3. Екологічні показники

При оцінці екологічних ситуацій необхідне врахування ряду екологічних показників, які ми розбиваємо на три групи:

1 група – об’єктні, характеризують об’єкт поза його зв’язком із середовищем, сам по собі, це такі типи показників: - показники забруднення об’єктів виражені в натуральних величинах (хімічне та фізичне забруднення); - показники, що характеризують стан об’єкта по відношенню до певного нормального стану.

2 група – суб’єкт-об’єктні показники, розкривають стан середовища по відношенню до суб’єктів; тобто це показники співставлення впливів із певними нормами, поділяють на: - показники пов’язані із вмістом забруднюючих речовин в об’єктах (хімічне забруднення) по відношенню до стандартів, встановлених на основі вимог суб’єктів до якості середовища (кратність ПДК, ПДВ та ін.); - показники, що визначаються за величиною фізичного забруднення, по відношенню до встановлених норм (кратність ПДК, ПДВ за масою речовини, пилу); - показники, що характеризують стан об’єктів по відношенню до вимог суб’єктів (наприклад, величина біологічної продуктивності, врожайність с/г культур, соціально-економічні показники, рівень візуально-естетичного забруднення та ін.).

3 група – суб’єктні показники, характеризують стан суб’єктів як за вмістом забруднюючих речовин, так і за комплексними показниками, представлені: - показниками вмісту забруднюючих речовин в суб’єктах по відношенню до норми (вміст забруднюючих речовин в органах та тканях тіла людини, тварини); - показники, що характеризують стан суб’єкту (показники здоров’я людини, хвороби лісових та с/г культур, ін.).

Показники, що характеризують стан об’єктів та суб’єктів в більшості співпадають, оскільки мова ведеться про одні й ті самі системи, але вони різняться, оскільки наприклад стійкість біоценозу для метелика, як об’єкта, буде іншою, аніж просто стійкість біоценозу (як суб’єкта, середовища).

При аналізі ситуації складної геоекосистеми необхідно враховувати також показники просторової структури: розподіл характеристик об’єкту в просторі, співвідношення площ різного природокористування в межах оцінюваної території та ін. Широко застосовуються такі загальні показники: норма площі земель, що охороняються в межах регіону (не менше 10% від загальної площі); норма площі природних ландшафтів в межах регіону (60%); норма просторової організації різних типів ландшафтів в межах регіону.

Важливим, при виконанні оцінки екоситуації, є врахування просторово-часових змін зазначених вище показників.

Отже, для оцінки екологічної ситуації необхідно враховувати:

1. Стан об’єктів в межах оцінюваної території, причому в двох площинах: - стан об’єктів самих по собі, - і стан, що оцінюється за критеріями суб’єкта.

2. Стан суб’єктів оцінки.

3. Рівень техногенного впливу на оцінювану територію: - об’єктами в межах території та – об’єктами, розташованими поза досліджуваною територією.

4. Рівень екологічної стійкості території та об’єктів, що знаходяться в її межах.

5. Величина екологічного ризику, пов’язаного з потенціальною небезпекою.

6. Просторова структура екологічних показників: рівномірний чи нерівномірний розподіл, різні типи просторових поєднань.

7. Характер часової мінливості екологічних показників: рівномірна, ритмічна, хаотична. Збільшення або зменшення ролі показника та ін.

Безумовно, що при оцінці екологічної ситуації певного виду використовують певний набір показників.

Як ви пам’ятаєте показники екологічного стану об’єкту (суб’єкту) співвідносяться з певними показниками норми. Існують певні норми офіційно встановлені: ГДК, ГДВ та ін. Розрізняють норми:

1. індивідуальні (для унікальних об’єктів і ситуацій)

2. типові (для типових об’єктів і ситуацій)

3. поточні (характеризують сучасний стан)

4. перспективні

5. потенціально можливі

6. відносно стабільні – довгочасні

7. оперативні, для мінливих екоситуацій.