Взаємозв’язок ефективності землеустрою зі складовими частинами й цілями виробництва в умовах ринкової економіки

Класифікаційна ознака	Ефективність землеустрою
	екологічна	виробничо-економічна	соціальна
Відношення до основних умов виробництва	Природні ресурси і особливо земельні	Засоби виробництва	Трудові ресурси як життєдіяльне середовище
Домінуюча мета процесу відтворення	Відтворення родючості ґрунтів та інших природних ресурсів як складової екосистеми	Відтворення потенціалу землі як засобу виробництва	Відтворення суспільних (земельних) відносин
Роль землі в суспільному виробництві	Земля – загальна умова виробництва, основний природний ресурс, просторовий базис	Земля – предмет і засіб праці, основний засіб виробництва	Земля – об’єкт соціально- економічних відносин

Зіставлення результатів виробництва з витратами досягається в показниках прибутку і рівня рентабельності. Отже, землеустрій як інструмент організації землекористування, основного засобу виробництва в сільському господарстві, у конкретному сільгосппідприємстві є показником його ефективності.

Для комплексної оцінки ефективності землеустрою доцільно визначати її за схемою натуральних і вартісних показників. Аналіз практики свідчить про те, що після здійснення землеустрою цінність земельних ділянок підвищується [5, с.13]. Тому сукупний ефект землеустрою адекватно пов’язується із зростанням продуктивності та вартості земель і полягає у визначенні суспільної та комерційної ефективності землеустрою з урахуванням зміни структури та екологічної стабільності землекористування.

Оцінка екологічної ефективності проектних заходів виконувалась шляхом визначення площ земель, що виводяться із сільськогосподарського обігу, визначення впливу складу угідь на екологічну стабільність території, стійкість якої залежить від сільськогосподарської освоєності, розораності та інтенсивності використання угідь, проведення меліоративних і культур-технічних робіт, забудови території та характеризується коефіцієнтами екологічної стабільності ландшафту до і після освоєння проекту.

На місцевому рівні оцінка ефективності проектів землеустрою характеризується економічною ефективністю й здійснюється методом порівняння існуючого стану економіки землекористування, показників на проектний період та сучасного стану економіки господарства [8, с.176].

Оскільки найбільш узагальнюючим показником в умовах ринкової економіки є сукупний ефект землевпорядкування, який характеризується збільшенням валової доданої вартості або вартості землі на земле-впорядкованій території, його оцінка була здійснена дохідним методом за такими етапами:

1) визначення площі ріллі переведенням продуктивності інших сільськогосподарських угідь через поправочні коефіцієнти типів ґрунтів;

2) розрахунок показників нормальної врожайності зернових культур (Кн) з метою їх використання для оцінки показника зернового еквівалента;

3) обчислення показника зернового еквівалента (Уе) в ц/га з урахуванням чистого доходу, одержаного від зернових та інших вирощуваних сільськогосподарських культур на землевпорядкованій території;

4) визначення чистого доходу з 1 га від вирощування земельних культур з урахуванням показника зернового еквівалента (ЧД);

5) обчислення доходу з 1 га від вирощування зернових культур з урахуванням впливу місця розташування земельної ділянки сільськогосподарського підприємства (фермерського господарства);

6) визначення приросту валової доданої вартості;

7) розрахунок вартості земельної ділянки методом капіталізації доходу (Ву).

Оцінка екологічної ефективності проектних заходів виконуватиметься шляхом визначення площ земель, що виводяться із сільськогосподарського обігу, визначення впливу складу угідь на екологічну стабільність території, стійкість якої залежить від сільськогосподарської освоєності, розораності та інтенсивності використання угідь, проведення меліоративних і культур-технічних робіт, забудови території та характеризуватиметься коефіцієнтами екологічної стабільності ландшафту до і після освоєння проекту.

Обґрунтуються пріоритетні напрями вдосконалення оцінки екологічної та економічної ефективності землеустрою, які зумовлені сприятливими змінами в земельному фонді, а саме: формуванням і розвитком різних форм власності на землю, орендних відносин у землекористуванні, введенням платності землекористування, формуванням на ринкових засадах нових агроструктур.

На загальнодержавному й регіональному рівнях оцінка ефективності землеустрою характеризується соціальною, економічною та екологічною ефективністю і визначається шляхом розробки відповідних програм удосконалення розвитку земельних відносин або програм використання й охорони земельних ресурсів та оцінки системи заходів, які цими розробками передбачено. Зокрема, в результаті реалізації проекту Програми розвитку земельних відносин на 2005–2015 рр. у Львіській області регіон додатково може отримати близько 15 млн грн.

Проблема підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, в тому числі і в тваринництві, становить рішення двох взаємозалежних груп завдань: з одного боку, зростання результативних показників виробництва (натуральна і валова продукція), а з іншого - раціональне використання земельних, трудових і матеріальних ресурсів і пов'язане з ним скорочення виробничих витрат. 

На місцевому рівні оцінка ефективності проектів землеустрою характеризується економічною ефективністю й здійснюється методом порівняння існуючого стану економіки землекористування, показників на проектний період та сучасного стану економіки господарства. У даному випадку здійснювався порівняльний аналіз по одному господарству – ТОВ “Лугове” (колишній колгосп “Колос”) Бродівського району Львівської області.

Колгосп “Колос” було реформовано в КСП, а потім на його базі створено ТОВ “Лугове” без зміни організації землекористування. Сівозміни, поля, робочі ділянки освоєні й залишилися без змін, на основі проекту землеустрою. Це дає змогу здійснити порівняльний аналіз впливу землеустрою на рівень ефективності використання та охорони земель (табл.2).

Таблиця 2