Зразок розбору прийменника як частини мови

При – 1) прийменник; 2) у реченні вживається з еквівалентом іменника цьому; 3) первинний; 4) простий за будовою; 5) диференціює значення місцевого відмінка; 6) виражає відношення причетності до чогось. 

Зразок розбору сполучника як частини мови

Щоб – 1) сполучник; 2)  поєднує частини складнопідрядного речення; 3) підрядний; 4) цільовий (мети); 5) вивідний; 6) складний за будовою (утворений поєднанням в одне слово займенника та частки що+б).

Зразок розбору частки як частини мови

Навіть – 1) частка; 2) у реченні відноситься форми при цьому; 3) проста за будовою; 4) препозитивна; 5) фразова; 6) підсилювально-видільна; 7) первинна за походженням.

Схема аналізу простого неускладненого речення

1. За метою висловлювання: розповідне, питальне (власне-питальне, питально-стверджувальне, питально-спонукальне, риторично-питальне) чи спонукальне.

2. За емоційно-експресивним забарвленням: окличне чи неокличне.

3. За характером вираження відношення до дійсності: стверджувальне, заперечне чи стверджувально-заперечне.

4. За членованістю: членоване чи нечленоване.

5. За способом вираження предикативності: односкладне чи двоскладне (якщо односкладне, то вказати тип односкладного речення: означено-, неозначено- чи узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, ґенітивне, номінативне, вокативне).

6. За поширеністю: поширене чи непоширене (якщо поширене, то з’ясувати чим: прислівними поширювачами (другорядними членами) чи приреченнєвими (детермінантами).

7. За наявністю / відсутністю необхідних членів (компонентів) для розкриття його змісту: повне, неповне (контекстуальне чи ситуативне), еліптичне, обірване, парцельоване, приєднувальна (парцельована) конструкція.

8. За ускладнювальними компонентами: ускладнене чи неускладнене (якщо ускладнене, то з’ясувати чим: однорідними членами речення, уточнювальними елементами, вставними чи вставленими компонентами, звертаннями).

9. Назвати предикативну основу (якщо наявна, то визначити: групу підмета, групу присудка двоскладного речення; групу головного члена односкладного речення).

10. Характеристика головних і другорядних членів речення:

підмет – 1) за структурою (простий (неускладнений / ускладнений), складений); 2) за морфологічним вираженням;

3) за місцем розташування щодо присудка (препозиційний / постпозиційний);

4) за типом синтаксичного зв’язку з присудком (координація, тяжіння, співвияв (співположення));

присудок – 1) за структурою (простий (неускладнений / ускладнений), складений (дієслівний / іменний), подвійний (дуплексив), складний (три- чи багатокомпонентний);

2) за морфологічним вираженням;

3) за місцем розташування щодо підмета (препозиційний / постпозиційний);

4) за типом синтаксичного зв’язку з присудком (координація, тяжіння, співвияв (співположення));

головний член односкладного речення –

1) за структурою (простий (неускладнений / ускладнений), складений);

2) за морфологічним вираженням;

додаток – 1) за структурою (простий / складений);

2) за морфологічним вираженням;

3) за місцем розташування щодо головного компонента (препозиційний / постпозиційний);

4) за типом синтаксичного зв’язку: прямий / непрямий;

означення – 1) за поширеністю (поширене / непоширене);

2) за морфологічним вираженням;

3) за місцем розташування щодо означуваного (головного) компонента (препозиційне / постпозиційне);

4) за типом підрядного зв’язку;

5) за узгодженістю / неузгодженістю з головним компонентом (узгоджене / неузгоджене);

прикладка – 1) за поширеністю (поширена / непоширена);

2) за морфологічним вираженням;

3) за місцем розташування щодо означуваного (головного) компонента (препозиційна, постпозиційна);

4) за типом підрядного зв’язку;

обставина – 1) за поширеністю (поширена / непоширена);

2) за морфологічним вираженням;

3) за місцем розташування щодо означуваного (головного) компонента (препозиційна / постпозиційна);

4) за типом підрядного зв’язку;

5) за значенням;

детермінант – 1) за поширеністю (поширений / непоширений);

2) за морфологічним вираженням;

3) за місцем розташування в реченні;

4) за типом синтаксичного зв’язку.