Загальні скп всіх методів по пунктах

№ п/п	СКП	B	C	D	E	M	Mx	My
1.	M	0.224	0.235	0.246	0.220	0.231	0.158	0.160
2.	Mx	0.150	0.153	0.173	0.158
3.	My	0.161	0.166	0.164	0.150

Рис. 5. Загальна СКП всіх методів по пунктах

Кінцевим результатом обрахунку центральної системи 9-ма методами, є встановлення найоптимальнішого методу розв’язку та найгіршого результату враховуючи вагу кожного методу (Табл. 3.).

Таблиця 3.

Вага методу розв’язку центральної системи

№ методу	СКП, Мxy	Вага
1.	0.355	0.171
2.	0.311	0.149
3.	0.374	0.180
4.	0.002	0.001
5.	0.002	0.001
6.	0.502	0.241
7.	0.002	0.001
8.	0.200	0.096
9.	0.333	0.160

Отже найменша СКП розташування пункту становить 0,002 з вагою 0,001 і належить 3-м методам, а саме 1-м двом методам трилатерації та 1-му комбінованому методу. Найгірший результат 0,502 з вагою 0,241 у 3-му методі трилатерації.

В результаті опрацювання вимірювань встановлено, що розв’язки всіх методів є надійними та знаходяться в допустимих межах. А також розраховано, що із 9-ти обраних методів найоптимальнішими є 3-и методи опрацювання даної задачі в програмному комплексі «Credo DAT». Дане дослідження діє на програмні продукти, які виконують зрівнювання геодезичних вимірювань за допомогою алгоритму параметричного способу, що є однією із методик математичного опрацювання геодезичних вимірів.

Список використани джерел:

1. Голубкин В. М., Соколова Н. И., Палехин И. М., Соффер М. И. Геодезия. 3-е узд., перераб. и доп. – М.: Недра, 1985. – 231-232 с.

2. Горєлов В. А. Принцип наступності і його роль при побудові геодезичних мереж на поверхні і в тунелі УНК / В.А. Горєлов // Геодезія та аерофотозйомка. – 2002 – № 3. – 15 с.

3. Літнарович Р. М. Геодезія. Планові державні геодезичні мережі. Конспект лекцій / Р.М. Літнарович. – Чернігів : ЧДІЕіУ. – 2002. – 71с.

4. Літнарович P. M. Методи наукових досліджень. Навч. практикум для студентів землевпорядного профілю. Ч. 1. / Р.М. Літнарович. – Рівне : УДАВГ. – 1998. – 36 с.

5. Островський А. Л. Геодезія . Частина друга / А.Л. Островський. – Л. : Львів. Політехніка, 2008. – 564 с.

УДК 338.2

Оцінка земель за показниками освоєності, розораності та лісистості території. Екологічна стабільність території

Пендзей Любов Петрівна, викладач Бучацького коледжу Подільського ДАТУ

Дутка А. В., Ст. гр. ТЗ – 41 Бучацького коледжу Подільського ДАТУ

В Україні, як свідчать статистичні дані, рік у рік погіршується якісний стан земельного фонду та екологічного середовища в цілому. Посилюються деградаційні процеси (ерозія, перезволоження земель, засолення тощо). Внаслідок підвищених техногенних навантажень, нераціонального використання природних ресурсів і недостатніх захисних заходів збільшуються площі ареалів негативного впливу багатьох негативних чинників на навколишнє середовище. Це виражається в забрудненні ґрунту, води, рослинності й атмосфери важкими металами, радіонуклідами, пестицидами, залишками добрив, причому не окремих, як раніше, локальних ділянок, а вже цілих регіональних геосистем з єдиним походженням, загальною історією розвитку, тобто ландшафтів.

Унаслідок негативних тенденцій у землекористуванні в Україні тільки близько 5млн. га знаходиться у відносно природному стані (болота, озера, річки, гори), решта ж земель опинилися під впливом антропогенної діяльності.

Висока розораність території нашої держави стала наслідком екстенсивного ведення сільського господарства, ініційованого командно-адміністративним стилем управління. Доведені до господарств абсурдні плани виробництва рослинницької продукції спонукали до розорювання крутосхилів, прибережних та придорожних смуг, природних кормових угідь, через що було порушено екологію навколишнього середовища, нашого спільного дому. При цьому приріст продукції відставав від приросту засобів праці в 4 — 5 разів. У той же час встановлено зворотний взаємозв'язок між продуктивністю орних земель і ступенем їхньої розораності. Це означає, що продуктивність орних земель там вища, де нижча сільськогосподарська освоєність території, де менша питома вага ріллі, а більшу площу займають кормові та інші угіддя.

