30. Тридцятилітня війна 1618-1648

На початку XVII ст. розгорілась перша загальноєвропейська війна. У ній брали участь більшість європейських держав. Війна тривала тридцять років - від 1618 р. до 1648 р.

Конфлікт, який поєднував політичні протиріччя з релігійними, назрівав давно. Друга половина XVI - початок XVII ст. у Німеччині пройшли під знаком Контрреформації. Католики почали тіснити протестантів. І ті й інші отримували допомогу ззовні: католиків підтримували Габсбурґи - німецький імператор та Іспанія, Річ Посполита, а також папа Римський; протестантів - Англія, Данія, Швеція, Голландія, а також католицька Франція, яка ворогувала з Іспанією. Фактично утворились дві коаліції. Тепер будь-який привід міг призвести до війни.

Приводом до початку війни стали події в Чехії. У 1617 королем Чехії було обрано прихильника Габсбургів Фердинанда Штирійського. Ця подія викликала вибух народного повстання у Празі. Чехи запросили на престол Фрідріха Пфальського.

І. Чеський період війни (1618-1624).

Обраний чеським сеймом новий уряд, позбавивши імператора Фердінанда II влади над Чехією, вигнав з неї єзуїтів. Чеські війська і союзні їм угор-ці, завдавши поразки армії Габсбургів, дійшли до передмістя Відня.

Імператор Фердінанд II Габсбург уклав угоду з Католицькою лігою; йому також пообіцяв допомогти поль-ський король. Крім того, він одержав допомогу грішми від папи римського. У листопаді 1620 р. об'єднані сили Фердінанда II і Католицької ліги у битві біля Білої Гори поблизу Праги розгромили чеське військо. Чехія позбулась незалежності. У країну хлинув потік єзуїтів. Інквізиція витіснила із країни всіх протестантів (в основному -ремісників і торгівців). Землі страчених і вигнаних чеських дворян були продані католикам.

Війська Католицької ліги пішли у Північну Німеччину, грабуючи там області і відновлюючи католицьку віру.

ІІ. Датський період війни (1625-1629). Альбрехт Валленштейн.

Перемога Габсбургів викликала занепокоєння в Англії, Голландії, Данії, Швеції. Першим виступив датський король Кристіан IV, сміливий, енер-гійний, добре обізнаний на військово-морській справі. Одержавши грошову допомогу від Голландії та Англії, він скерував найману армію проти Католицької ліги. Підтриманий протестан-тами Німеччини, наступ був успішним. Фердінанд II вирішив створити влас-ну армію, незалежну від Католицької ліги, і прийняв план, який запропону-вав йому Альбрехт Валленштейн (1583-1634).

А.Валленштейн - чеський дворянин, який замолоду змінив протестантську віру на католицьку. Він відзначився у війнах з венеціанцями, угорцями й тур-ками.

Два вдалих одруження дали мож-ливість йому стати багатим. Після бит-ви біля Білої Гори (1620) він скупив за безцінь (1/10 вартості) стільки земель, що став найбагатшою людиною Чехії (120 тис. га землі).

Ставши радником Фердінанда II, Валленштейн запропонував йому план створення великого найманого війська. Основні положення плану полягали в тому, що армія найманців повинна була утримуватись за рахунок завойованих територій. Виявивши себе чудовим організатором, Валленштейн за корот-кий строк створив 30-тисячну армію найманців, яка невдовзі виросла до 100 тис. чоловік.

В армію набирали солдатів і офіцерів будь-якої національності. Серед них були й протестанти. За службу платили багато грошей і, головне, регулярно, що було на той час рідкістю. Дис-ципліна у війську була суворою. Велика увага приділялась вивченню вій-ськової справи.

У своїх володіннях Валленштейн налагодив випуск зброї, у тому числі й гармат, різного армійського споряд-ження. Затрати швидко компенсував за рахунок величезної воєнної здобичі. «Війна годує війну», - таке було правило Валленштейна.

Спустошивши одну територію, його армія переходила на іншу. Просуваю-чись на північ, вона поповнювалась зажерливими до грабежів бандами найманців.

Валленштейн виявив себе і як видатний полководець. Разом з армією Ка-толицької ліги він наніс декілька нищівних ударів датчанам і військам протестантських князів. Валленштейн став господарем Північної Німеччини. Вдершись у Данію і погрожуючи її сто-лиці Копенгагену, він змусив Кристіана IV, який втік на острів, проситимиру. Данія зобов'язалася не втручатись у німецькі справи.

Валленштейн одержав у нагороду герцогство Макленбурзьке і новий титул - «Генерал Балтійського та Океанічного морів». Він розпочав будівницт-во власного флоту, очевидно, вирішив-ши втрутитись у боротьбу за пануван-ня над Балтикою. Однак під тиском вождів Католицької ліги, незадоволених успіхами Валленштейна, Фердінанд II відправив його у відставку.