- •3. Розвиток Афінської демократії у VII-V ст. До н.Е.
- •5. Завоювання Александра Македонського. Епоха еллінізму
- •6.Античні міста-держави в Північному Причорноморї
- •7. Іраномовні племена на території України в і тис. До н.Е. (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •8. Етногенез слов'ян. Розселення словянських племен на території України
- •9. Антична культура та її вплив на розвиток народів Європи
- •10. Римська імперія в і-іі ст.
- •11. Падіння Римської імперії та його наслідки
- •12. Франкська держава: основні етапи та особливості розвитку
- •15. Галицько-Волинське держава в хііі – на поч. ХіVст.
- •16. Хрестові походи - причини і наслідки, перебіг
- •17. Візантійська імперія: особливості історичного розвитку.
- •18. Арабське завоювання Піренейського півострова
- •19. Українські землі в складі вкл
- •20.Утворення і розвиток Московської держави.
- •21. Гуситський рух: ідеологія та представники
- •22. Середньовічні міста - самоврядування (магдебурзьке право), цехи, ремесло і торгівля
- •23. Столітня війна: передумови, основні етапи, результати
- •25. Великі географічні відкриття: причини, перебіг, наслідки
- •26.Реформація та Контрреформація в Європі.
- •27. Політичний розвиток Польської держави в XV — в середині XVII ст.
- •28. Особливості розвитку українських земель у складі Речі Посполитої (до сер. 17 ст.)
- •29 Укр. Козацтво у 16 – першій пол. 17 ст. Запорізька Січ.
- •30. Тридцятилітня війна 1618-1648
- •III. Шведський період війни (1630-1635).
- •IV. Франко-шведський період війни (1635-1648).
- •31. Англійська революція XVII ст. Основні етапи та історичне значення
- •32. Українська культура у 16-17 ст.
- •33. Національно-визвольна війна під проводом б. Хмельницького: причини, етапи, наслідки
- •34 Хмельниччина в українській історіографії
- •35 Укр. Землі у 2-й пол. 17 ст. «Руїна»
- •36. Гетьманщина на зламі хvii-XVIII ст. І. Мазепа
- •8 Липня 1709 р. Відбулася вирішальна Полтавська битва, під час якої війська Карла XII та і.Мазепи зазнали поразки.
- •2 Жовтня 1709 р. Мазепа помер.
- •37. Слобідська україна в 17-18 ст.
- •38. Політика російського царизму на українських землях у хvііі ст.: обмеження політичної автономії та ліквідація козацтва
- •41. Просвітництво: основні ідеї та представники
- •42. Війна за незалежність північноамериканських колоній і утворення сша
- •4 Липня 1776 р. Декларація була схвалена конгресом. Закінчився ко-лоніальний період - почалася істо-рія Сполучених Штатів Америки.
- •43. Французька революція кінця XVIII ст. - основні етапи, діячі та результати
- •44. Наполеонівські війни та їх наслідки
- •47. Національне Відродження слов'янських народів: основні етапи та діячі
- •49. Реформи 1860-х-1870-х рр. У Російській імперії
- •1861 Олександр іі видав маніфест яким скасував особисту кріпосну залежність селян.
- •50. Громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях др.. Пол.. Хіх ст.: москвофіли та народовці
- •51. Український національний рух в Надніпрянській Україні в наприкінці XIX – початку XX ст.
- •52. Система міжнародних відносин наприкінці XIX - на початку XX ст.
- •53. Перша світова війна: основні етапи, причини, учасники
- •1916Р. "Верденська м'ясорубка". Брусиловський прорив. Битва на р. Соммі.
- •54. Українські землі в роки і св (1914-1918)
- •55. Пари́зька ми́рна конференція. Версальська система договорів.
- •56. Революція і громадянска війна в Росії (1917-1921рр.)
- •57. Українська національна революція 1917-1921 рр.: - основні етапи, діячі, досягнення і прорахунки.
- •58. Українська революція 1917-1921 рр. У вітчизняній історіографії
- •59. Утворення зунр: українсько-польська війна 1918-1919 рр.
- •61. Голодомор 1932-1933р.
- •62. Західноукраїнські землі 1919–39-х рр.
- •63. Укр.. Культура в 20-30-х рр. XX ст.
- •65 Нацистська Німеччина: внутрішня і зовнішня політика.
- •66. Суспільно-політичний розвиток Італії в міжвоєнне двадцятиріччя
- •67. Польща в міжвоєнні роки — еволюція політичної системи
- •Познанщина і частина Помор'я з вузьким виходом до Балтійського моря;
- •У Верхній Сілезії, Вармії і Мазурах мав відбутися плебісцит.
- •71. Корінний злам в ході Другої світової війни (1942-1943 рр.)
- •8 Січня внаслідок наступу Червоної Армії прорвано кільце блокади навколо Ленінграда. Блокада тривала з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року — 872 доби.
- •73 Нацистський окупаційний режим в Україні (1941-1944)
- •74 Український нац. Рух в роки 2св і перші повоєнні роки
- •75. Український національно-визвольний рух 1940-х – 1950-х рр. У вітчизняній історіографії
- •77. Післявоєнний сталінський режим в україні (1945-1953)
- •1. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 — на початку 1950-х рр.
