Еталон відповіді 10:

1. Дифтерія мигдаликів, легка форма

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

• Загальний аналіз сечі.

Бактеріологічні методи дослідження:

• Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

• РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

• РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

• РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

• ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

3. Лікування:

1. Госпіталізація хворого в інфекційне відділення.

2. Етіотропна терапія: введення ПДС 20 тис. МО в/м.

3. Антибактеріальна терапія: еритроміцин або інші макролідні антибіотики.

4. Фізіотерапевтичні методи лікування.

5. Полоскання горла дезінфікуючими розчинами.

ЗАДАЧА 11.

Дитина 3 років поступила на 3-й день хвороби з діагнозом “некротична ангіна”. Захворіла гостро, температура підвищилась до 38,2⁰С, з`явився біль при ковтанні. До лікаря не звертались, лікувались домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії відсутні.

Через 2 дні температура підвищилась до 40⁰С, біль у горлі посилився, збільшились регіонарні лімфатичні вузли, з`явився набряк підшкірної клітковини шиї до ключиць, була блювота. При огляді: стан тяжкий, на набряклих мигдаликах - нальоти, які не знімаються тампоном, поширюються з мигдаликів на дужки та м`яке піднебіння. Тони серця послаблені, систолічний шум, тахікардія, екстрасистолія.

1. Сформулюйте діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді 11:

1. Дифтерія мигдаликів, тяжка форма.

Ускладнення: ранній дифтерійний міокардит.

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

• Загальний аналіз сечі;

Коагулограма.

Ниркові тести.

Бактеріологічні методи дослідження:

• Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

• РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

• РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

• РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

• ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

Лікування:

1. Госпіталізація у відділення реанімації

2. Етіотропне лікування – введення ПДС 120 тис МО (в/в 60 тис. МО +

60 тис МО в/м)

3. Антибактеріальна терапія – цефалоспорини ІІІ покоління

70-80 мг/кг/добу

4. Дезінтоксикаційна в/в терапія – глюкозо-сольові розчини та колоїди,

глюкокортикоїди – 10 мг/кг/добу по преднізолону; дезагреганти,

інгібітори протеолізу, допамін

4. Місцева санація ротогорла – полоскання ротогорла дезінфікуючими

розчинами

3. План протиепідемічних заходів в осередку:

1. Виявлення та ізоляція хворих

2. Поточна дезінфекція

3. Карантин на 7 днів

4. Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків з ротогорла та носових ходів на BL

5. Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів

6. Огляд контактних осіб протягом 7 днів: термометрія, огляд ротогорла (мигділиків), скарги хворого.

ЗАДАЧА 12.

Дитина 2 років захворіла 3 дні тому. З`явився кашель, підвищилась температура до 37,5<sup>0</sup>С, сиплий голос. Лікували симптоматично (зігріваючими засобами). Однак стан не покращувався. Кашель став грубим, “гавкаючим”, на третій день з`явилось утруднене дихання, на четвертий – голос став беззвучним.

При госпіталізації в стаціонар стан дитини тяжкий, t 37,3⁰С. Дихає відкритим ротом, неспокійна. Дихання шумне, інспіраторна задишка. ЧД – 52 за 1 хв. В акті дихання приймають участь допоміжні м`язи, ціаноз носогубного трикутника. Шкіра бліда, акроціаноз. В легенях – дихання жорстке, провідні вологі хрипи з обоз сторін. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС-148 за 1 хв. При огляді ротоглотки – застійна гіперемія слизової оболонки, нашарувань на мигдаликах немає.

Із анамнезу відомо, що дитина не щеплена.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді 12:

1. Ларингеальна дифтерія, типова, тяжка форма (дифтерійний

ларинготрахеїт), стенотична стадія, стеноз ІІ ст.

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

• Загальний аналіз сечі;

Коагулограма.

Бактеріологічні методи дослідження:

• Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

• РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

• РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

• РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

• ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

• Ларингоскопія пряма та непряма

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом в динаміці.

Лікування:

1. Лікування проводиться у відділенні реанімації інфекційного

стаціонару.

