46 Поняття про дієприкметник, творення дієприкметників, дієприкметникові звороти.

Дієприкметник – особлива форми дієслова, що виражає ознаку за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Активні дієприкметники теперішнього часу в українській мові не існують. Утворені від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни -уч- (-юч-), для дієслів II дієвідміни — -ач- (-яч-) словоформи:

Пасивні дієприкметники утворюються від основи неозначеної форми перехідних дієслів(минулого часу — від дієслів доконаного виду, теперішнього — від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -ен- -т-:

Активні		Пасивні
теперішнього часу	минулого часу
квітнуть+уч квітнучий співають+юч співаючий лежать+ач лежачий сидять+яч сидячий	повеселіти+я повеселілий побіліти+я побілилий		писати+н писаний везти+ен везений засвоїти+єн засвоєний зігнути+т зігнутий

Дієприкметник разом із залежним від нього словом називають дієприкметниковим зворотом. У реченні дієприкметниковий зворот завжди виступає означенням. Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: Чудово блищало небо, засіяне зорями.

47 Поняття про дієприслівник, творення дієприслівників, дієприслівникові звороти.

Дієприслівник – особлива незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

Доконаного виду	Недоконаного виду
принести+ши принісши сховати-вши сховавши посміхатися+вши посміхнувшись	бредуть+учи бредучи вітають+ючи вітаючи лежать+ачи лежачи сидять+ячи сидячи посміхаюся+ючи посміхаючись

Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим зворотом. У реченні зворот завжди виступає обставиною і є одним членом речення: Не знаючи броду, не лізь у воду. На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою незалежно від його місця в реченні

48 Правопис імен, прізвищ та імен по батькові в українській мові

1. Вживати форму кличного відмінка тільки у звертанні до осіб: колего, професоре, Ігоре, Ольго, Бондаре, Шевченку.

2. Незмінними в українській мові є прізвища:

а) жіночі прізвища українського походження на о та приголосний: Кухаренко, Перетятько, Марчук, Коваль. Рак.

б) Прізвища іншомовного походження, що закінчуються на голосний: Даду, Дефо, Руссо. Барі;

в) Жіночі та чоловічі прізвища на – их, -ово Коменських, Бєлих, Черних, Дурново.

Чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів - ович

(-йович):

Василь – Васильович, Петро – Петрович, Олег – Олегович, Андрій – Андрійович, Валерій – Валерійович.

Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів -івн (а)

(-ївн(а)):

Іван – Іванівна, Ігор – Ігорівна, Юрій – Юріївна, Корній – Корніївна.