Причини

В цілому, причинами анемії можуть бути класифіковані, як порушення виробництва червоних клітин крові (еритроцитів), підвищення РБК руйнування (гемолітична анемія), втрата крові і рідини, перевантаження (гіперволемія). Дійсно, найпоширенішою причиною анемії є втрата крові, але це звичайно не викликає стійких симптомів, якщо після порушення РБК виробництво розвивається, причиною найчастіше є дефіцит заліза. Може бути складовою паранеопластичного синдрому при різноманітних злоякісних новоутвореннях.

Діагностика

Анемія, як правило, діагностується повним аналізом крові. Крім зниження числа еритроцитів і рівня гемоглобіну, автоматичні лічильники також вимірюють розмір червоних кров'яних клітин методом проточної цитометрії, яка є важливим інструментом класифікації причини анемії. Розгляд пофарбованого мазка крові за допомогою мікроскопа також може бути корисним, а іноді необхідним у тих регіонах світу, де автоматизація аналізу є менш доступною. У сучасних лічильниках, чотири параметри (еритроцити, гемоглобін, середній еритроцитарний гемоглобін і середня концентрація еритроцитарного гемоглобіну) вимірюються, розраховуються в порівнянні із значеннями з поправкою на вік і стать.

ПРОФІЛАКТИКА АНЕМІЇ

      З метою профілактики анемії необхідно дотримуватися деяку дієту, а саме - приділяти увагу калорійним продуктам, є більше м'яса та печінки у всіх видах. У давнину рекомендували м'ясний сік, сирої мозок і кістки, біфштекси з кров'ю, сиру бичачу кров (по 1/4 склянки на день і більше), більше вживати олії, вершків, молока (але його потрібно пити ковтками, а не залпом, інакше воно обтяжує шлунок і викликає запори). Є менше, але частіше.

      Корисно якнайчастіше їсти пшоняну кашу, особливо з жовтою гарбузом.

      Добре їсти більше жовтої кукурудзи, але не білою, тому що в ній майже немає вітамінів.

      Взагалі треба відмітити, що всі жовті плоди, овочі, коренеплоди містять багато вітамінів. Рекомендуються також суниця, малина, виноград, банани, горіхи (особливо волоські, які містять багато жирів і протеїнів). Не слід забувати їсти побільше цибулі та часнику - це вітамін С. Пити сік червоного буряка і моркви. Як можна більше їсти горіхів, особливо волоських.

      Дорослим додає сили чарка горілки, настояна на хінної кірці, пити яку потрібно перед обідом.

      Частіше приймати риб'ячий жир, залізо, настоянку женьшеню, елеутерококу.

      Дуже корисно з метою профілактики анемії пити заварений і настояний в термосі чай з шипшини. Плоди шипшини попередньо потовкти.

      Доречно помірне вживання спиртних напоїв, особливо якщо при цьому порушується апетит, але найкраще невеликі кількості хорошого пива. Щоб кількість крові в організмі стало побільше дуже добре виконувати помірні руху і роботу на свіжому повітрі.

33. Кровоо́біг — процес постійної циркуляції крові в організмі, що забезпечує його життєдіяльність. Кровоносну систему організму іноді об'єднують із лімфатичною системою в кардіоваскулярну систему.

Кров приводиться в рух скороченнями серця і циркулює судинами. Вона забезпечує тканини організму киснем, поживними речовинами,гормонами і постачає продукти обміну речовин до органів їх виділення. Збагачення крові киснем відбувається в легенях, а насичення поживними речовинами — в органах травлення. У печінці та нирках відбувається нейтралізація й виведення продуктів метаболізму. Кровообіг регулюється гормонами та нервовою системою. Розрізняють мале (через легені) і велике (через органи і тканини) кола кровообігу.

Кровообіг — важливий чинник в життєдіяльності організму людини і тварин. Кров може виконувати свої різноманітні функції тільки знаходячись в постійному русі.

Кровоносна система людини і багатьох тварин складається з серця і судин, якими кров рухається до тканин і органів, а потім повертається до серця. Великі судини, якими кров рухається до органів і тканин, називаються артеріями. Артерії розгалужуються на менші артерії — артеріоли, і, нарешті, на капіляри. Судинами, які звуться венами, кров повертається до серця.