Площа земель, вкритих лісовою рослинністю, становить лише 14,9% земельного фонду України, тоді як лісистість Японії — майже 70%, Фінляндії та Швеції - 58, США і Канади - понад 30, Німеччини й Франції - відповідно 27 і 24%. У системі господарської діяльності важливим є не стільки відсоток лісистості в Україні, скільки її нерівномірне

розміщення по регіонах. Так, у гірських районах Карпат на ліси припадає 40%, на Поліссі - близько 29% території регіону, в Лісостепу — 13, у Криму та Степу — відповідно 10 і 4%.

Проведені дослідження академіка С. А. Генсірука [3] свідчать, що, наприклад, для Лісостепу лісистість території повинна становити 16—20%. Оптимальною лісистістю агроландшафту є така лісова площа, розташування якої на водозаборі найповніше виконує водоохоронну і ґрунтозахисну функції, сприяє поліпшенню якості води у водоймах, підвищує продуктивність агроценозів, передбачає приуроченість лісової площі до елементів рельєфу та гідрографічної мережі. Тому зрозуміло, що ніякі нормативи лісистості не можуть врахувати всієї гами ситуації втому чи іншому конкретному випадку. Тільки комплексні дослідження території можуть дати об'єктивну інформацію для прийняття управлінського рішення з питань ефективного землекористування.

На території Бучацького району є ряд сільських рад, де дуже висока сільськогосподарська освоєність території понад 90%, а саме:

• Добропільська сільська рада – 93,4%;

• Зеленська сільська рада – 92,4%;

• Медведівська сільська рада – 92,4%;

• Новопетликівська сільська рада – 94,7%;

• Озерянська сільська рада – 91,7%;

Ці показники значно перевищують середні по Україні. Можна назвати сприятливою з екологічного погляду освоєність на території:

• Ліщанецької сільської ради – 51,5%;

• Миколаївської сільської ради – 58,3%;

• Ліщанецької сільської ради – 51,5%;

• Костільницької сільської ради – 47,9%,

Оскільки вона нижча, ніж по країні.

Висока сільськогосподарська освоєність території негативно впливає на екологічний стан території. Але цей вплив можна послаблювати при певній структурі сільськогосподарських угідь, коли площа орних земель в екологічному відношенні може компенсуватися наявністю у структурі сільськогосподарських угідь кормових площ. Тому наступним важливим показником аналізу є розораність території, яка становить питому вагуріллі в структурі земельних угідь. Отже, найвищий показник розораності на території

Пишківської (84,1%), Пилявської (83,0%) та Русилівської (81,2%) сільських рад. Найнижчий цей показник на території Костільницької (34,4%) та Миколаївської (38,7%) сільських рад.

А в цілому по району показник розораності складає 61,5%.

Важливий чинник збереження екологічної рівноваги в районі — лісистість території (питома вага лісових площ у загальній структурі земельних угідь). За цим показником виділяється територія наступних сільських рад:

• Костільницька сільська рада – 47,2%;

• Ліщанецька сільська рада – 44,1%;

• Ліщанецька сільська рада – 44,1%;

• Стінківська сільська рада – 39,5%,

що значно вище від середнього показника по Україні.

Також є ряд сільських рад, на території яких лісистість складає менше 1%, що є дуже негативним з екологічної точки зору. В більшості сільських рад показник лісистості вищий від середнього по Україні (14,9%).

Загальний показник лісистості по району складає 15,8%.

З аналізу видно, що з екологічних міркувань за окремими компонентами земельний фонд місцевих рад Бучацького району сприятливий, а за деякими несприятливий. Тому дати однозначну оцінку такому складу земельних угідь на території сільських рад та їхнім окремими частинам, в яких створюються агроформування, складно. Ця складність полягає у тому, що на даний час екологічні норми використання земель в Україні практично не розроблені. На нашу думку, до найважливіших заходів щодо регулювання екологічного балансу слід віднести розробку норм, які визначають відносні площі лук, ріллі, лісу і вод. Зметою досягнення позитивного балансу гумусу та екологічної рівноваги на території сільської ради подальший розвиток земельного фонду Бучацького району й окремих місцевих рад доцільно спрямовувати до збільшення питомої ваги кормових угідь і лісових площ.