Список використаних джерел:

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. №1021 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №791 від 20.07.2001 р.) «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі».

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.1997 р. № 1355 «Про програму створення автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру».

3. Наказ Державного комітету України із земельних ресурсах від 02.11.2009 № 573 «Про затвердження Вимог до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файлу)».

4. Вимоги до структури, змісту та формату оформлення результатів робіт із землеустрою в електронному вигляді (обмінного файла), затверджені наказом Держкомзему від 02.11.2009 №573, зареєстровані в Мін’юсті України 15.02.2010 за №157/17452.

5. Тимчасові методичні рекомендації із ведення державного реєстру земель згідно положень постанов Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 і від 18 серпня 2010 № 749 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 791)

6. Перович І.Л., В.М. Сай. Кадастр територій: навчальний посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 264 с.

УДК 332.334.2:69

Проблеми геодезичного забезпечення

в м. Рівне

Лагоднюк Роман Анатолійович, завідувач РНПЦЗ Рівненського державного аграрного коледжу

Корнійчук М.І., ст. 3 курсу спеціальності «Землевпорядкування» Рівненського державного аграрного коледжу

Не зважаючи на кризовий стан в Україні, а також так званий перехідний період, коли відбувається становлення нашого суспільства в економічному та політичному плані, у державі активно ведеться як індивідуальне, так і промислове будівництво. Чи не найактуальнішою на сьогоднішній день є підготовка до Євро-2012, в межах якої відбувається пришвидшене спорудження доріг, готелів, стадіонів, та ін. Такі тенденції актуалізують проблему геодезичного забезпечення, яке є неодмінним елементом будь-яких проектувальних робіт.

В Україні використовується геодезична мережа, яка побудована впродовж 50 – 90-х років минулого століття на базі референцної системи координат 1942 року та Балтійської системи висот 1977 року. В цілому планова геодезична мережа включає 15 085 пунктів 1, 2, 3 класів та 7664 пункти 4 класу, що відповідали тогочасному рівню розвитку науки і техніки та в основному забезпечували потреби економіки та оборони країни. Висотна геодезична мережа включає 11 975 км. I класу, 11 179,5 км. II класу та близько 300 000 км. III та IV класів, що складає близько 150 000 нівелірних знаків. Проте на сьогоднішній день вона не задовольняє актуальних потреб. Розв’язанням проблем, пов’язаних із адаптацію до сучасних вимог геодезичної системи, займається Управління геодезії, картографії та кадастру України, а також відповідні регіональні структури.

Аналізуючи матеріали з дослідження геодезичних мереж України можна сказати, що дослідження з підтримки геодезичних мереж ведуться повільно, що тягне за собою тяжкі наслідки, використання геодезичних мереж в майбутньому. Метою нашої роботи дослідити стан геодезичної мережі, а також запропонувати рекомендації з відновлення геодезичної сітки міста Рівного.

Однією із найбільших проблем геодезичного забезпечення саме в Рівному та Рівненській області є те, що щільність пунктів Державної геодезичної мережі постійно зменшується і не задовольняє потреб економіки, науки, оборони та безпеки. Вона стає недостатньою не тільки для топографічного знімання, а й для виконання інших геодезичних робіт та інженерно-геодезичних вишукувань. Невирішеною проблемою залишається збереження пунктів Державної геодезичної мережі у поліських районах Рівненщини. Не розвинена також система моніторингу стану пунктів ДГМ. Дослідження пунктів геодезичної сітки проведено лише в Рівному. Необхідне обстеження та відновлення геодезичних знаків і пунктів у Рівному та області., не можливе зробити через обмеження бюджетного фінансування.

З метою одержання достовірної інформації про збереження пунктів геодезичної основи у 1999-2000 рр. Рівненським підприємством геодезії та кадастру обстежено геодезичну сітку м. Рівного. Розшук пунктів, який проводився за зарисовками місцезнаходження і прив’язками до місцевих предметів, одержаний в інституті «УкрГЕОІНФОРМ», дає такі результати: пункти тріангуляції збережені повністю, а ось полігонометрії 4 класу 1, 2 розряду не у повному стані. Відомо, що ґрунтових знаків обстежено - 767, з них збережено - 340, що складає 44,3%, знищено - 427; стінних знаків - 219, з них збережено - 185, що складає 84,5%, знищено – 34, а також ґрунтових і стінних реперів, яких за обстеженням – 256, а збережених – 160, що складає 62,5% збереження, знищено - 96.

Також нами проведений розрахунок необхідної кількості пунктів геодезичної мережі виходячи із площі м. Рівного, яка складає 50 км². Розрахунок виявив, що необхідна кількість пунктів тріангуляції 1-3 класів повинна складати близько 11 шт., що співпадає з проектом; необхідна кількість пунктів полігонометрії 4 класу повинна складати близько 40 шт., у проекті вони взагалі відсутні; необхідна кількість пунктів полігонометрії 1, 2 розрядів повинна складати 1150 шт., за проектом - 986; необхідна кількість стінних і ґрунтових реперів повинна складати 300 шт., за проектом 160. Нами складені набір діаграм, зокрема: тріангуляція 1-3 класів (Діаграма 1.), зовнішні знаки пунктів тріангуляції (Діаграма 2.), полігонометрія 4 класу (Діаграма 3.), полігонометрія 1, 2 розрядів (Діаграма 4.), стінні і ґрунтові репери (Діаграма 5.). Вони характеризують геодезичне забезпечення міста Рівного за трьома показниками: розрахована кількість необхідних елементів, проектна кількість елементів та фактичний стан.

Діаграма 1. Діаграма2.

Діаграма 3. Діаграма 4.

Діаграма 5.

Аналізуючи отримані діаграми, можна розрахувати необхідну кількість пунктів для встановлення: пункти тріангуляції 1-3 класів складатимуть близько 3 шт., згідно розшуку пунктів геодезичної основи технічний стан центрів на фактичних пунктах тріангуляції як нижній, так і верхній, зберігся у повному стані, а ось зовнішні знаки на цих пунктах знищені на 62,5% у кількості 8 шт., що складає більшу половину від наявних; пункти полігонометрії 4 розряду складатимуть близько 40 шт.; пункти полігонометрії 1, 2 розрядів складатимуть близько 625 шт.; стінні та ґрунтові репери складатимуть близько 140 шт.

Керуючись Збірником укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи, було розраховану приблизну вартість на всі роботи з відновлення геодезичної мережі міста Рівного (Таблиця 1) [1].

Таблиця 1.

№ п/п	Види мережі	Кількість	Кошторисна вартість, грн
1	Тріангуляція 1-3 класів	3,8	5  033, 61
2	Полігонометрія 4 класу	40	18  947, 60
3	Полігонометрія 1, 2 розрядів	625	241  282, 37
4	Стінні та ґрунтові репери	140	49  679, 80
	РАЗОМ		314  943, 38

Отже, для підтримання Державної геодезичної мережі в належному стані потрібно періодично проводити обстеження стану геодезичних пунктів та нівелірних знаків і виконувати їх оновлення.

Пропонується переробити проект Державної геодезичної мережі в якому врахувати збільшення території міста Рівного.

Для встановлення і відновлення відсутніх пунктів мережі пропонуємо закласти їх вартість у проекти землеустрою на термін 5 років. Якщо припустити, що м. Рівному виготовляється 2000 проектів землеустрою в рік, вартість одного з яких 5000грн., вартість встановлення і відновлення пунктів державної геодезичної мережі, яка складатиме 31,49 грн. і зобов’язати відповідні організації перераховувати ці кошти на окремий рахунок, який у подальшому, через 5 років використати за призначенням.