Кровоносна система людини та інших хребетних належить до закритого типу — кров за нормальних умов не покидає організм. Деякі видибезхребетних мають відкриту кровоносну систему.

Кровообіг відбувається за двома основними шляхами, званими колами: малим і великим колами кровообігу.

Малим колом кров циркулює через легені. Рух крові цим колом починається зі скорочення правого передсердя, після чого кров надходить у правий шлуночок серця, скорочення якого штовхає кров в легеневий стовбур. Циркуляція крові в цьому напрямку регулюється передсердно-шлуночковою перегородкою і двома клапанами: тристулковим (між правим передсердям і правим шлуночком), що запобігає поверненню крові в передсердя, і клапаном легеневої артерії, що запобігає поверненню крові з легеневого стовбура в правий шлуночок. Легеневий стовбур розгалужується до мережілегеневих капілярів, де кров насичується киснем шляхом вентиляції легень. Потім кров через легеневі вени повертається з легенів у ліве передсердя.

Велике коло кровообігу постачає насичену киснем кров до органів та тканин. Ліве передсердя скорочується одночасно з правим і штовхає кров в лівий шлуночок. З лівого шлуночка кров надходить в аорту. Аорта розгалужується на артерії іартеріоли, що дкою, двостулковим (мітральним) клапаном і клапаном аорти.

Таким чином, кров рухається великим колом кровообігу від лівого шлуночка до правого передсердя, а потім малим колом кровообігу від правого шлуночка до лівого передсердя. ендотеліоцитів, мають діаметр 3—8 мкм. Проте в спокійному стані кров циркулює тільки в 25—35 % усіх капілярів.

34. Серце — порожнистий м’язовий орган. Складаєть­ся із чотирьох камер: двох пе­редсердь і двох шлуночків. Лі­ва і права частини серця розді­лені суцільною перетинкою. Між передсердями і шлуночками знаходяться передсердно-шлуночкові отвори (клапани): двостулковий — в лівій поло­вині і тристулковий — в правій половині серця, півмісяцеві клапани — на виході аорти з лівого шлуночка і легеневої артерії з правого шлуночка. Стінки серця утворені трьома оболонками. Внутрішня обо­лонка називається ендокардом, середня м’язова — міокардом і зовнішня — епікардом. Серце ділиться суцільною перегородкою на праву та ліву половини, кожна з яких складається з двох відділів: передсердя та шлуночка. Серце людини має чотири камери. Між передсердями та шлуночками знаходяться отвори, які закриваються предсердно-шлуночковими стулковими клапанами. У лівій половині клапан складається з двох сполучнотканинних стулок (двостулковий, або митра), у правій — з трьох (тристулковий). До кожної стулки з боку шлуночка приєднуються сухожильні нитки сосочкових м’язів. Завдяки цьому клапани можуть відкриватися тільки в порожнину шлуночків, що перешкоджає зворотному потоку крові в передсердя.

Кровоносні судини. Розрізняють три типи кровоносних судин: артерії, вени, капіляри.Артерії — судини, по яких кров рухається від серця. Стінка артерій складається з трьох шарів. Внутрішній утворений клітинами епітеліальної тканини — ендотеліоцитами, які щільно прилягають одна до одної і мають гладенькі поверхні, зменшуючи тим самим тертя крові об стінку судини. Середній шар представлений непосмугованою м’язовою тканиною. Гладеньком’язових волокон особливо багато в дрібних арте¬ріях, тоді як у великих (аорта, підключичні артерії) середній шар представ¬лений в основному еластиновими влокнами. Завдяки цьому стінки таких артерій набувають гнучкості і не ушко¬джуються кров’ю, яка виштовхується зі шлуночків під високим тиском. Зов¬нішній шар складається з пухкої сполучної тканини, до якої підходять нерви й дрібні артерії, які живлять судину. По артеріях великого кола кровообігу тече збагачена киснем артеріальна кров. По легеневих артеріях малого кола кровообігудо легенів відтікає венозна кров.

