- •1) Поняття елементів, вузлів і пристроїв комп'ютерної схемотехніки
- •3)Класифікація тригерів
- •7) Мікрооперації зсуву
- •10) Двійкові реверсивні лічильники
- •11) Двійково-десяткові лічильники
- •12)Дешифратор
- •16) Пірамідальні дешифратори
- •22) Каскадування мультиплексорів
- •25)Перетворювачем коду називається функціональний вузол, призначений для
- •26) Перетворювач прямого коду в обернений(оберненний)
- •27) Перетворювач прямого коду в доповняльний(додатковий)
- •30)Суматори класифікують за такими ознаками:
- •33)Послідовний багаторозрядний суматор.
- •34)Функции памяти
- •35) Основні параметри пам’яті
16) Пірамідальні дешифратори
У
пірамідальному дешифраторі число
ступенів на одиницю менше розрядності
вхідного коду, тобто K=n–1. В усіх ступенях
використовуються тільки двовходові
логічні елементи. На першому ступені
використовуються лінійні дешифратори
на два входи і чотири виходи. Число
логічних елементів у кожному ступені
дорівнює Mi=2i+1, де i=1, 2, ..., k. Це означає,
що кожен подальший ступінь має в два
рази більше елементів, ніж попередній.
Вихід елемента i-го ступеня підключається
до входів тільки двох елементів (i+1)-го
ступеня.
Пірамідальна структура для
реалізації повного дешифратора "з 3
в 8" описується системою мінтермів
виду:
Схема
пірамідального дешифратора з парафазним
вхідним кодом на три входи і вісім
виходів показана на рис.6.5.
На першому
ступені дешифруються змінні X2 і X1, на
другому ступені добавляється розряд
X3. При більшому числі розрядів дешифрованого
коду, наприклад, n>10, дешифратор в n/4
економічніше лінійного.
Рис.
Схема пірамідального дешифратора на
три входи і вісім виходів
Основним недоліком пірамідального дешифратора є велике число ступенів, що суттєво збільшує час дешифрації коду.
17)
Прямокутні
дешифратори
Прямокутний
дешифратор будується за двоступеневою
схемою. При цьому вхідний код розбивається
на дві групи по n/2 розрядів при парному
n; при непарній розрядності групи вміщують
нерівне число змінних. Дві групи змінних
декодуються на першому ступені двома
повними лінійними (можливо і пірамідальними)
дешифраторами, а на другому ступені
формуються вихідні функції.
Умовно
вважають, що один з дешифраторів першого
ступеня формує адреси рядків матриці,
а другий – адреси стовпчиків матриці.
На перетині ліній рядків і стовпчиків
підключається m=2n двовходових схем
збігу, які утворюють другий, вихідний
ступінь дешифратора. При парному n
матриця вентилів квадратна, при непарному
n – прямокутна. Тому такі дешифратори
називаються матричними або
прямокутними.
Запишемо систему
вихідних функцій повного дешифратора
"з 4 в 16" у вигляді таких скорочених
значень:
(6.5)
де введені дворозрядні
функції
і
які
реалізуються дешифраторами рядків і
стовпчиків відповідно:
19) ШИФРАТОРИ
Шифратором
називається функціональний вузол
комп’ютера, призначений для перетворення
вхідного m-розрядного унітарного коду
у вихідний n-розрядний двійковий
позиційний код. Двійкові шифратори
виконують функцію, обернену функції
дешифратора. При активізації однієї з
вхідних ліній дешифратора на його
виходах формується код, який відображає
номер активного входу. Повний двійковий
шифратор має m=2
входів
і n виходів. Умовні графічні позначення
шифраторів на схемах показані на рис.
7.1.
Функція
шифратора позначається буквами CD
(coder). Входи шифратора нумеруються
послідовними десятковими цифрами 0, 1,
..., m–1, а позначки виходів відображають
ваги вихідних двійкових змінних 1, ...,
2
.
У цифрових пристроях шифратори
використовуються для таких операцій:
перетворення унітарного вхідного коду
у вихідний двійковий позиційний код;
введення десяткових даних з клавіатури;
показання старшої одиниці в слові;
передачі інформації між різними
пристроями при обмеженому числі ліній
зв’язку.
18) Шифратор (кодер) призначений для перетворення напруги високого рівня на одному з m входів в паралельний двійковий код, що формується на n виходах. Кількість входів і виходів пов'язані між собою співвідношенням m=2n. Можливі варіанти шифраторів, в яких кодований вхідний сигнал низького рівня, як, наприклад, у шифраторів К155ИВ1, К555ИВ1 (рис.3.4,а). Сигнал низького рівня, який кодується, поступає на один з входів X0...X7. На інших входах повинні бути сигнали високого рівня (табл.7). На виходах Y0...Y2 формується двійковий код, який відповідає тому входові, на якому знаходиться напруга низького рівня. Таким чином, 8-ми різним позиціям напруги низького рівня на входах відповідає 8 різних комбінацій напруг на виходах. Мікросхема має керуючий вхід (вхід стробу) V. Сигнали на цьому вході дають дозвіл (V=0), або забороняють (V=1) роботу ІМС в режимі кодування. У випадку заборони на всіх виходах встановлюються напруги високого рівня незалежно від сигналів на входах.
20)
Пріоритетний
шифратор клавіатури
Одне
з основних застосувань шифратора –
введення даних з клавіатури, наприклад,
десяткових цифр. Натискання клавіші з
десятковою цифрою 0, 1, ..., 9 мають приводити
до передачі в цифровий пристрій
двійково-десяткового коду цієї цифри.
Для цього використовується неповний
шифратор “з 10 в 4”.
Шифратори,
які при одночасному натисканні декількох
клавіш виробляють код тільки старшої
цифри, називаються пріоритетними.
Пріоритетні шифратори, які призначені
для пошуку старшої (лівої) одиниці в
слові та формування на виході двійкового
номера шуканого розряду, називаються
покажчиками старшої одиниці. Їх
застосовують у пристроях нормалізації
чисел з плаваючою крапкою, в системах
з пріоритетним обслуговуванням запитів
на переривання роботи комп’ютера.
Логіка
роботи пріоритетного шифратора на вісім
входів наведена в табл.7.1, де прийняті
такі позначення:
вхідні
інверсні сигнали, записані в порядку
зростання пріоритету:
–
найнижчий,
–
найвищий;
–
вихідний інверсний позиційний код;
–
сигнал стробування;
–
функція, яка вказує на надходження
вхідного сигналу;
–
функція, яка вказує на відсутність
вхідних сигналів.
21)Mультипле́ксор — устройство, имеющее несколько сигнальных входов, один или более управляющих входов и один выход. Мультиплексор позволяет передавать сигнал с одного из входов на выход; при этом выбор желаемого входа осуществляется подачей соответствующей комбинации управляющих сигналов.
Аналоговые и цифровые[1][2] мультиплексоры значительно различаются по принципу работы. Первые электрически соединяют выбранный вход с выходом (при этом сопротивление между ними невелико — порядка единиц/десятков ом). Вторые же не образуют прямого электрического соединения между выбранным входом и выходом, а лишь «копируют» на выход логический уровень ('0' или '1') с выбранного входа. Аналоговые мультиплексоры иногда называют ключами[3] или коммутаторами.
Устройство, противоположное мультиплексору по своей функции, называется демультиплексором. В случае применения аналоговых мультиплексоров (с применением ключей на полевых транзисторах) не существует различия между мультиплексором и демультиплексором; такие устройства могут называться коммутаторами.
