
- •1 Стилі мовлення.Одс
- •2.Основні положення зу «Про мови»
- •3. Мова професії
- •4.Літературна мова. Мовна норма. Види норм
- •5. Поняття про мовленнєвий етикет
- •6. Правила звертання в діловому спілкуванні
- •7.Терміни та професіоналізми. Їх вживання в одс
- •8. Поняття про літературну мову та діалекти
- •9.Джерела української фразеології
- •10.Види фразеологізмів. Вживання фразеологізмів в одс
- •11.Поняття про синоніми. Синонімічний вибір слова
- •12. Поняття про омоніми та пароніми
- •13.Іншомовні слова в одс. Види запозичень
- •14. Основні вимоги до усного ділового спілкування
- •15. Візитка
- •18 Пам'ятка «Як вести телефонну розмову»
- •20 Правопис географічних назв
- •21 Жанри публічних виступів
- •22 Підготовка до виступу
- •23 Поняття про нараду
- •24 Правила ведення дискусії
- •25 Способи підвищення мовленнєвої культури
- •29 Реквізит
- •31 Система частин мови
- •32 Іменник та його граматичні категорії
- •33 Правопис складних іменників
- •34 Правопис слів іншомовного походження
- •35 Особливості вживання іменників в одс
- •36 Правопис відмінкових закінчень імен чол роду у р.В.
- •37Особливості вживання граматичних форм в одс. Ступені порівняня прикметників.
- •38 Поняття про прикметник. Правопис складних прикметників
- •39 Займенник, його розряди
- •40 Особливості використання займенників у документах
- •41Відмінювання кількісних та порядкових числівників
- •42 Числівник, як частина мови
- •43 Вживання числівників у професійному мовленні
- •44 Дієслово його форми га граматичні категорії
- •45 Особливість використання дієслів у прорфесійному мовленні
- •46 Поняття про дієприкметник, творення дієприкметників, дієприкметникові звороти.
- •47 Поняття про дієприслівник, творення дієприслівників, дієприслівникові звороти.
- •48 Правопис імен, прізвищ та імен по батькові в українській мові
- •49 Правопис часток не і ні з різними частинами мови.
- •60Правила вживання м’якого знаку
- •61. Поняття про заяву, види заяв. Скласти особову заяву.
- •62. Поняття про автобіографію та резюме. Скласти автобіографію.
- •63. Поняття про характеристику. Скласти характеристику випускника (школи, технікуму, вузу)
- •64.Реквізити характеристики. Скласти атестаційну характеристику.
- •65.Види доручень. Скласти доручення на одержання стипендії
- •66. Види довідок. Скласти особисту довідку.
- •67. Скласти приватну розписку
- •68. Скласти службову розписку.
- •69. Види службових листів. Скласти лист-запит.
- •70. Правила листування. Скласти лист-відповідь.
- •71. Реквізити протоколу. Скласти протокол студентських зборів.
- •72. Скласти витяг з протоколу.
- •73. Поняття про звіт. Скласти виробничий звіт.
- •74. Види оголошень. Скласти оголошення.
- •75. Скласти рекламу будь-якого товару.
- •76. Скласти запрошення на презентацію фірми.
- •77. Укладання документів господарсько-договірної діяльності.
- •78. Реквізити трудової угоди. Заповнити формуляр.
- •79. Скласти пояснювальну записку.
- •18.11.05 Р. Підпис
- •80. Скласти доповідну записку.
- •81. Скласти інструкцію.
- •82. Правила складання резюме. Оформити документ.
- •83. Скласти правила.
- •84. Основні реквізити телеграми. Скласти телеграму.
- •85. Що таке постанова? Скласти текст постанови.
- •Постанова
- •86. Укласти наказ щодо особового складу
- •87. Що таке розпорядження? Заповніть формуляр розпорядження
- •03.05.2009 Р. М. Суми
- •88. Складіть акт ліквідації малоцінного інвентарю.
- •89. Укладіть платіжну відомість
- •Платіжна відомість №
- •90. Реквізити накладної. Заповніть формуляр.
40 Особливості використання займенників у документах
Не слід зловживати займенниками «я» та «себе», слідуникаи неозначувальних займенників,не вживаються діалектні форми, із суфіксами петливості,усічені форми, стосово предмеів викоистовувати займ «що», осіб «який», не допускається двозначності,ділова особа названа займенником має стояти в називому відмінау, у присутності 3 особи не можна використовувати займенники він, вона, а треба нзивати на ІМП.
41Відмінювання кількісних та порядкових числівників
1 один відмінюється подібно до займенника той
Відмінок один одна одні
Н. один одна одні
Р. одного однієї або одної одних
Д. одному одній одним
З. один або одного одну одні або одних
О. одним однією або одною одними
М. (на) одному або (на) однім
2 два, три, чотири, багато, кілька: Особливості: в орудному відмінку пишеться чотирма (без пом"якшення), на відміну від трьома Відмінок два три чотири
Н. два, дві три чотири
Р. двох трьох чотирьох
Д. двом трьом чотирьом
З. два (дві) або двох три (або) трьох чотири або чотирьох
О. двома трьома чотирма
М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох
3 п'ять-двадцять, тридцять-вісімдесят
В усіх відмінках (крім називного) допускаються паралельні форми: зустрів двох друзів, прочитав три книжки
на відміну від російської мови у назвах десятків змінюється лише друга частина (п"ятдесятьох, шістдесятьма)
в словах шість, сім, вісім відбувається чергування голосних і - о(е): шести, семи, восьми
в числівниках п"ятдесят, п"ятсот не зберігається м"який знак, який є у слові п"ять
у числівниках одинадцять, чотирнадцять наголошується середня частина
Н. п'ять сім вісім
Р. п'яти, п'ятьох семи, сімох восьми, вісьмох
Д. п'яти, п'ятьом семи, сімом восьми, вісьмом
З. п'ять, п'ятьох сім, сімох вісім, вісьмох
О. п'ятьма, п'ятьома сьома, сімома вісьма, вісьмома
М. (на) п'яти, (на) п'ятьо (на) семи, (на) сімо(на) восьми, (на) вісьмох
4 у складених числівників відмінюються всі компоненти: Н. триста п'ятдесят вісім
Р. трьохсот п'ятдесяти (п'ятдесятьох) восьми (вісьмох)
Д. трьомстам п'ятдесяти (п'ятдесятьом) восьми (вісьмом)
З. триста (трьохсот) п'ятдесят (п'ятдесятьох) вісім (вісьмох)
О. трьомастами п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) вісьма (вісьмома)
М. (на) трьохстах п'ятдесяти (п'ятдесятьох) восьми (вісьмох)
42 Числівник, як частина мови
Числівник - частина мови, що позначає кількість предметів (чітко фіксовану або неозначену) або їх порядок при лічбі. Числівники відповідають на питання скільки? котрий? Числівники поділяються на кількісні і порядкові:
кількісні:
власне кількісні:вісім, десять, п'ятсот
збірні:семеро, десятеро, дванадцятеро
дробові:чотири п'ятих, десять дев'ятих
неозначено-кількісні:декілька, кільканадцять, мало, багато
порядкові:перший, дванадцятий, сотий
Кількісні числівники не мають роду та числа, окрім один(одна,одне); два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками як прикметники: перший (сніг), третій (дзвінок), дев'ятнадцятий поїзд.
За будовою:прості, складні і складені.