Вени — судини, по яких кров тече до серця. Стінка вен складається з тих же трьох шарів, проте середній гла¬деньком’язовий шар розвинений слабко і стінка вен тонша, ніж в артерій. Вени мають клапани, які перешкоджають зворотному потоку крові. Просуванню венозної крові вгору по великих венах кінцівок сприяє скорочення скелетних м’язів. По венах великого кола кровообігу тече венозна кров, легеневі вени малого кола несуть до серця артеріальну кров.

Капіляри складаються лише з одного шару клітин — ендотеліоцитів, мають діаметр 3—8 мкм. Проте в спокійному стані кров циркулює тільки в 25—35 % усіх капілярів.

Кола кровообігу. Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку й закінчується в правому передсерді. З лівого шлуночка виходить аорта, яка дає початок сонним і підключичним артеріям, що живлять головний мозок і верхні кінцівки відповідно. Від цибулини аорти відходять також коронарні артерії. Аорта проходить крізь грудний і черевний відділи тулуба, від неї відгалужуються дрібніші судини до органів тіла (нирок, печінки, кишечника). У поперековому відділі аорта розгалужується на праву й ліву клубові артерії, які переходять в артерії нижніх кінцівок. Усі дрібніші артерії утворюють артеріоли. Кожна артеріола дає сітку капілярів, які потім збираються у венули. Венули зливаються у вени. Венозна кров з нижніх відділів тіла збирається в нижню порожнисту вену, а кров від голови і верхніх кінцівок — у верхню порожнисту вену. Порожнисті вени відкриваються в праве передсердя.

Мале коло кровообігу починається в правому шлуночку й закінчується в лівому передсерді. З правого шлуночка легеневий стовбур несе венозну кров у легені. Легеневі артерії поступово розгалужуються на дедалі дрібніші судини аж до капілярів, які обплітають стінки альвеол. Тут відбувається газообмін, і насичена киснем кров надходить у праві та ліві легеневі вени, які відкриваються в ліве передсердя.

Вікові зміни З віком погіршується робота серцевого м'яза. Під час фізичного навантаження серце погано забезпечує організм кров'ю, тканини не забезпечуються в належній мірі киснем, через це значно зменшуються фізичні можливості людини, швидко наступає стомлюваність.

У новонародженого серце займає поперечне положення і відтіснене назад збільшеною вилочковою залозою. Крім того, збільшена печінка зумовлює високе стояння серця: його верхівка проектується на рівні четвертого міжребер’я зліва, до 5 років вона розташована на рівні п'ятого міжребер’я, до 10 років майже досягає рівня верхівки дорослої людини.  Передсердя і шлуночки розвиваються нерівномірно. У новонародженого і в перші місяці грудного віку зростання передсердя протікає більш інтенсивно, ніж зростання шлуночків; на другому році життя зростання їх загалом однакове.  Починаючи з 10-річного віку, навпаки, шлуночки випереджають в зростанні передсердя; при цьому більш інтенсивно протікає зростання лівого шлуночка. З кінця першого року серце починає розташовуватися в косому положенні. Маса серця у новонародженого в середньому 24 г, до 8 міс. вона подвоюється, до 2-3 років – збільшується в 3 рази, до 5 років – в 4 рази; в період статевого дозрівання спостерігається посилення зростання серця.

У літніх людей при раптових ситуаціях, наприклад переляку, стресі, артеріальний тиск може різко піднятися або, навпаки, різко впасти. Таке трапляється, наприклад, при ортостатичному колапсі, коли при швидкому переході з горизонтального положення у вертикальний артеріальний тиск різко падає, що може супроводжуватися втратою свідомості. Особливо часто це буває у хворих, які одержують препарати, що знижують артеріальний тиск, сечогінні і ін результаті зменшення еластичності кровоносних судин при фізичній роботі різко підвищується артеріальний тиск. Літні люди часто скаржаться на виникнення задишки, порушення ритму серця при виконанні фізичної роботи або під час нічного сну. 