2. Проведення інтубації трахеї і переведення хворого на ШВЛ.

3. Етіотропнаа терапія – введення ПДС в курсовій дозі 60-80 тис. МО.

4. Антибактеріальна терапія – цефатоксим 50-70 мг/кг/добу.

4. Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими та колоїдними

розчинами, глюкокортикостероїди, протинабрякова терапія,

інгібитори протеолізу, дезагреганти, допамін.

3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції:

1. Карантин на 7 днів.

2. Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла.

3. Поточна дезінфекція в осередку.

4. Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним.

5. Огляд ЛОР-спеціаліста.

6. Профілактична санація контактних еритроміцином

протягом 7 днів.

ЗАДАЧА 13.

Дитина 7 років 10 днів тому перенесла “ангіну”, за медичною допомогою не зверталась, її лікували батьки домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії – з порушенням графіку вакцинації.

Звернулася до лікаря зі скаргами на порушення голосу, попадання рідини в ніс, поперхування під час їжі, гугнявість голосу. При огляді ротоглотки: відсутня екскурсія м`якого піднебіння, нальотів немає. В серці прослуховуються екстрасистоли, систолічний шум, тахікардія.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Визначте тактику дільничого лікаря відносно хворої дитини і контактних осіб.

Еталон відповіді 13:

1. Дифтерія мигдаликів, локалізована форма, ускладнений перебіг:

токсична полінейропатія (парез м`якого піднебіння), токсичний

міокардит.

2. План обстеження:

• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

• Загальний аналіз сечі;

Бактеріологічні методи дослідження:

• Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

• РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

• РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

• РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

• ЕКГ- дослідження.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

Лікування:

1. Госпіталізація в інфекційне відділення.

2. Антибактеріальна терапія – макроліди.

3. Глюкокортикоїди –1-2 мг/кг/добу по преднізолону.

4. Нестероїдні протизапальні препарати (німесулід, діклофенак).

5. В/в терапія – глюкозо-сольові розчини, мілдронат, ККС, АТФ,

вітамін С.

6. Вітаміни групи В.

7. Місцева санація ротогорла.

3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції:

1. Ізоляція хворого на період бактеріовиділення.

2. Карантин на контактних на 7 днів.

3. Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла.

4. Поточна дезінфекція в осередку.

5. Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним.

6. Огляд ЛОР-спеціаліста.

7. Профілактична санація контактних еритроміцином протягом 7 днів.

ЗАДАЧА 14.

При огляді хворого 12 років на 2 –й день хвороби лікар встановив діагноз “фолікулярна ангіна”. В той же день взято мазок із зіву та носу на дифтерійну паличку, через 3 дні повідомлено, що в мазку із зіву виділена дифтерійна паличка токсигенна. Дитина щеплена проти дифтерії за Національним календарем вакцинації.

При повторному огляді на 5 день хвороби, у дитини нальотів на мигдаликах немає, температура нормальна, загальний стан задовільний, симптоми інтоксикації відсутні.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження хворому.

3. Принципи лікування хворого.

4. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.

Еталон відповіді 14:

1. Дифтерія мигдаликів локалізована острівцева форма, легкого ступеню тяжкості.

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

• Загальний аналіз сечі;

Бактеріологічні методи дослідження:

• Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

• РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

• РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

• РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

• ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

3. Принципи лікування хворого:

• Госпіталізація хворої дитини до боксованого відділення інфекційного стаціонару.

• Дієтотерапія.

• Антибактеріальна терапія (еритроміцин, рифампіцин, напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду).

• Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати).

• На даний момент, враховуючи 5-день захворювання, відсутність інтоксикаційного синдрому, місцевих змін на мигдаликах – показань для специфічної терапії ПДС немає.

4. План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

• Виявлення та ізоляція хворих.

• Карантин на контактних на 7 днів.

• Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку)- 2 рази з інтервалом 1 день.

• Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів.

• Огляд контактних осіб протягом 7 днів: щоденна термометрія, огляд ротогорла (мигділиків), скарги хворого.

