36 Правопис відмінкових закінчень імен чол роду у р.В.

Закінчення -а, -я мають іменники, коли вони означають:

назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Дмитра, Івана, Ліса, Мороза, професора, студента

назви тварин і дерев: ведмедя, вола, дуба, зайця, коня, ясеня

назви предметів: ножа, олівця, стола́ (сто́лу)

назви населених пунктів: Києва, Львова, Лондона, Нью-Йорка, Харкова

географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та з суфіксами -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дністра́, Іртиша́, Орла́, Пскова, Тетерева

назви мір довжини, ваги, часу, місяців і днів тижня, грошових знаків: кілометра, грама, місяця, вівторка, жовтня, долара; а також зменшені форми на -к: ліска, ставка́, майданчика

назви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора

терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, квадрата, радіуса, ромба, сектора; а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, займенника, трикутника, чисельника

Закінчення -у, -ю мають іменники, коли вони означають:

назви речовини, маси, матеріалу: бензину, граніту, піску, каменю, льоду, спирту, але: хліба

збірні поняття: батальйону, капіталу, колективу, лісу, то́му, товару

назви кущових і трав'янистих рослин і сорти плодових дерев: барвінку, гороху, наливу, ренету, щавлю

назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, клубу, коридору, магазину, палацу, тину, але: бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва, карниза, еркера, портика

назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету, штабу

слова із значенням місця, простору: краю, лиману, абзацу, світу, лугу

явища природи: вітру, грому, дощу, снігу

назви почуттів: болю, сорому, страху

назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: винятку, галасу, звуку, моменту, принципу, руху, світогляду, спорту, шуму, але: ривка, стрибка

терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі, літературознавчі терміни: аналізу, синтезу, образу, памфлету, нарису, стилю, сюжету

назви ігор і танців: вальсу, краков'яку, хокею, тенісу, але: гопака

назви складних безсуфіксних слів: живопису, трубопроводу

префіксальні іменники (крім назв істот): вибою, опуху, прибою, прибутку, сувою, успіху

географічні назви: Алтаю, Бугу, Донбасу, Дону, Криту, Китаю, Нілу, Сибіру

37Особливості вживання граматичних форм в одс. Ступені порівняня прикметників.

Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.

Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою суфіксів -іш, -ш:

добрий — добр-іш-ий, милий — мил-іш-ий,

довгий — дов-ш-ий, міцний — міцн-іш-ий.

У деяких прикметниках при цьому можуть випадати суфікси -к-,-ок-,-ек-:

тон-к-ий — тон-ш-ий,

глибо-к-ий — глиб-ш-ий,

дале-к-ий — даль-ш-ий.

При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові сполуки, які на письмі позначаються буквами жч і щ. Буква щ пишеться у прикметниках: вищий, товщий (товстіший), кращий. Буквосполучення жч пишеться у прикметниках: ближчий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий.

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів більш, менш:

яскравий — більш яскравий, швидкий — менш швидкий.

Найвищий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-: дорожчий — най-дорожчий, міцніший — най-міцніший. Значення найвищого ступеня порівняння можна посилити префіксами як-, що-: як-найдорожчий, що-найменший.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів найбільш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе: тривожний — найбільш тривожний, тривожніший над усе.

Слід уникати присвійни х прикметників замінюючи їх іменниками або відмінковими прикметниковими формами. У використанні ступенів порівняня перевага надається складеним формам. Ніколи не вживається слово «самий» як означення вищого ступеня, слід уникати вживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим розяснюючим іменником.