Крищенко).

[ ], – і [ ].

1. За метою висловлювання – розповідне.

2. За емоційно-експресивним забарвленням – неокличне.

3. За характером вираження відношення до дійсності – стверджувальне.

4. За наявністю/відсутністю сполучникових засобів – сполучникове.

5. За різновидом сполучникового зв’язку – складносурядне.

6. За кількістю частин – двокомпонентне.

7. Семантико-синтаксичні відношення між частинами – умовно-наслідкові.

8. Засоби вираження змістових і синтаксичних зв’язків між частинами – сполучник, інтонація, порядок предикативних частин, співвіднесення способових форм головних членів.

9. Порядок частин – речення негнучкої структури.

10. Пунктуація – кома, тире між предикативними частинами складносурядного речення.

Перша предикативна частина – Плекаймо вміння віддавати любов, тепло, зустрічний крок.

1. За способом вираження предикативності – односкладна, узагальнено-особова.

2. За поширеністю – поширена.

3. За наявністю/відсутністю необхідних членів для розкриття змісту – повна.

4. За ускладнювальними компонентами – ускладнена однорідними додатками.

5. Предикативна основа – плекаймо.

6. Головний член односкладного речення – плекаймо – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений дієсловом;

додаток – вміння – за поширеністю – поширений синкретичним членом віддавати, за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений іменником, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційний, тип підрядного зв’язку – сильне неопосередковане керування, прямий;

синкретичний член (додаток, означення) – віддавати – за поширеністю – поширений однорідними додатками любов, тепло, крок, за морфологічним вираженням – виражений інфінітивом, за місцем розташування щодо означуваного компонента – постпозиційний, тип підрядного зв’язку – прилягання.

однорідні члени – 1 ряд, відкритий, однорідними виступають прямі додатки – любов, тепло, крок – за поширеністю – любов, тепло – непоширені, крок – поширений означенням зустрічний, за структурою – прості, за морфологічним вираженням – виражені іменниками, тип синтаксичного зв’язку – з головним компонентом поєднані підрядним зв’язком – сильне неопосередковане керування, між собою – сурядним;

означення – зустрічний – за поширеністю – непоширене, за морфологічним вираженням – виражене одиничним прикметником, за місцем розташування щодо означуваного компонента – препозиційне, тип підрядного зв’язку – узгодження, формально-граматичне, за узгодженістю/неузгодженістю з головним компонентом – узгоджене.

Друга предикативна частина – завжди будемо багаті в щедрості серця і думок.

1. За способом вираження предикативності – односкладна, означено-особова.

2. За поширеністю – поширена.

3. За наявністю/відсутністю необхідних членів для розкриття змісту – повна.

4. За ускладнювальними компонентами – ускладнена однорідними означеннями.

5. Предикативна основа – будемо багаті.

6. Головний член односкладного речення – будемо багаті – за структурою – складений, співвідносний із складеним іменним присудком, за морфологічним вираженням – виражений зв’язкою та прикметником;

детермінант, детермінантна обставина – завжди – за поширеністю – непоширена, за морфологічним вираженням – виражена прислівником, за місцем розташування в реченні – препозиційна, тип синтаксичного зв’язку – детермінантний, за значенням – обставина часу;

обставина – в щедрості – за поширеністю – поширена означеннями, за морфологічним вираженням – виражена прийменниково-іменниковою конструкцією, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційна, тип підрядного зв’язку – слабке опосередковане керування, за значенням – обставина способу дії;

однорідні члени – 1 ряд, семантично закритий, однорідними виступають означення – серця і думок – за структурою – прості, за морфологічним вираженням – виражені іменниками, за поширеністю – непоширені,тип синтаксичного зв’язку – з головним компонентом поєднані підрядним зв’язком – слабке неопосередковане керування, між собою – сурядним.

Схема синтаксичного аналізу складнопідрядного речення

І. Визначити тип речення за метою висловлювання (розповідне/

питальне/ спонукальне).

ІІ. За емоційно-експресивним забарвленням (окличне/ неокличне).

ІІІ. За характером відношення ставлення до дійсності (стверджувальне/

заперечне/ стверджувально-заперечне).

ІV. Встановити тип речення за наявністю/ відсутністю сполучникових

засобів (сполучникове/ безсполучникове).

V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.

VI. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку:

1. За кількістю частин (двокомпонентне/ багатокомпонентне) (виокремити кожну з них і назвати, кваліфікуючи їх за значущістю: головна/ підрядна).

2. Тип синтаксичного зв’язку між частинами (прислівний, власне-прислівний, прислівно-кореляційний, детермінантний, власне-детермінантний, детермінантно-кореляційний).

3. Позиція підрядної частини щодо головної (до чого стосується підрядна частина: до одного члена речення чи словосполучення чи до всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої/ нерозчленованої структури).

4. На яке питання відповідає підрядна частина.

5. Вид підрядної частини.

6. Засоби поєднання підрядної й головної частини.

7. Місце підрядної частини щодо головної в складнопідрядному реченні.

8. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою простого речення.

9. Пунктуація.