- •3. Система цивільного права
- •4. Поняття та актів джерел цивільного законодавства
- •5. Дія актів цивільного законодавства
- •6. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин.
- •7. Цивільна правоздатність, дієздатність та деліктоздатність Способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •8. Способи захисту цивільних прав та інтересів.
- •9. Підстави, порядок та наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •10. Обмеження та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатною (правові наслідки)
- •11.Фізична особа-підприємець
- •12. Поняття, ознаки та види юридичних осіб.
- •13. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •14. Створення та припинення юо.
- •15. Філії та представництва.
- •16. Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав.
- •17. Речі як об’єкт цивільних прав.
- •18. Результати робіт та послуги як об’єкти цивільних прав.
- •19. Поняття, ознаки, правова природа цінних паперів як об’єктів цивільних прав.
- •20. Підприємство як єдиний майновий комплекс
- •21. Поняття, види та умови дійсності правочинів
- •22. Недійсність правочину.
- •23. Правові наслідки недійсності правочину
- •24. Поняття, підстави та види представництва
- •25. Поняття та види позовної давності (зміна тривалості, обчислення, початок перебігу).
- •26. Строки та терміни в цивільному праві, їх характеристика
- •27. Поняття, форми, види та умови цивільно-правової відповідальності.
- •28. Поняття та види особистих немайнових прав.
- •29. Особисті немайнові права що забезпечують соціальне буття та природне існування фізичної особи.
- •30. Зміст, форми і види права власності.
- •31. Поняття, ознаки і види речових прав на чуже майно
- •32. Підстави виникнення і припинення права власності
- •33. Право спільної часткової та спільної сумісної власності(поняття та характеристика)
- •34. Віндикаційний позов як спосіб захисту права власності
- •35. Негаторний позов як спосіб захисту права власності
- •36. Загальні положення про право інтелектуальної власності
- •37. Авторське право та суміжні права, їх захист
- •38. Право промислової власності: загальна характеристика
- •39. Об'єкти права інтелектуальної власності: поняття, види, загальна характеристика.
- •40. Поняття, види та система цивільних зобов'язань
- •41. Підстави виникнення та припинення зобов'язань
- •42. Суб'єкти, місце, строк і спосіб виконання зобов'язання
- •43. Правові наслідки порушення зобов'язань та відповідальність за порушення зобов'язань
- •44. Поняття, значення та класифікація договорів
- •45. Зміст договору: істотні, звичайні і випадкові умови договору
- •46. Порядок укладання, зміни та розірвання договорів
- •47. Зобов'язально-правові та речові види забезпечення виконання договірних зобов'язань
- •48. Поняття, характеристика та істотні умови договору купівлі-продажу
- •49. Поняття та характеристика договору роздрібної купівлі-продажу
- •50. Поняття, характеристика та істотні умови договору поставки
- •51. Поняття, характеристика та істотні умови договору контрактації сільськогосподарської продукції
- •52. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •53. Договір міни
- •54. Поняття, види, характеристика та істотні умови договору дарування
- •55. Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому та договір користь третьої особи
- •56. Договір ренти
- •57. Договір довічного утримання (догляду)
- •58. Поняття, характеристика та істотні умови договору найму (оренди)
- •59. Договори прокату та оренди земельної ділянки
- •60. Договір лізингу
- •Договір найму(оренди) транспортного засобу.
- •62. Поняття, характеристика та істотні умови договору найму (оренди) житла
- •63. Договір оренди житла з викупом.
- •64. Порівняльна характеристика договорів позички та позики.
- •65. Договір страхування
- •66. Договір побутового та будівельного підряду
- •67. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •68. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •69. Загальні положення договору про надання послуг
- •70. Поняття та види транспортних договорів
- •71. Договір чартеру (фрахтування)
- •72. Договір транспортного експедирування
- •73. Договори зберігання та охорони
- •74. Окремі види зберігання за цивільним законодавством України
- •75. Договори доручення та комісії
- •76. Договір управління майном
- •77. Кредитний договір
- •78. Банківський вклад та банківський рахунок
- •79. Договір факторингу.
- •80. Загальні положення про розрахунки
- •81. Договір простого товариства
- •82. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •83. Договір комерційної концесії
- •84. Спільна діяльність у цивільному законодавстві
- •85. Публічна обіцянка винагороди
- •86. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручень
- •87. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •88. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •90. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •91. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •92. Загальні положення про спадкування.
27. Поняття, форми, види та умови цивільно-правової відповідальності.
цивільно-правова відповідальність — це невигідні наслідки майнового характеру, що покладаються на особу, яка вчинила цивільне правопорушення, не виконала чи неналежно виконала зобов’язання або посягнула на абсолютні майнові чи особисті немайнові права чи блага інших осіб.
Форми цивільно-правової відповідальності. Під формою цивільно-правової відповідальності розуміють форму вираження додаткових обтяжень, що покладаються на правопорушника.
Відповідальність може наступити у формах: відшкоду¬вання збитків, сплати неустойки, втрати завдатку, конфіскації майна і т.п.
Обов'язок боржника відшкодува¬ти збитки має загальний характер і є чинним в усіх ви¬падках, якщо законом або договором не передбачено іншого. Інші форми цивільно-правової відповідальності застосовуються тільки тоді, коли
це передбачено зако¬ном чи угодою.
2. Види цивільно-правової відповідальності.
Залежно від підстав виникнення розрізняють договірну та позадоговірну відповідальність. Договірна відповідальність виступає у вигляді санкції за порушення договору.
На протилежність договірній позадоговірна відпові¬дальність наступає у разі заподіяння особою шкоди будь-якій іншій особі. Позадоговірна відповідальність має місце тоді, коли відповідна санкція застосовується до
правопорушника, який не перебуває у договірних відносинах з потерпшим.
Залежно від характеру розподілу відповідальності де¬кількох осіб розрізняють дольову, солідарну і субсидіарну відповідальність. Дольова відповідальність має місце тоді, коли кожний із боржників несе відповідальність тільки в тій частині , яка випадає на нього відповідно до законодавства або договору.
Дольова відповідальність має значення загального права і застосовується тоді, коли законодавством або договором не встановлено солідарної або субсидіарної відповідальності. Частки, що випадають на кожного
з відповідальних осіб, визнаються рівними,
Солідарна відповідальність характеризується тим, що кредитор може вимагати відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу.
Субсидіарна відповідальність (її ще називають додатковою відповідальністю) застосовується тоді, коли у зобов'язанні беруть участь два боржники, один з яких є основним, а другий — додатковим. Суть
субсидіарної відповідальності полягає в тому, що перед тим, як звернутись з вимогою до додаткового боржника, кредитор повинен притягнути до відповідальності основного боржника. І лише у разі неспроможності останнім відшкодувати збитки або його відмови від задоволення позову кредитор
може притягти до відповідальності додаткового боржника.
За розміром відповідальність буває повною і обмеженою. Загальне правило передбачає настання відповідальності в повному розмірі. Воно поширюється як на договірну,
так і на позадоговірну відповідальність. Але у випадках, передбачених законом, розмір відповідальності може бути обмеженим. Це правило застосовується не тільки до такої форми відповідальності, як стягнення збитків, а й до інших. Обмеження відповідальності може бути викликане специфікою того чи іншого договору, положеннями міжнародних договорів та під впливом ін¬ших обставин (майнового стану суб'єктів відповідальності і т.п.).