- •3. Система цивільного права
- •4. Поняття та актів джерел цивільного законодавства
- •5. Дія актів цивільного законодавства
- •6. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин.
- •7. Цивільна правоздатність, дієздатність та деліктоздатність Способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •8. Способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •9. Підстави, порядок та наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •10. Обмеження та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатною (правові наслідки)
- •11.Фізична особа-підприємець
- •12. Поняття, ознаки та види юридичних осіб.
- •13. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •14. Створення та припинення юо.
- •15. Філії та представництва.
- •16. Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав.
- •17. Речі як об’єкт цивільних прав.
- •18. Результати робіт та послуги як об’єкти цивільних прав.
- •19. Поняття, ознаки, правова природа цінних паперів як об’єктів цивільних прав.
- •20. Підприємство як єдиний майновий комплекс
- •21. Поняття, види та умови дійсності правочинів
- •22. Недійсність правочину.
- •23. Правові наслідки недійсності правочину
- •24. Поняття, підстави та види представництва
- •25. Поняття та види позовної давності (зміна тривалості, обчислення, початок перебігу).
- •26. Строки та терміни в цивільному праві, їх характеристика
- •27. Поняття, форми, види та умови цивільно-правової відповідальності.
- •28. Поняття та види особистих немайнових прав.
- •29. Особисті немайнові права що забезпечують соціальне буття та природне існування фізичної особи.
- •30. Зміст, форми і види права власності.
- •31. Поняття, ознаки і види речових прав на чуже майно
- •32. Підстави виникнення і припинення права власності
- •33. Право спільної часткової та спільної сумісної власності(поняття та характеристика)
- •34. Віндикаційний позов як спосіб захисту права власності
- •35. Негаторний позов як спосіб захисту права власності
- •36. Загальні положення про право інтелектуальної власності
- •37. Авторське право та суміжні права, їх захист
- •38. Право промислової власності: загальна характеристика
- •39. Об'єкти права інтелектуальної власності: поняття, види, загальна характеристика.
- •40. Поняття, види та система цивільних зобов'язань
- •41. Підстави виникнення та припинення зобов'язань
- •42. Суб'єкти, місце, строк і спосіб виконання зобов'язання
- •43. Правові наслідки порушення зобов'язань та відповідальність за порушення зобов'язань
- •44. Поняття, значення та класифікація договорів
- •45. Зміст договору: істотні, звичайні і випадкові умови договору
- •46. Порядок укладання, зміни та розірвання договорів
- •47. Зобов'язально-правові та речові види забезпечення виконання договірних зобов'язань
- •48. Поняття, характеристика та істотні умови договору купівлі-продажу
- •49. Поняття та характеристика договору роздрібної купівлі-продажу
- •50. Поняття, характеристика та істотні умови договору поставки
- •51. Поняття, характеристика та істотні умови договору контрактації сільськогосподарської продукції
- •52. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •53. Договір міни
- •54. Поняття, види, характеристика та істотні умови договору дарування
- •55. Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому та договір користь третьої особи
- •56. Договір ренти
- •57. Договір довічного утримання (догляду)
- •58. Поняття, характеристика та істотні умови договору найму (оренди)
- •59. Договори прокату та оренди земельної ділянки
- •60. Договір лізингу
- •Договір найму(оренди) транспортного засобу.
- •62. Поняття, характеристика та істотні умови договору найму (оренди) житла
- •63. Договір оренди житла з викупом.
- •64. Порівняльна характеристика договорів позички та позики.
- •65. Договір страхування
- •66. Договір побутового та будівельного підряду
- •67. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •68. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •69. Загальні положення договору про надання послуг
- •70. Поняття та види транспортних договорів
- •71. Договір чартеру (фрахтування)
- •72. Договір транспортного експедирування
- •73. Договори зберігання та охорони
- •74. Окремі види зберігання за цивільним законодавством України
- •75. Договори доручення та комісії
- •76. Договір управління майном
- •77. Кредитний договір
- •78. Банківський вклад та банківський рахунок
- •79. Договір факторингу.
- •80. Загальні положення про розрахунки
- •81. Договір простого товариства
- •82. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •83. Договір комерційної концесії
- •84. Спільна діяльність у цивільному законодавстві
- •85. Публічна обіцянка винагороди
- •86. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручень
- •87. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •88. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •90. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •91. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •92. Загальні положення про спадкування.
46. Порядок укладання, зміни та розірвання договорів
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови. Погодження цих умов відбувається в процесі переговорів, які передують укладанню договору.
Переговори починаються з пропозиції укласти договір, яку одна сторона робить іншій. Така пропозиція, що знаходить своє вираження в запропонованому проекті договору, називається офертою, а особа, яка з нею звертається - оферентом. Ініціатором оферти є, як правило, сторона, яка надає послуги, речі (продавець, поставщик, підрядчик). Щоб пропозиція укласти договір вважалася офертою, вона повинна відповідати певним умовам:
- у ній повинні міститися всі істотні умови майбутнього договору, щоб сторона, яка отримала пропозицію, зрозуміла про що йдеться. Якщо пропозиція таких умов не містить, то вона не є офертою, а лише викликом на оферту, який ні до чого не зобовґязує;
- оферта повинна бути адресована конкретній особі. Тому різні обґяви, реклами, прайс-листи не можуть визнаватися офертою, це лише пропозиції невизначеному колу осіб зробити оферту.
Для укладання договору однієї оферти замало, необхідно, щоб особа, якій була адресована оферта, дала згоду прийняти пропозицію. Відповідь про прийняття пропозиції має назву акцепт. Акцептантом може бути лише та особа, якій була адресована оферта. Якщо згоду укласти договір дає інша особа, це є нова оферта, з якою ця особа звертається до колишнього оферента, який при позитивній відповіді стане акцептантом.
Акцепт повинен бути повним і безумовним. Якщо сторона погоджується в цілому з пропозицією, але бажає внести в умови договору деякі корективи, скажімо зазначає, що поставку продукції бажано здійснювати автомобільним транспортом не поквартально, а помісячно, то така відповідь не є акцептом, а є новою офертою.
Якщо пропозиція укласти договір надана із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним, якщо позитивна відповідь була надана протягом зазначеного строку. У випадку, коли строк для відповіді не зазначався, договір вважається укладеним, якщо згода його укласти дана негайно або протягом звичайного нормального строку для відповіді.
В ст. 651 ЦК України встановлено загальний порядок зміни або розірвання договору. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом чи договором.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди одна сторона значною мірою позбавляється від того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто, контрагент позбавлений можливості досягти ту мету, заради якої він і укладав договір. Завдана шкода може виступати як у вигляді збитків, так і у вигляді моральної (не-майнової) шкоди.
Особливою підставою зміни чи розірвання договору є істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору (ст. 652 ЦК). Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони б уклали договір на інших умовах або взагалі відмовилися б від його укладання.
За рішенням суду договір може бути розірваний на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно наступних умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій своїй турботливості та обачності, яка від неї вимагалася;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладанні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обігу не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
За наявності наведених вище обставин у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, допускається зміна умов договору за рішенням суду.
зміна або розірвання договору повинні вчинятися в такій самій формі, в якій договір і укладався, якщо інше спеціально не передбачено укладеним договором чи законом.