11.Поняття про синоніми. Синонімічний вибір слова

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення. Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності. Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа. Синонімія ґрунтується на здатності позначати один і той самий елемент дійсності кількома словами. delay 1. n 1) затримка; припинення; 2) відкладання, відстрочення; 3)уповільнення; зволікання

12. Поняття про омоніми та пароніми

Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Омоніми з'являються внаслідок:звукових змін у слові у процесі розвитку мови;смислових змін у слові у процесі розвитку мови;випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;випадкового збігу звучання форми різних слів.Розрізняють омоніми:повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замку) — ключ (джерело), рукав (елемент одягу) — рукав (річки).часткові — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр. Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий, громадський і громадянський, дружний і дружній. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.

13.Іншомовні слова в одс. Види запозичень

Біля 10 відсотків слів української мови - це слова іноземного походження, які "прописалися" в українській мові або прямо, або через мову - посередницю у різні часи. Діловий стиль української мови сформувався пізно, тому в основному він спирався на давні зразки документів і на те, що було створене в інших мовах. Тому в діловому мовленні чимало запозичень. Одні іншомовні слова функціонують поряд із своїми українськими відповідниками, а інші є словами міжнаціонального спілкування, тобто інтернаціоналізмами.Іншомовні слова в офіційно-діловому стилі повинні вживатися в тому разі, якщо немає відповідника в українській мові. До інтернаціоналізмів належать фінансові терміни, лексика бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв’язків, діловодства, зовнішньої торгівлі. Наприклад: акцент, дебет, гриф, кредит, маркетинг, бандероль, біржа, тощо.

14. Основні вимоги до усного ділового спілкування

Без спілкування люди не могли б жити в суспільстві, працювати та передавати свій досвід і знання іншим. Усе, що ми робимо, вимагає обміну інформацією. Отже, основою людських взаємин є спілкування. Через спілкування виявляється стан мовної культури суспільства, рівень володіння усним мовленням та характер взаємин між людьми. Щоб оволодіти мистецтвом спілкування, потрібно дотримуватися основних його правил:Бути у спілкуванні ввічливим, привітним і доброзичливим, з повагою ставитись до співрозмовника.Уміти відчувати співрозмовника, враховувати його настрій.Стежити за реакцією співрозмовника на мовлення, апелювати до нього4 Змінити тему розмови, якщо вона не подобається співрозмовникові.5. Брати до уваги статусні ознаки співрозмовника (вік, стать, професію, посаду, рівень освіченості).6. Уміти слухати й не перебивати співрозмовника. Бути максимально делікатним, не ставити запитань, які б виявилися недоречними.Своєчасно реагувати на запитання співрозмовника.