2.4. План організаційно – технічних заходів на підприємстві.

У плані підприємства встановлюється необхідний для виконання річного обміну робіт кількість основних і допоміжних матеріалів, інструменту, палива та інших матеріальних ресурсів.

В економічному відношенні це найбільш значима частина витрат на виробництво продукції (до 60 -70%).

Економне витрачання матеріалів, ресурсів є досить суттєвим фактором зниження собівартості продукції і зменшення потрібних підприємству оборотних коштів.

Розробці передує аналіз виконання плану за обсягом та асортиментом, аналіз якості надійшли матеріалів. План матеріально-технічного забезпечення розробляється на основі виробничих програм, нормативів і норм витрат сировини, палива, енергії, комплектуючих виробів, заходів з економії, залишків матеріалів на початок і кінець року, зв'язків кооперації, цін на всі види ресурсів.

Відділ матеріально-технічного забезпечення визначає потребу підприємства в ресурсах, норми їх зберігання, а також бере участь у розробці плану матеріально-технічного забезпечення, заходів з економії, організовує складські операції з приймання, зберігання, обліку та видачі матеріалів, стежить за відповідністю їх якості, забезпечує своєчасне і комплектне надходження в цехи матеріалів у межах встановлених лімітів, виконує оперативний і зведений облік і аналіз постачальницьких і складських операцій.

З планом матеріально-технічного забезпечення тісно пов'язаний процес збуту продукції.

Відділ маркетингу та збуту здійснює спостереження за своєчасною відвантаженням, якістю і комплектацією продукції, що поставляється споживачам, прискоренню і здешевленню руху продажів від постачальника до споживача.

Для планування підприємство розробляє номенклатуру споживаних матеріалів, визначає планово-розрахункові ціни на них, встановлює технічно обгрунтовані норми витрат.

Номенклатура матеріалів - це систематизований перелік матеріалів, що використовуються на підприємстві із зазначенням їх основних властивостей, розмірів, технічних характеристик і умовних позначень. Вона забезпечує одноманітність у найменуванні матеріалів (єдиний класифікатор промислової продукції) і відповідає більш чіткій роботі органів постачання.

Планово-розрахункова ціна включає в оптову ціну постачальника, націнки збутових або постачальницьких організацій, залізничний тариф або водний фракт, вантажно-розвантажувальні роботи і витрати на затарювання.

Норма витрати матеріалу повинна передбачати найбільш економне використання його в конкретних умовах виробництва, тобто повинна бути прогресивною.

Норма витрати матеріалу   включає корисний витрата матеріалу  , додаткові витрати, викликані технологічним процесом  , витрати, не пов'язані з технологічним процесом, але в мінімальному розмірі наявні у виробництві (наприклад, втрати розпилення, усушки)  . Таким чином,

. (2.4.1.)

Коефіцієнт використання матеріалу визначається за формулою:

. (2.4.2.)

Норми витрати матеріалу встановлюються методами: аналітико-розрахунковим, експериментально-лабораторних, дослідно-статистичним . Допоміжні матеріали нормують або розрахунковим, або експериментальним шляхом.

Норма запасу матеріалів служить для встановлення обсягу потрібного завезення їх на планований період порядку їх надходження від постачальників, а також для визначення розміру складських приміщень та розрахунку потреб в обігових коштах.

Безперервність і безперебійність виробничих процесів вимагає, щоб на складах постачання підприємства постійно перебував деякий запас матеріалів та інструментів та ін. Величина такого запасу повинна бути мінімально необхідною, виходячи з умов споживання і доставки цих матеріалів на склад споживача.

Поточним запасом   називається частина складського запасу, що забезпечує потребу цехів у матеріалах між черговими його постачанням. Ця частина витрачається й регулярно відновлюється, і визначається за формулою:

(2.4.3.)

Де Т - період між двома черговими поставками;

Д - середньодобовий витрата матеріалу;

Р - величина, що поставляється партії.

Поточний запас змінюється від   до 0.

Середній запас   відповідає половині максимального. Він є нормою запасу матеріалу, який враховується при визначенні розміру планованого оборотних коштів, і визначається за формулою:

(2.4.5.)

Страховим запасом заZ _{стор -}  називається частина складського запасу матеріалу, призначена для забезпечення виробництва у разі відсутності поточного значення, а також непередбачених відхилень від нормальних умов постачання

Z _стор = ДТ _ст , (2.3.6.)

Т _ст - час, необхідний для термінового відновлення поточного запасу.Складський запас 

 - у момент чергової поставки дорівнює сумі максимального поточного і страхового запасу

. (2.3.7.)

При плануванні матеріального забезпечення визначають потребу в основних матеріалах за формулою

, (2.3.8.)

 - випуск продукції i-го найменування;

 - технічна норма витрати матеріалу;m - номенклатура вироби.Для допоміжних матеріалів визначають за формулою

, (2.3.9.)

 - обсяг роботи в умовних вимірниках;l - номенклатура обладнання, що використовує i - ї вид матеріалу.

Заготівельний план або баланс матеріально-технічного забезпечення містить розрахунок потреби в матеріалах за видами і нормам, що підлягають заготівлі в планованому періоді, джерела їх надходження і розраховується за формулою:

, (2.3.10.)

 - кількість заготовлюється матеріалу певного виду;

• ,   - запас матеріалів на складі проектованого на кінець планового періоду і початок цього ж періоду.

На підставі плану матеріально-технічного забезпечення складають матеріальні заявки, які розглядаються технічними та фінансовими підрозділами підприємства для виділення відповідних фондів.

У порядку реалізації планів відповідні відділи підприємства виконують велику оперативно-заготівельну роботу (отримання фондів на матеріали, подання постачальникам докладних специфікацій і т.д.).Використання матеріалів за видами в цілому по підприємству знаходять відображення в складеному щоквартально балансі матеріалів.

Оперативні звіти про використання всіх видів матеріалів дозволяють виявляти наднормативні витрати і вживати заходів до попередження невиробничих втрат.