35. Іннерва́ція се́рця — подвійна: здійснюється симпатичними і парасимпатичними волокнами автономної нервової системи. Аксони прегангліонарних парасимпатичних нейронівперемикаються в інтрамуральних гангліях в товщі міокарда на постгангліонарні нейрони, аксони котрих прямують до синоатріального й атріовентрикулярного вузлів провідної системисерця. Симпатична іннервація серця представлена прегангліонарними нейронами, аксони яких виходять з спинного мозку і перемикаються в превертебральних вузлах (85 % в зірчастому), на постгангліонарні, відростки котрих прямують не тільки до вузлів провідної системи серця, а й підходять у досить великої кількості до міокарду передсердь та шлуночків.

Иннервация серця має низку характерних рис як і анатомічному, і фізіологічному відношенні.Физиологические особливості складаються насамперед у тому, діяльність серця регулюється центральної нервової системою (ЦНС).

Рроботою серця управляють 4 відцентрових нерва:замедляющий, що прискорює, слабшання і посилюючий. З іншого боку, серце має здатність автоматизму, тобто здатністю ритмічно скорочуватися без зовнішнього подразника і сфери впливу ЦНС. Отже, цей орган – саморегулююча система.

Серце має складно влаштованимвнутриорганним нервовим апаратом, який серцевими нервами, що виходять із грудного аортального сплетіння, які входять у серце, нервовими гангліями - скупченнями нервових клітин, розміщених у його стінки й нервовими волокнами,берущими початок від нервових клітин серцевих гангліїв, і, нарешті, нервовими закінченнями – рецепторами іеффекторами.

Вихід нервів з грудного аортального сплетіння відбувається в медіальної стінки верхньої порожнистої вени, попереду та ззаду висхідній частини аорти, між аортою і на легеневий стволом, позаду, зліва і від легеневого стовбура. По нервах до серця підходять чутливі нервові волокна, які з блукаючого нерва і з спинномозкових вузлів, вегетативні рухові волокна, представленіпреганглионарнимипарасимпатическими іпостганглионарними симпатичним складовими (мал.1).

Мал.1.Иннервация серця.

Провідна система серця (ПСР)

Кров доставляється до стінки серця по правої та скільки лівоївенечним (коронарним) артеріях,ответвляющимся від аорти поблизу її клапана. По будовою вони відносяться до артеріяхмишечно-еластического типу.Венечние артерії розгалужуються на цілий ряд дрібних артерій, що постачають кров'ю оболонки серця. Між дрібними гілками артерій і вен є анастомози. У стулках клапанів серця кровоносних судин немає. У міокарді дуже багато капілярів густий мережеюоплетают волокна, створюючиузкопетлистую мережу, що забезпечує процеси мікроциркуляції.Капиллярние мережі витягнуті вздовж м'язових волокон. Показано, кожен скорочувальниймиоцит перебуває у контакті незгірш від ніж із двома капілярами. Кров з капілярів збирається у коронарні вени,впадающие в праве передсердя.

>Иннервация серця здійснюється волокнамисимпатического і блукаючого нервів, їхнім виокремленням в оболонках нервові сплетіння зинтрамуральними гангліями. У складіпостганглионарних симпатичних волокон перебувають аксони клітин зірчастого ганглія і клітин передніх грудних симпатичних вузлів.Концевие потовщення аксонів утворюють у серце рухові закінчення.

>Парасимпатические волокна містять аксони клітин, тіла їх вміщено у ядрі блукаючого нерва в довгастому мозку. Серце вони утворюютьсинапси на нейронахвнутрисердечного ганглія, аксони яких закінчуються на м'язових клітинах.

>Концевие гілочкидендритов в міокарді формують численні чутливі закінчення, які можна розділити на дві групи (мал.2).

Схема іннервації серця

1 —афферентное волокно блукаючого нерва; 2 —афферентное волокно, що відбувається через вузол; 3 —внутрисердечнийпарасимпатический вузол; 4 —постганглионарное волокно; 5 —преганглионарное волокно; б — зірчастий симпатичний вузол; 7 —механорецептори; 8 — м'язові рецептори; 9 — кровоносну судину; 10 —миокардиоцити; 11 — рухові закінчення.