9. Антична культура та її вплив на розвиток народів Європи

Александру не вдалось створити єдиний «елліноперський» народ. Але його завоювання привели до взаємного збагачення двох культур: давньогрецької та давньосхідної. Не випадково, що 3 із 7 «чудес світу» створено на території еллінських країн. Одне з них — відомий Александрійський маяк. Світло цього маяка було видно на 60 км. Крім нього, у столиці Єгипту знаходилась особлива установа, присвячена 9 музам. Це перший у світі музей. Тут жили вчені, читалися лекції, була бібліотека, у якій нараховувалося півмільйона папірусних сувоїв.

Для безлічі народів, що населяли державу Александра Македонського, грецька мова стала мовою міжнаціонального спілкування.

З'являються нові філософські вчення: стоїцизм, епікурейство. Стоїки (засновник - філософ Зенон, що жив на острові Кіпр) проповідували життєву активність, закликали дбати про суспільне благо. Епікур був творцем іншого вчення, яке закликало людину прожити непомітно, утримуючись від контактів із зовнішнім світом.

Подібною була філософія кініків. На думку кініків, багатство, родинні стосунки, становище в суспільстві не потрібні людині. Відомий кінік, Діоген з Сінопи (404-323 pp. до н.е.) вразив своєю відповіддю Александра Македонськго. Коли той попросив його назвати будь-яке бажання, Діоген попросив царя відступити, щоб він не заступав йому сонце.

Розвивався у елліністичних державах і такий вид мистецтва, як скульптура. Серед відомих пам'яток скульптури того часу особливе місце посідав Родоський колос - 37-метрова бронзова статуя бога Геліоса. Вона також служила маяком і вважалась одним з чудес світу, як і Александрійський маяк і храм Артеміди у місті Ефес.

Але ці пам'ятки до нашого часу не збереглися. Та залишились інші чудові зразки елліністичного мистецтва – прекрасні статуї Афродіти Мілоської та Ніки Само фракійської.

Відомими вченими доби еллінізму були Евклід з Олександрії та Архімед із Сіракуз.

До нас дійшла лише невелика частка культурної спадщини стародавніх греків, але навіть ті нечисленні пам'ятки літератури, мистецтва, архітектури, які пережили тисячоліття і збереглися до наших днів, вражають нас своєю красою і досконалістю.

Досі приходять люди у Лувр, щоб поглянути на прекрасну статую Венери Мілоської. Сотні туристів приїздять помилуватись майже зруйнованим Парфеноном. Досі ведуть суперечки літературознавці про творчість легендарного Гомера, а на сценах театрів ідуть трагедії Есхіла, Софокла та Евріпіда. Досі сміються люди над байками Езопа. А суперечки сучасних політиків нагадують суперечки ораторів на афінських народних зборах.

Досягнення грецької науки лежать у фундаменті сучасного науко-вого знання. Грецькі слова зустрічаються у мовах всього світу.

Вперше в історії людства греки створили демократичну державу. Принципи демократії і свободи людини покладено в основу всіх віль-них держав сучасного світу.

Грецькі філософи проповідували ідеали краси і добра, даючи лю-дям уяву про те, якими вони мають бути, як треба ставитися до законів, релігії, держави. З давніх-давен ідеалом грека було «арете» -вища досконалість, доброчинність і доблесть.

У розумінні сучасної науки античність — це історія і культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму — від виникнення перших давньогрецьких держав (кінець III—II тисячоліття до н. е.) і до падіння Західної Римської імперії та завоювання Риму варварськими племенами (V ст. н. е.).

В античному світі досягли розквіту всі, без винятку, сфери культури — освіта, наука, література, мистецтво. Творчість античних авторів і в науці, і в мистецтві мала гуманістичний характер, в її центрі була людина, її фізичне й духовне життя. Шедеври, створені античними письменниками, скульпторами і драматургами, стали в подальшому сприйматися як класичні, як неперевершені і гідні наслідування зразки. Давньогрецька і латинська мови є базою сучасної наукової термінології.