• Поточна дезінфекція.

ЗАДАЧА 15.

Дитина 18 міс. захворіла з підвищення температури тіла до 37,8⁰С, «гавкаючого» кашлю, сиплого голосу. Має лише 1 щеплення АКДП-вакциною у віці 3 міс. На 2-й день хвороби з`явилася задишка, на 3-й день зник голос – розвинулася афонія. Мати дитини хворіє “ангіною”.

Мати з дитиною доставлена в дитяче відділення. При огляді температура 37,4⁰С, стан тяжкий. Шумне, чутне на відстані дихання в спокої. Максимальне втягнення всіх податливих місць грудної клітини. Різке збудження, неспокій. Акроціаноз, ціаноз обличчя. Тахікардія 180 уд. за хв., випадіння пульсу під час вдиху. Спутана свідомість, дихання 66 за хв.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження хворій дитині.

3. Принципи лікування хворого.

Еталон відповіді15:

1. Ларингеальна дифтерія: стенотична стадія, декомпенсований стеноз, тяжка форма.

2. План обстеження хворого:

Загальноклінічні методи обстеження:

• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

• Загальний аналіз сечі;

• Аналіз калу на яйця гельмінтів;

Бактеріологічні методи дослідження:

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

• РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);

• РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;

• РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

Інструментальні методи дослідження:

• Ларингоскопія пряма та непряма;

• ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.

Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.

3. Принципи лікування хворого:

• Госпіталізація хворої дитини до реанімаційного відділення інфекційного стаціонару;

• Етіотропне лікування – введення ПДС у сумарній дозі 60-80 тис. МО ПДС внутрішньом`язово;

• Антибактеріальна терапія (напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду, цефалоспоринового ряду);

• Дезінтоксикаційна внутрішньовенна терапія глюкозо-сольовими розчинами та колоїдами;

• Глюкокортикостероїди (1-2 мг/кг/доб за преднізолоном);

• Патогенетична терапія: бронхолітики, спазмолітики, сечогінні препарати;

• Оксигенотерапія;

• Відволікаюча терапія;

• Седативна терапія;

• Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати);

• Дієтотерапія;

• Забезпечення штучних дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеотомія у випадку неможливості провести в трахею інтубаційну трубку).

ЗАДАЧА 16.

Дитина 5 років, захворіла 4 доби тому з появи закладеності носу, підвищення температури до 38⁰С, затрудненого носового дихання, болі в горлі.

При огляді лікарем: температура 38,5⁰С, обличчя одутле, повіки пастозні, дитина дихає напіввідкритим ротом. Значно збільшені передньо- і задньошийні лімфатичні вузли, при пальпації вони щільні, множинні, безболісні, менше збільшені пахові і пахвинні лімфовузли. Слизова оболонка зіву гіперемійована, набрякла, на мигдаликах – білі рихлі нальоти гнійного характеру, розміщенні у вигляді острівків невеликих розмірів, легко знімаються шпателем, повепхня слизової оболонки після зняття нальотів не кровоточить. В легенях і серці – без особливостей, живіт м`який, печінка виступає з-під реберного краю на 3 см, селезінка – на 1,5 см.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження хворій дитині.

3. Принципи лікування хворого.

Еталон відповіді 16:

1. Інфекційний мононуклеоз типова середньотяжка форма.

2. План обстеження:

Загальноклінічні методи обстеження:

• Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

• Загальний аналіз сечі;

• Аналіз калу на яйця гельмінтів;

• Заскріб на ентеробіоз.

Бактеріологічні методи дослідження:

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на дифтерійну паличку;

• Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.

Серологічні методи дослідження:

• Виявлення анти VCA Ig M, анти EA Ig M;

• Виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові;

• Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом ПЛР (у крові, слині, лімфатичній тканині).

3. Принципи лікування хворого:

• Режим;

• Дієтотерапія;

• Десенсибілізуюча терапія;

• Симптоматична терапія (жарознижуючі, судиннозвужуючі краплі в ніс);

• Антибактервальна терапія при приєднані вторинної бактеріальної флори.

ЗАДАЧА 17.

