3)Класифікація тригерів

• за способом організації логічних зв’язків розрізняють тригери з запуском (RS-тригери); з лічильним входом (Т-тригери); тригери затримки (D-тригери); універсальні (JK-тригери); комбіновані (наприклад, RST-, JKRS-, DRS-тригери).

• за способом запису інформації тригери поділяють на несинхронізовані (асинхронні, нетактові) і синхронізовані (тактові).

• за кількістю інформаційних входів тригери можуть бути з одним, двома та багатьма входами.

• за видом вихідних сигналів тригери поділяються на статичні і динамічні. Статичні тригери – тригери, в яких вихідні сигнали в стійких станах залишаються незмінними в часі. Динамічні тригери – тригери, в яких вихідні сигнали в стійких станах змінюються в часі.

• за способом запам’ятовування інформації тригери можуть бути з логічною і фізичною організацією пам’яті. Перші виконують на логічних елементах І, АБО, НІ, І-НІ, АБО-НІ, І-АБО-НІ і т.д., а другі є елементами запам’ятовувальних пристроїв, у яких використовують нелінійні властивості матеріалів або нелінійні вольт-амперні характеристики компонентів.

5) Регістр — послідовний або паралельний логічний пристрій, який виконує функцію приймання, запам'ятовування і передавання інформації.

6) Класифікація регістрів

За способом запису і зчитування двійкової інформації

Послідовні

В послідовних регістрах запис і зчитування інформації здійснюється послідовно за часом, тобто почергово. Вони мають послідовні виходи. Інформація записується шляхом послідовного зсуву числа синхроімпульсами. Тому регістри послідовного типу носять назву регістрів зсуву.

Паралельні

В паралельних регістрах, які мають паралельні входи та виходи, запис інформації виконуються одночасно в усіх розрядах за один такт керування. Такі регістри називають регістрами пам'яті.

Паралельно-послідовні

Паралельно-послідовні регістри мають або паралельний вхід та послідовний вихід, або послідовний вхід та паралельний вихід. В перших регістрах інформація записується одночасно по паралельних входах, а зчитується почергово, в других — записується почергово, а зчитується одночасно. Паралельно-послідовні регістри можуть бути як регістрами зсуву, так і регістрами пам'яті.

За способом приймання та передавання інформації [ред.]

Регістри типу SISO - з послідовним входом та послідовним виходом;

Регістри типу SIPO - з послідовним входом та паралельним виходом;

Регістри типу PISO - з паралельним входом та послідовним виходом;

Регістри типу PIPO - з паралельними входом та виходоми.

Найбільш універсальними вважаються регістри, які мають у своєму складі одночасно послідовні і паралельні входи й виходи. Такі регістри називають регістрами з послідовно-паралельним прийманням інформації та послідовно-паралельним передаванням.

7) Мікрооперації зсуву

Зсув - це одночасне просторове переміщення двійкового слова в розрядній сітці із збереженням порядку проходження нулів і одиниць. Регістри, призначені для виконання мікрооперацій зсуву, називаються регістрами зсуву або зсувнимми.

Мікрооперації зсуву використовують в процесі виконання команд множення, ділення і нормалізації. Крім того, за допомогою зсуву здійснюється перетворення паралельного коду в послідовний або навпаки (наприклад, при обміні інформацією з магнітними стрічками і дисками).

Зсув слова може виконуватися праворуч (у бік молодших розрядів) або ліворуч (у бік старших розрядів). Позначимо однорозрядні мікрооперації зсуву праворуч і ліворуч символами R і L відповідно. Розрізняють правий і лівий арифметичний (Rа, Lа), логічний (Rл, Lл) і циклічний (Rц, Lц) зсув слова.

8) перетворення послідовного коду паралельного и навпаки Перетворення послідовного коду в паралельний і назад може здійснюватися двома способами: за допомогою регістрів зсуву або за допомогою розподільників імпульсів. Для перетворення послідовного коду в паралельний регістр зсуву доповнюється схемами збігів введення LI - L2 і виведення L3 - L4 паралельного коду. Послідовний код вводиться в регістрі розглянутим вище способом. Після цього, подавши дозволяючий імпульс на шинку зчитування паралельного коду, можна здійснити зчитування паралельного коду.

При перетворенні паралельного коду в послідовний комбінація коду вводиться в регістр паралельно через схеми збігів L1 - L2, а потім шляхом послідовного зсуву виводиться з регістра у вигляді тимчасового коду.

9) Лічильником називається типовий функціональний вузол комп'ю­те­ра, призначений для лiчби вхідних імпульсів. Лічильник являє собою зв’язаний ланцюг Т-тригерів, які утворюють пам’ять iз заданим числом сталих станів.

Розрядність лічильника n дорівнює числу T-тригерів. Кожний вхідний імпульс змінює стан лічильника, який зберігається до надходження наступного сигналу. Значення вихо­дів тригерів лічильника Qn,Qn–1,...,Q1 відображають результат лічби в прийнятій системі числення. Логічна функція лічильника позначається буквами СТ (counter). Список мікрооперацій лічильника вміщує попереднє встанов­лення в початковий стан, інкремент або декремент слова, яке зберігається, видачу слів паралельним кодом та ін.  Вхідні імпульси можуть надходити на лічильник як періодично, так і довільно розподіленими у часі. Амплітуда і тривалість лічильних імпульсів мають задовольняти технічні вимоги для серій мікросхем, які використовуються. Лічильник є одним з основних функціональних вузлів ко­м­п’ю­тера, а також різних цифрових керуючих та інфор­ма­ційно-вимірювальних систем. Основне застосування лічильників:  утворення послідовності адрес команд програм­и (лічильник команд або програмний лічильник); підрахунок числа циклів при виконанні операцій ділення, множення, зсуву (лічильник ци­к­лів); одержання сигналів мікрооперацій і синхронізації; аналого-цифрові перетворення і побудова електронних таймерів (годинників реального часу).