77. Післявоєнний сталінський режим в україні (1945-1953)

Війна принесла багато втрат Україні. Від рук фашистів загинув кожний шостий її житель.

Найгостріше проблеми відбудови народного господарства виявилися в сільському господарстві: війна підірвала матеріальну базу колективних господарств, значна кількість колгоспів і радгоспів була зруйнована, занепали виробничі площі, гостро відчувалася нестача техніки; протягом 1943-1945 рр. основною робочою силою колективних господарств були жінки, підлітки, діти, інваліди; після повернення радянської влади на селі починали відновлюватися звичайні командно-адміністративні порядки минулого, які мало враховували інтереси господарств і людей; визнано за недоцільне повернення значної частини евакуйованих господарств; надмірні податки виснажували підсобні селянські господарства – податки стягували з тих, хто тримав свиней, мав яблуні й груші, селянам треба було здавати державі молоко. Селян примушували купувати на великі суми облігації державної позики.

Голод 1946—1947 рр. Малосніжну зиму 1945 року змінило посушливе літо 1946 року, зимові та ярові культури майже цілком загинули. Неврожайного 1946 року для України був установлений великий хлібозаготівельний план, який становив 340 млн. пудів зерна. З часом і його збільшили.

Щоб забезпечити виконання державних планів, у сільські райони України прибули представники найвищих партійних і радянських органів, судів, прокуратури. Була відновлена практика 30-х рр. конфіскації хліба.

Відновив свою діяльність закон «Про п'ять колосків».

На фоні неврожаю та надмірних поставок зерна в республіці загострилася проблема кормів. З 1946 року почався масовий падіж худоби.

У період голоду з України відбувався масовий вивіз сільськогосподарської продукції.

Катастрофа в українському селі примусила сталінське керівництво надати певну допомогу республіці.

С/г виробництво України вдалося вирівняти в 1950 р. Проте воно залишилося малопродуктивним.

На перший план висувалися завдання відбудови промисловості і с/г, забезпечення обороноздатності країни в умовах “холодної війни”. При формуванні державного бюджету головна увага приділялася фінансуванню виробничої сфери, воєнно-промислового комплексу.

До кінця 1945 р. було відновлено близько 113 довоєнного індустріального потенціалу республіки. За четверту п’ятирічку відбудовано дві тисячі промислових підприємств, задіяно більшу частину шахт Донбасу.

Було побудовано Запорізький трансформаторний, Київський мотоциклетний, Вінницький інструментальний та інші заводи. Запрацювали перші агрегати Дніпрогесу, Харківський тракторний завод, закінчено будівництво газопроводу “Дашава-Київ”. В 40-50-х рр. засновані нові галузі промисловості (авіа- та автомобілебудування, радіотехнічна та інші).

Вже навесні 1945 р. розпочав свою роботу Наркомат житлово-цивільного будівництва та Наркомат комунального господарства. Створено десятки будівельних організацій з постійними кадрами робітників та інженерно-технічних працівників. Чимало міст відроджувалось шляхом народної будови.

У короткий строк був відбудований транспорт: вокзали, залізничні станції, зводилися мости, в містах налагоджувалось тролейбусне та трамвайне сполучення, яке було повністю зруйноване.

На кінець 1947 р. з’явилась можливість ліквідувати карткову систему, була проведена грошова реформа.

ДОДАТКОВО…………………………………………………..