
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Лексикографія
- •Фонетика і фонологія
- •Морфонологія
- •Орфоепія
- •Графіка і орфографія
- •Словотвір і морфеміка
- •Граматика
- •Морфологія
- •Синтаксис
- •Список літератури Сучасна українська літературна мова
- •Стилістика
- •Українська діалектологія
- •Історична граматика української мови
- •Програма до державного екзамену з методики навчання української мови для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
- •Норми оцінювання відповідей з методики навчання української мови
- •Список літератури
- •Схеми та зразки виконання різних видів розбору
- •Зразок розгорнутого запису морфемного аналізу
- •Зразок розбору прийменника як частини мови
- •Зразок розбору сполучника як частини мови
- •Зразок розбору частки як частини мови
- •Характеристика головних і другорядних членів речення:
- •Зразок:
- •Аналіз простого односкладного речення
- •Зразок:
- •Зразок:
- •Зразок:
- •Зразок:
- •Зразки усних відповідей на теоретичні питання державної атестації студентами на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
- •Основні властивості фонеми
- •Варіанти (алофони) фонем
- •Принципи виділення фонем
- •2. Головні ознаки синонімів. Синонімічний ряд, його характеристика. Класифікації синонімів. Джерела виникнення синонімії. Евфемізми та перифрази. Стилістична роль синонімів.
- •3. Категорія способу дієслова. Історія форм наказового й умовного способів. Уживання форм одного способу в значенні іншого.
Зразок:
Аналіз простих неускладнених речень
Аналіз простих двоскладних речень
Пильно дивляться тисячі вікон (Б. Олійник).
За метою висловлювання – розповідне.
За емоційно-експресивним забарвленням – неокличне.
За характером вираження відношення до дійсності – стверджувальне.
За членованістю: членоване.
За способом вираження предикативності – двоскладне.
За поширеністю – поширене прислівними поширювачами.
За наявністю / відсутністю необхідних членів (компонентів) для розкриття його змісту – повне.
За ускладнювальними компонентами – неускладнене.
Предикативна основа – тисячі вікон дивляться.
Підмет – тисячі вікон – за структурою – складений; за морфологічним вираженням – виражений власне кількісним числівником та іменником у родовому відмінку множини; за місцем розташування щодо присудка постпозиційний; за типом синтаксичного зв’язку з присудком – координація;
присудок – дивляться – за структурою (простий (неускладнений); за морфологічним вираженням – виражений дієсловом; за місцем розташування щодо підмета – препозиційний; за типом синтаксичного зв’язку з підметом – координація, координує з підметом у числі й роді;
обставина – пильно – за поширеністю – непоширена; за морфологічним вираженням – виражена обставиною; за місцем розташування щодо головного компонента – препозиційна; за типом підрядного зв’язку – прилягання (власне-прилягання); за значенням – способу дії.
Горизонт почав мене вабити переможно (Леся Українка).
За метою висловлювання – розповідне.
За емоційно-експресивним забарвленням – неокличне.
За характером вираження відношення до дійсності – стверджувальне.
За членованістю: членоване.
За способом вираження предикативності – двоскладне.
За поширеністю – поширене прислівними поширювачами.
За наявністю / відсутністю необхідних членів (компонентів) для розкриття його змісту – повне.
За ускладнювальними компонентами – неускладнене.
Предикативна основа – горизонт почав вабити.
Підмет – горизонт – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений іменником у називному відмінку однини, за місцем розташування щодо присудка препозиційний, за типом синтаксичного зв’язку з присудком – координація;
присудок – почав вабити – за структурою – складений дієслівний, за морфологічним вираженням – виражений фазовим дієсловом та інфінітивом, за місцем розташування щодо підмета – постпозиційний, за типом синтаксичного зв’язку з підметом – координація, координує з підметом у числі й роді;
додаток – мене – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – займенник, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційний, за типом синтаксичного зв’язку – прямий;
обставина – переможно – за поширеністю – непоширена, за морфологічним вираженням – виражена обставиною, за місцем розташування щодо головного компонента – препозиційна, за типом підрядного зв’язку – прилягання, за значенням – способу дії.
В садах збирають яблука дозрілі дівчата на Кубані. У Криму ідуть жнива (І. Гончаренко).
За метою висловлювання – розповідне.
За емоційно-експресивним забарвленням – неокличне.
За характером вираження відношення до дійсності – стверджувальне.
За членованістю: членоване.
За способом вираження предикативності – двоскладне.
За поширеністю – поширене прислівними поширювачами.
За наявністю / відсутністю необхідних членів (компонентів) для розкриття його змісту – повне.
За ускладнювальними компонентами – неускладнене.
Предикативна основа – дівчата збирають.
Підмет – дівчата – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений іменником і називному відмінку, за місцем розташування щодо присудка постпозиційний, за типом синтаксичного зв’язку з присудком – координація, координує з підметом у числі;
присудок – збирають – за структурою – простий, за морфологічним вираженням – виражений дієсловом, за місцем розташування щодо підмета – препозиційний, за типом синтаксичного зв’язку з підметом – координація, координує з підметом у числі;
додаток – яблука – за поширеністю – непоширений, за морфологічним вираженням – виражений іменником у знахідному відмінку, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційний, за типом синтаксичного зв’язку – сильне неопосередковане керування, непрямий;
означення – дозрілі – за поширеністю – непоширене; за морфологічним вираженням – виражене одиничним дієприкметником; за місцем розташування щодо означуваного (головного) компонента – постпозиційне; за типом підрядного зв’язку – узгодження, повне, формально-граматичне; за узгодженістю / неузгодженістю з головним компонентом – узгоджене;
обставина – на Кубані – за поширеністю – непоширена, за морфологічним вираженням – виражена прийменниково-іменниковою конструкцією, за місцем розташування щодо головного компонента – постпозиційна, за типом підрядного зв’язку – слабке опосередковане керування, за значенням – обставина місця;
детермінант, детермінантна обставина – в садах – за поширеністю – непоширена, за морфологічним вираженням – виражена прийменниково-іменниковою конструкцією, за місцем розташування щодо головного компонента – препозиційна, за типом синтаксичного зв’язку – детермінантний, за значенням – обставина місця.