Список використаних джерел:

1. Земельний кодекс України.

2. Податковий кодекс України.

3. Закон України «Про державний земельний кадастр».

4. Закон України «Про оцінку земель».

5. Методика нормативної грошової оцінки зе­мель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена поста­новою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213.

6. Порядок нормативної грошової оцінки зе­мель сільськогосподарського призначен­ня та населених пунктів, затверджений спільним наказом Держкомзему, Мінагро- політики, Мінбуду, УААН від 27 січня 2006 року №18/15/21/11, зареєстрованим в Мін'юсті 5 квітня 2006 року за №388/ 12262.

7. Стандарт Держкомзему «Оцінка земель. Правила розроблення технічної доку­ментації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» С0У ДКЗР 00032632-012:2009, затверджений нака­зом Держкомзему від 24 червня 2009 ро­ку № 335 та зареєстрований Державним підприємством «Український науково- дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» за N5 32595752/1927 від 10 вересня 2009 року.

8. Ступень М. Г.. Гулько Р. Й., Залуцький І. Р., Микула О. Я. та ін..:За заг. ред.. М. Г. Ступеня.- Львів: «Новий світ - 2000».-2005.-308 с.

УДК 332.3

Контурно-меліоративний підхід організації території сільськогосподарського землекористування – запорука успіху в реалізації заходів з охорони земель

Русіна Неля Григорівна, к.п.н., викладач РДАК

Блащук К.Є., студентка 41-З групи РДАК

Основним показником земельних ресурсів є якість ґрунтів, яка визначається їхньою родючістю. Родючість – це здат­ність ґрунту забезпечувати рослини всіма необхідними умовами росту і розвитку (а не тільки водою і елементами живлення).

Гостру тривогу викликає безупинне падіння родючості землі. Складна екосистема ґрунтового покриву найбільше руйнується через інтенсивний розвиток ерозії. В Україні водної та вітрової ерозії зазнало понад 14,9 млн. га сільськогосподарських угідь (35,2% їх загальної площі). Виникли серйозні проблеми з поповненням біоенергетичного потенціалу ґрунтів. Сумарні втрати гумусу через мінералізацію (окислювальну деструкцію) та ерозію ґрунтів щороку становлять 32-33 млн. тонн, що еквівалентно 320-330 млн. тонн органічних добрив, а еколого-економічні збитки через ерозію перевищують 9,1 млрд. грн [1].

Отже, сьогодні існує ряд проблем, які пов’язані з погіршення якісного стану ґрунтів. Вирішення даних проблем можливе на основі впровадження контурно-меліоративного підходу організації території сільськогосподарського землекористування.

Питання контурно-меліоративної організації території сільськогосподарських землекористувань розглядаються у проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Вони розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодіння та землекористувань. Для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та покращення природних ландшафтів [2].

Нами розроблено Проект землеустрою фермерського господарства «Колос» Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.

Основою Проекту землеустрою стали контурно-меліоративний й еколого-економічний підходи організації сільськогосподарського виробництва й впорядкування сільськогосподарських угідь. Проектом визначені необхідні заходи з підвищення продуктивності й охорони земель, розроблені пропозиції щодо створення найсприятливіших організаційно-територіальних умов для ведення сільськогосподарського виробництва з урахуванням придатності ґрунтів орних земель для вирощування основних сільськогосподарських культур, визначені типи і види сівозмін з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва, складено схеми чергування сільськогосподарських культур у сівозміні, запроектовано поля сівозмін.

На початковому етапі нами була складена картограма агровиробничих груп грунтів та крутості схилів (рис. 1). Відповідно картограми було визначено, що на території фермерського господарства «Колос» є слабо, середньо та сильно змиті ґрунти, які розташовані на схилах більше 3⁰ градусів. Загальна площа даних ґрунтів склала 20,56 га.

Рис.1. Картограма агровиробничих груп грунтів та крутості схилів фермерського господарства «Колос» Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області

Для забезпечення контурно-меліоративного підходу було на території досліджуваного господарства виділено чотири еколого-технологічні групи придатності земель (рис. 2): 1) землі, придатні під ріллю, для розміщення польових сівозмін із вирощуванням усіх культур районованих у даній природно-сільськогосподарській зоні, на схилах 0-3º - (класи земель від I-1до I-12 ); 2) землі, придатні під ріллю, для розміщення ґрунтозахисних сівозмін, на схилах 3-7º - (класи земель від I-12 до I-15), 3) орні землі, які потребують постійного залуження, із схилами більше 7º та сильно змиті ґрунти (всі класи земель), землі, придатні під пасовища (класи земель відIII-1 до III-6) [ 3].

Межі категорій земель встановлювались відповідно складу категорій придатності і класів земель (згідно з номенклатурним списком агро-груп ґрунтів, затвердженим МСГ УРСР від 09.06.75 р. ) [ 3].

Розроблений проект землеустрою, враховував всі виявлені фізико-географічні та господарські умови досліджуваної території, передбачив запровадження в межах придатності земель двох сівозмін та ділянок під залуження (рис.3).

Отже, проектом землеустрою сформовано польову зернопросапну сівозміну на рівнинних ділянках з переважанням ясно сірих опідзолених, що складається з 8 полів загальною площею 23,22 га із середнім розміром поля 2,9025 га (табл.1) та запропоновано таке чергування культур: 1. Кормові буряки; 2. Кукурудза; 3. Озима пшениця; 4. Цукрові буряки; 5. Ячмінь + багаторічні трави; 6. Конюшина; 7. Картопля + кормові буряки; 8. Озима пшениця.

Рис. 2. Картограма придатності земель.