- •79. Укр. Дисидентський та правозахисний рух у 60-х – 70-х XX ст.
- •81. Утворення кнр. Внутр. Та зовні. Політика Китаю у 80-90-х рр.
- •82 Близькосхідна криза: ґенеза та основні етапи.
- •85 Нім. Питання у 2-й пол. 20 ст. Обєднання Німеччини.
- •86. Розпад сфрю і утворення на її території нових держав
- •87. Розпад срср і здобуття Україною державної незалежності
- •88. Політичний розвиток України в 1991-2009
- •89 Причини та напрямки еміграції українців у 19-20 ст. Внесок українців у суспільне та культурне життя «нових батьківщин»
47. Національне Відродження слов'янських народів: основні етапи та діячі
Національне Відродження слов'янських народів — процес становлення національної самосвідомості. Цей процес всіляко підтримувала Російська імперія. Національне Відродження було властиво всім Південно- і Західнослов'янським країнам, за винятком Польщі, якої на той час (кінець XVIII — почало ХІХ ст.) як єдиної держави не існувало.
Національне Відродження в різних країнах мало загальні риси і особливості. Загальною межею процесу були: боротьба за створення або відтворення національної мови (чеського, словацького, сербського, словенського і ін.), для цього фундирувалися суспільства (так звані матиці (Сербська в 1325, Чеська в 1830 і ін.)) мають на меті розвиток національної літератури, збирання і дослідження національного фольклору і розповсюдження книг на рідній мові, і боротьба за незалежність Церкви.
Національне Відродження південних слов'ян співпало за часом, ослаблення імперії Османа. Саме під її владою знаходилося тоді більшість балканських земель (Сербія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, а формально і Чорногорія) і тому кінцевою метою відродження в цих землях була рівноправність мусульман і християн і політична незалежність від Порти.
Мета західнослов'янських земель, була в автономії від Австрії (пізніше — Австро-Угорщини), під владою якої ці землі в тому або іншому ступені знаходилися (Хорватія (Славонія, Військова Межа), Словенія, Чехія, Словаччина). Позитивний вплив на самосвідомість західних слов'ян надали релігійні реформи австрійського імператора Йосипа II. В середині XIX століття діячам Відродження вдалося добитися успіхів, пов'язаних з незалежністю Болгарської Церкви від Константинопольського патріархату, в 1831-33 серією фірманів султана Османа дарувала автономія Сербії, згодом вдалося добитися незалежності Сербії і Чорногорії (1878) і Болгарії (1878, 1885). Ці події дали нову силу національним устремлінням західних слов'ян. Діячі Національного Відродження. Серед них: Вук Караджич (Сербія), Петро Петрович Негош (Чорногорія), Станко Враз (Словенія), Матія Маяр (Словенія), Людевіт Гай (Словенія, Хорватія), Янко Драшкович (Хорватія), Софроній Врачанській (Болгарія), Васил Апрілов (Болгарія), Юрій Венелін (Росія-Болгарія) та ін.
49. Реформи 1860-х-1870-х рр. У Російській імперії
1861 Олександр іі видав маніфест яким скасував особисту кріпосну залежність селян.
Над проектом звільнення селян працював державний «Головний ко-мітет у селянських справах», свої варіанти пропонували місцеві дво-рянські комітети. 19 лютого 1861 року Олександр II підписав законо-проекти: Положення і Мані-фест про ліквідацію кріпосно-го права в Росії. 5 березня вони були опубліковані.
У Маніфесті проголошувалася особиста свобода селян:
— селяни перестали бути власні-стю поміщика;
- могли вибирати місце прожи-вання;
—могли володіти власністю, укла-дати угоди, займатися будь-яким видом торгово-промислової діяль-ності;
-мали право вступати на службу, навчання.
Селянин ставав власником земельного наділу лише після його викупу, що мало відбутись протягом 49 років. Реформа створила умови для швидкого економічного розвитку країни.
1864р земська реформа. Було створено виборні органи влади – земства.
Важливою складовою частиною реформи стало зміцнення сільської общини. Надільна земля перебува-ла у колективній власності общини, її не можна було продати; ведення господарства регулював колектив. Збереження общини відображало традиційний уклад російського села. З її допомогою селяни захища-лися від голоду, стихійних лих, від свавілля поміщика. Це було вигід-но для держави, бо пов'язані круго-вою порукою селяни забезпечували збирання податків, викупних пла-тежів.
Судова р-ма. Суд ставав безстановим і гласним, сууддю призначав уряд, вводився змагальний процес між прокурором та адвокатом. 1874 з ініціативи Мілютіна – військова р-ма. Запроваджувалась загальна військова повинність, термін служби 6 років. Поліпшилося навчання військ і підгот овка офіцерських кадрів.
Однак епоха реформ не створила надійних умов для завершення пе-ретворень. Реформи проводила дер-жава згори: насамперед ставилася мета пристосувати існуючий у Росії режим до нових умов. Відтак вони мали половинчастий характер. Ро-сія залишалася самодержавною монархією, Олександр II категорич-но відмовлявся створити загально-російські представницькі збори. Зберігалися дворянська власність на землю, станові привілеї дворян-ства, майнові і громадянські обме-ження селянських прав.