3.3. Планування щодо покращення стану реалізації лісопродукції.

Максимально інформувати потенційного споживача через всі можливі шляхи : пресу, журнали підприємств , реклама в телебаченні, в Інтернеті, вітрини, тощо;

Організація і забезпечення комерційних відділів при кожному лісгоспу, з центром реалізації і головне, інформаційним і консультативним центром в обласному управлінні-куди повинні стікатися дані про всі комерційні параметри кожного товару: попит, ціна, собівартість при різних умовах продажу товару, конкуренти, тенденції попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках.;

Організація і юридичне забезпечення захисту від ризиків продажу на внутрішньому і зовнішньому ринку лісгоспів, з контролем проходження договорів і контрактів від підписання до закінчення дії цих актів.

Що стосується Надвірнянського спецагролісгоспу, то існує безліч різноманітних проблем, економічний стан підприємств лісової промисловості та лісового комплексу в цілому бажає кращого. Подальший розвиток лісової промисловості потребує повного радикального реформування, що включає в себе заміну фізично та морально застарілого обладнання, наділення підприємств обіговими коштами, розробка ефективних, раціональних технологій, раціональне використання відходів.

Для того, щоб лісова галузь стала прибутковою сферою економіки, могла інтегруватися у світову економіку не лише постачальник сировини і круглого лісу, а й продукції глибокої переробки, держава повинна створити сприятливі економічні, політичні та інші умови. Повинні виділятись кошти спеціальних фондів, дотації і субсидії з державного бюджету на фінансування конкретних цільових проектів. При цьому потрібно удосконалювати законодавство, реформувати оподаткування, активно вводити інновації, нові прогресивні види техніки і технології .

Так як підприємство не є платоспроможним, то можна запропонувати наступні заходи, з-поміж багатьох різних заходів, які сприяють відновленню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності підприємства, можна рекомендувати, зокрема, такі:

• зміна складу керівників підприємства та стилю управління;

• інвентаризація активів підприємства;

• оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат на виробництво;

• продаж дочірніх фірм і часток у капіталі інших підприємств;

• продаж незавершеного будівництва;

• обґрунтування необхідної чисельності персоналу;

• продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків готової продукції;

• реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;

• запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва;

• удосконалення організації праці;

• проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування.

Висновки та пропозиції.

Написання даної курсової роботи дозволило мені систематизувати, розширити та закріпити теоретичні знання щодо аналізу виробничої програми підприємства, отриманих під час вивчення дисципліни «Планування та організація діяльності підприємства» «Економічний аналіз» і «Фінансовий облік» та навичок практичної роботи з обліковою документацією, а також аналізу на прикладі Надвірнянського спеціазіваного агролісгоспу, результатів здійснення його господарської діяльності. Це також дозволило мені розвинути навички самостійної роботи та використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.   Отже, інформацію про аналіз виробничої програми можна узагальнити наступним чином.   Перш за все, виробнича програма підприємства – це план виробництва і реалізації продукції, тобто система адресованих завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі і асортименті відповідної якості у встановлені терміни згідно з договорами поставки.   Постійний або ж періодичний аналіз виробничої програми дозволяє виявити можливості раціонального використання виробничих ресурсів, інформаційного забезпечення та всебічної оцінки досягнутих результатів щодо оптимізації витрат на виробництво продукції, а також обґрунтувати певні управлінські рішення. Аналіз передбачає також постійний контроль за ритмічністю роботи підприємства і дає змогу виявити фактори, що можуть впливати на зміну обсягів виробництва.  

Аналіз результатів виробничої діяльності підприємства, проводиться з метою оцінки його фінансово-економічного стану і визначення реальних шляхів фінансового оздоровлення, для чого основна увага приділяється ефективності використання власного і позикового капіталу, виявленню резервів збільшення балансового прибутку і зростання рівня рентабельності, поліпшенню фінансового стану і платоспроможності підприємства.

Фінансово-економічний стан підприємства визначає його фактичні можливості по самофінансуванню поточним і майбутнім виробничо-комерційній і інвестиційній діяльності. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства проводиться по сукупності показників, що відображають його забезпеченість власними фінансовими ресурсами і здатність погашати свої боргові зобов'язання.

Значення аналізу фінансово-економічного стану і ухвалення на його основі обґрунтованих управлінських рішень обумовлюється тим, що воно включає комплекс характеристик, основними з яких є:

• динаміка, склад і структура активів, їх стан і рух;

• динаміка, склад і структура джерел власного і позикового капіталу;

• абсолютні і відносні показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства і динаміку зміни її рівня;

• платоспроможність підприємства і ступінь ліквідності його активів.

Головна мета такого аналізу - своєчасно виявляти і усувати недоліки в поточної господарської діяльності підприємства, знаходити реальні резерви для зростання рівня його платоспроможності і поліпшення показників фінансового стану, визначати можливі шляхи його оздоровлення.

Величина показників фінансово-економічних результатів діяльності підприємства характеризує рівень ефективності його господарювання. Серед них ключове положення займає показник прибутку. Зростання розміру отримуваного прибутку створює базу для здійснення самофінансування і розширення виробництва, для вирішення соціальних проблем в трудових колективах. За рахунок прибутку виконуються зобов'язання підприємства перед бюджетом України і всіма іншими господарюючими суб'єктами.

Разом з тим поточний стан економіки України, особливості функціонування перехідного механізму господарювання, накладають відбиток на підходи до аналізу фінансово-економічного стану підприємства і актуалізують необхідність пошуку прийнятного методичного інструментарію.

Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс - підсумковий синтетичний документ про склад засобів діяльності підприємства та джерела їхнього формування в грошовій формі на певну дату (кінець кварталу, року). З 1 січня 2000 року в Україні введено в дію нову форму балансу підприємства, що відповідає міжнародним стандартам здійснення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання.

Особливе місце в оцінці фінансово-економічного стану підприємства займає характеристика його залежності від зовнішніх джерел фінансування. Фінансові можливості підприємства оцінюють за його кредитоспроможністю, здатністю здійснювати зовнішньоекономічні й інші угоди за власний рахунок, спроможності нарощувати основні фонди як за рахунок власних коштів, так і кредитів.

Фінансово-економічну діяльності підприємства рекомендується оцінювати за кілька років і подавати у вигляді розгорнутих таблиць, які потім використовуються для складання прогнозів і стратегічних планів розвитку підприємства, а також для маркетингових цілей.

Незбалансованість структури виробництва, недостатнє урахування споживчого попиту, відсутність стимулів до підвищення конкурентоспроможності та ефективності виробництва - є основними чинниками, що зумовили незадовільний стан торгівлі лісовими матеріалами. Розв'язанням проблем, пов'язаних з використанням лісових ресурсів, є впровадження стратегії розвитку підприємств лісового господарства.

Аналіз виробничої програми на Надвірнянського САЛГу підтвердив досить непогані результати, дав аналіз співвідношення таких показників як обсяг виробленої і обсяг реалізованої продукції, зокрема за 2008-2012 роки . Щодо прогнозу обсягів виробництва і відповідно обсягу реалізації, то на 2013 рік можливе їх збільшення, що оцінюється нормально якщо підприємство почне виробляти якийсь новий вид продукції, або ж оцінка негативна, якщо це просто скорочення виробництва. Аналіз фінансових результатів НСАЛГу передбачав аналіз доходів, зокрема показників, що формують чистий прибуток, також аналізу піддавалися показники рентабельності і визначалося їх динаміку за 2008-2012 роки.

 Аналізувались також витрати підприємства, а точніше витрати, що формують виробничу собівартість продукції, це зокрема матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші витрати операційної діяльності. Слід зазначити, що їх поведінка різна, відповідно різними є чинники, що впливали на аналізовані витрати.

Лісовий комплекс сьогодення зіштовхується з рядом таких проблем: екологічна криза, дефіцитність лісових ресурсів (лісистість території - 15,6%, при оптимальній - 19-23%), низька якість вітчизняної продукції, нестача інвестиційних ресурсів, застарілість техніки завжди спонукали фахівців до пошуку внутрішніх сировинних резервів для підвищення рівня забезпеченості потреб країни у лісопродукції та поліпшення показників навколишнього середовища.

Прибуток, отриманий від переробки, зберігання, транспортування і реалізації продукції не забезпечує можливості для здійснення розширеного виробництва продукції. Покриваючи затрати, НСАЛГ не має можливості для технічного переоснащення виробництва на основі сучасних технологій. Мова йде про відсутність фінансових можливостей підвищення ефективності функціонуючих деревостанів, досягнення оптимальної структури деревних ресурсів, розвиток вітчизняного машинобудування для лісових галузей, реконструкцію діючих і будівництво нових підприємств.

В курсові роботі запропоновані заходи щодо підвищення фінансово-економічного стану НСАЛГу , а саме одним з головних етапів планування покращення стану підприємства є контроль (контролінг) за реалізацією продукції, крім того залучення інвестицій, які сприяють прискоренню оборотності оборотних коштів підприємства на базі зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості й виробничих запасів, а також впровадження заходів із зміни обсягу коштів на рахунку підприємства, а також обсягу поточних фінансових інвестицій з метою створення найкращого співвідношення між обіговими коштами у виробничій та невиробничій сферах, оптимізації ліквідності та платоспроможності підприємства.

Окремим і дуже важливим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей.

Стратегія - це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних переваг, які б забезпечили компанії високий рівень рентабельності, а суть самої стратегії - у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень. Успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70% від стратегічної спрямованості, приблизно на 20% - від ефективності оперативного управління і приблизно на 10% - від якості виконання поточних завдань.

Список використаної літератури. 1.       Економічний аналіз: навчальний посібник за ред. проф.. Ф.Ф. Бутинця Житомир: ПП „Рута”, 2003. – 680с. 2.       Економічний аналіз: Навч. посіб. / М.А. Болюча, В.З. Бучевський, М.І.Горбуток / За ред.. акад.. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с. 3.       Загородній А.Г., Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2004. – 377 с. 4.       Івахненко В. М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання-Прес, 2000. -207с. 5.       Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 378 с. 6.       Лахтінова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с. 7.       Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2003. 8.       Мних Є. В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - К. КНЕУ, 1996, 9.       Мних Є.В. Економічний аналіз: Практикум. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 432 с. 10.  Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. - Тернопіль: Економічна думка, 2001.- 456 с 11.  П(С)БО 16 „Витрати” затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318. 12.   П(С)БО 25 „Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 р. № 39. 13.  Руденко Л.В. та ін. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Укоопспілка, 2000. – 422 с. 14.  Франк Р.Х. Економічний аналіз. – М.: ИНФРА, 2000. 15.  Шеремет А.Д., Сайфуллин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА, 1996. 16.   Чабанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 672 с. (Альма-матер)

17. http://ua-referat.com - Визначення основних планово-економічних показників підприємства.

18. http://revolution.allbest.ru/economy/00374131_0.html - Виробнича програма підприємства

19.http://libfree.com/184128101_ekonomikaplan_virobnitstva_produktsiyi.html - План виробництва продукції.

20.http://knowledge.allbest.ru/economy/2c0a65635b2bc68a4d53a89421206c37_0.html - Розрахунок основних техніко - економічних показників діяльності підприємства.