Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦП 2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
700.93 Кб
Скачать

15. Філії та представництва.

Філією визнається відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом, у свою чергу, є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (ч. 2 ст. 95 ЦК).

Відмінності ж між філіями та представництвами полягають утому, що філія, здійснює всі або частину функцій юридичної особи, яка її створила, представництво ж відповідно тільки представництво та захист інтересів юридичної особи.

Відтак, потребують пояснення вислови «функції, представництво і захист інтересів юридичної особи».

І філії, і представництва розташовуються поза місцезнаходженням юридичної особи, яка їх створила. Зважаючи на розуміння місцезнаходження як адреси виконавчого органу юридичної особи або учасника повного чи повного учасника командитного товариства, логічним виглядатиме висновок, що розташуванням філії чи представництва має бути інша адреса, аніж у самої юридичної особи. Причому допускається виокремлення декількох варіантів іншої адреси, ураховуючи багатозначність розуміння місцезнаходження юридичної особи, зокрема:

— у самій адміністративно-територіальній одиниці (наприклад, розташування відокремленого підрозділу на іншій вулиці в межах міста або району міста);

— в іншій адміністративно-територіальній одиниці (на приклад, розташування відокремленого підрозділу в іншій області, ніж місцезнаходження юридичної особи);

— в іншій державі (наприклад, розташування відокремленого підрозділу на території іншої держави). Філії та представництва не є юридичними особами.

Вони, є складовими юридичної особи, що їх створила, і через це вони не можуть бути самостійними учасниками цивільних відносин. Діяльність, яку здійснюють ці відокремлені підрозділи, проводиться в інтересах та від імені юридичної особи, що їх створила.

16. Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав.

Об'єктами цивільних прав є ті матеріальні та духовні цінності, з приводу яких особи та соціально-публічні утворення вступають у цивільні відносини. Коментована стаття не містить вичерпного переліку об'єктів цивільних прав, пропо­нуючи лише приблизні орієнтири у цій сфері, називаючи, зокрема:  Речі — це предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. Речі являють собою частину довкілля, відокремлену чи невідокремлену від інших його частин. Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і вико­нує низку інших функцій.

Майно, як особливий об'єкт, — це окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права — це цивільні права, що виникають стосовно майна. Вони мають економічний зміст, споживчу цінність і можуть бути виражені у грошовій формі.

Результати робіт — це ті матеріальні або духовні цінності, які створюються на за­мовлення учасника цивільних відносин зусиллями іншого учасника таких відносин.

Послуги — це робота, яка виконується одним учасником цивільних відносин для за­доволення матеріальних або духовних потреб іншого учасника таких відносин. Якщо по­слуги мають матеріальний результат, то він, як правило, невіддільний від самої діяльності.

Результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об'єкти права інтелектуальної власності Результатами інтелектуальної, творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва незалежно від форми, призначення, цінності, а також способу від­творення.

Інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Нематеріальними благами (або ж особистими немайновими благами) є: здоров'я, життя, честь, гідність, ділова репутація, ім'я (найменування), авторство, свобода літера­турної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством .

Класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин) можлива за різними підставами.

Зокрема в ЦК пропонуються класифікації об'єктів цивільних прав за двома критеріями: 1) залежно від характеру благ і 2) залежно від оборотоздатності об'єктів цивільних прав.

Хоча першою із зазначених класифікацій у ЦК вміщена класифікація об'єктів цивільних прав залежно від характеру благ, але з практичних міркувань варто виходити з пріоритетності поділу об'єктів на види залежно від їх оборотоздатності.

Оборотоздатність об'єктів цивільних прав — це можливість здійснення стосовно них правочинів та інших юридичних дій.

Залежно від ступеня оборотоздатності об'єкти цивільних прав поділяються на три групи:

а) об'єкти, що перебувають у вільному обігу. За загальним правилом, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обігу, або не обмежені в обігу, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи;

б) об'єкти, обмежені у цивільному обігу (обмежено оборотоздатні). Суть обмеження оборотоздатності полягає у тому, що певні об'єкти можуть належати лише учасникам цивільного обігу, що відповідають встановленим законодавством вимогам, або їх придбання (відчуження) допускається лише на підставі спеціальних дозволів. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обігу або перебування яких у цивільному обігу допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом;

в) об'єкти, вилучені з цивільного обігу. Вилученими з цивільного обігу вважаються об'єкти, які не можуть бути предметом правочинів. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обігу не допускається, мають бути прямо встановлені у законі.

На підставі викладеного вище можна зробити висновок, що усі інші класифікації об'єктів цивільних прав мають проводитися з врахуванням тієї обставини, чи є цивільне оборотоздатним той чи інший об'єкт.Якщо об'єкт є вилученим з цивільного обігу, то стосовно нього цивільні відносини не виникають взагалі. Він власне і не є об'єктом цивільних прав, а його правове становище визначається нормами публічного права.

Залежно від характеру благ об'єкти цивільних прав поділяються на такі види:

а) речі, щодо яких можуть виникати цивільні права і обов'язки.

б) дії (послуги), що здійснюються у сфері цивільних відносин;

в) результати дій (роботи), які мають правове значення;

г) результати інтелектуальної, творчої діяльності;

д) Інформація — задокументовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі;

е) особисті нематеріальні (немайнові) блага: життя І здоров'я фізичної особи, честь, гідність, ділова репутація, ім'я;

є) інші матеріальні і нематеріальні блага.