Лекція № 5

Оцінка екологічних ситуацій.

План

1. Поняття «екологічна ситуація» та «оцінка еокситуації»

2. Типізація екологічних ситуацій

3. Екологічні показники

4. Екологічні закони нормування

5. Процедура оцінки екологічних ситуацій.

1. Поняття «екологічна ситуація» та «оцінка еокситуації»

Як ви пам’ятаєте, екологічні проблеми в останні десятиріччя набули глобального масштабу. Їх стає можливим розв’язати лише за допомогою поєднання зусиль всіх країн світу. На міжнародних форумах, в ООН та інших міжнародних організаціях розробляються нові підходи до визначення критеріїв якості життя, стану оточуючого середовища. В таких умовах необхідно виробити єдині методики оцінки екологічних ситуацій, оцінки стану оточуючого середовища, оцінки природних ресурсів. Певно, що існують методики оцінки, але всі вони слабо враховують просторово-часові масштаби та динамічні властивості геоекосистеми, різноманіття суб’єкт-об’єктних стосунків.

Поняття оцінка екологічної ситуації.

Будь-яка оцінка – це процедура співставлення будь-якого показника об’єкта чи явища з певною нормою.

Екологічна ситуація – це сукупність станів об’єктів та суб’єктів, інтегруємих часово-просторово, а також всіх подій, які впливають на їх стан.

Для чого проводиться оцінка екологічних ситуацій?

1. В загальнонаукових цілях.

2. З метою управління. В цьому випадку оцінка виступає основою для прийняття рішень про дії, спрямовані на претворення стану об’єктів та суб’єктів у необхідному напрямку.

3. З метою оцінки якості геоекосистеми для введення рентних податків, нормативної плати за землю, забезпечення торгівлі землею та ін.

4. З метою отримання прогнозу динаміки та розвитку геоекосистеми.

Екологічні ситуації оцінюються для певних просторових систем, а саме для:

• оточуючого середовища (людини та інших об’єктів);

• оточуючого природного середовища (людини та інших суб’єктів);

• ландшафтних систем різних рангів;

• річкових басейнів;

• адміністративних територій різних рангів;

• господарчо-економічних систем різних рангів;

• територій проектування чи освоєння.

Екологічні ситуації формуються природними та антропогенними факторами, серед основних природних факторів: наявність природних небезпечних явищ, рівень стійкості геоекосистеми, наявність природних Очаків інфекцій; серед антропогенних: техногенні джерела забруднення, рівень антропогенного перетворення ландшафтів, рівень господарського освоєння ландшафтів, інтенсивність використання природних ресурсів.

В якості суб’єктів оцінювання екологічних ситуацій виступають: людина, соціальна група, суспільство в цілому, окремі живі організми, біоценози, сільськогосподарські культури, ландшафти та ін.

В якості об’єктів оцінювання витсупають: ті чи інші природні, техногенні, соціальні системи, які утворюють середовище існування суб’єкта оцінки. В деяких випадках суб’єкти і об’єкти оцінювання міняються місцями.

2. Типізація екологічних ситуацій

Всю сукупність існуючих екологічних ситуацій можна типізувати і виділити класи екоситуацій – за найбільш крупними елементами взаємодії на земній поверхні. Класи поділяють на типи, за суб’єктами оцінки можна виділити групи ситуацій, за просторовими масштабами їх види, за часовими масштабами їх підвиди, за типами співвідношень суб’єктів та об’єктів – різновиди.

Загалом, виділяють 3 класи та декілька відповідних їм типів та підтипів екоситуацій:

1. клас біосферно-екологічних ситуацій (в центрі аналіза середовища суб’єктів). Представлений типами:

• біоекологічні (фіто, зоо екологічні)

• ландшафтно екологічні

• педоекологічні

• атмоекологічні

• гідро екологічні

• геолого екологічні;

1. клас соціально-екологічних ситуацій (в центрі аналізу стан соціума), представлений типами:

• демографічні

• санітарно-гігієнічні

• медико-екологічні

• політичні;

1. клас економіко-екологічних ситуацій (в центрі аналізу стан господарства), поділяється на типи:

• ресурсно-екологічні

• агроекологічні

• рекреаційно екологічні

• урбоекологічні

• промислово екологічні.