Хворий 5 років доставлений з дитячого будинку, де відмічались випадки гнійного назофарингіту. Захворів вночі, коли з`явилася повторна блювота, піднялася температура до 39,5<sup>0</sup> С, з`явився різкий головний біль.

При огляді лікарем: стан дуже тяжкий. Стогне. Шкіра бліда. Тони серця приглушені. Живіт м’який. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді17:

1.Менінгіт (менінгококовий?).

2.Обстеження:

1.Загальний аналіз крові.

2.Дослідження ліквору.

3.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.

4.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.

5.Латекс – аглютинація крові та ліквору.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону.

4.Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.

5.Антипіретики.

6.Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.

Лікування в стаціонарі:

1.Антибактеріальна терапія: бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.

2.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.

3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.

4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний).

5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.

ЗАДАЧА 18.

Дитина 1 року 6 міс., захворіла гостро, коли підвищилася температура тіла до 39,4⁰ С, стала неспокійна. Ніч провела погано, була блювота 4 рази. Вранці на фоні високої температури з`явилися короткочасні судоми.

Із анамнезу відомо, що у старшої сестри при обстеженні з приводу контакту її із хворим на менінгококову інфекцію 2 дні тому був виділений менінгокок із носогорла.

При огляді лікарем: стан тяжкий, дитина сонлива. Свідомість загальмована. Відмічається гіперестезія. Різко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського, ригідність м`язів потилиці. Шкірний покрив блідий. Тони серця приглушені, ЧСС – 140\хв. Частота дихання 40\хв, у легенях хрипів немає. Живіт м`який.

Аналіз крові: лейкоцити- 23х10⁹\л, Нb – 110 г\л, е-0, п-12, с-55, л-25, м-5, ШОЕ-45 мм\год.

Аналіз ліквору: каламутний, тиск-250 мм. Вод. Ст., плеоцитоз-15000\1мм³ (98% нейтрофілів), білок-2,2г\л.

1. Поставте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження для виділення збудника та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.

Еталон відповіді 18:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: гнійний менінгіт, набряк головного мозку.

2. Обстеження:

1.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.

2.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.

3.Латекс – аглютинація крові та ліквору.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону.

4.Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.

5.Антипіретики: анальгін 50% - 0,1 мл/ рік життя, піпольфен 2,5% - 0,1 мл/ рік життя.

6.Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.

7.Діазепам (седуксен) 0,5 мл.

Лікування в стаціонарі:

1.Антибактеріальна терапія:бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.

2.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.

3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.

4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний, судомний).

5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.

ЗАДАЧА 19.

Дитина 2 років 6 міс. Захворіла о 18.30: піднялась температура до 39,2⁰С, стала неспокійною. Лікар швидкої медичної допомоги поставив діагноз ГРВІ, ввів внутрішньом’язово анальгін із дімедролом. Температура знизилась до 38,5⁰С, але стан дитини не покращився. Через декілька годин з`явився висип на ногах, сідницях.

При повторному огляді лікарем швидкої медичної допомоги виявлено: температура 36,7 град. С, стан дитини тяжкий, кінцівки холодні, акроціаноз. На стегнах, гомілках, сідницях відмічаються різної форми геморагічні елементи висипу, несиметричні, неправильної форми, не зникають при натискуванні, діаметром 2-10 мм. Артеріальний тиск – 50/20 мм рт.ст. Тони серця послаблені, ЧСС – 180/1 хв. Олігоурія. Менінгеальних симптомів немає.

1. Поставте клінічний діагноз.

2. Призначте обстеження та лікування.

3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.

Еталон відповіді 19:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ II ст..

2.Обстеження:

1.Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3.Бактеріоскопія мазка крові – „товста крапля”.

4.Бактеріологічне дослідження крові та слизу з носогорла на менінгокок.

5.Латекс-аглютинація крові.

6.Коагулограма.

Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза ) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Інотропи (допамин) 5-25 мкг/кг/хв. в/в для підтримки гемодинаміки.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 200 мг/кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:

1.Карантин на контактних на 10 днів.

2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.

3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.