17. Облік внутрішніх розрахунків

Внутрішні розрахунки — це розрахунки, що виникають у процесі виконання бюджетів і кошторисів доходів і витрат між вищестоящими розпорядниками коштів (ГРК, РК11) та підвідомчими їм установами.

Для обліку цих розрахунків призначений синтетичний рахунок 68 "Внутрішні розрахунки", до якого відкривають два субрахунки:

683 "Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом";

684 "Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальним фондом".

У кінці року рахунок 68 закривається рахунком 43 "Результати виконання кошторису".

Облік внутрішніх розрахунків ведеться відповідно до "Інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей", затвердженої наказом ДКУ від 16.12.2002 р. № 232. Методика відображення в обліку таких операцій залежить від того, за рахунок яких коштів (загального чи спеціального фонду) та якою у становою-закупником (бюджетною чи госпрозрахунковою) проводяться централізовані закупівлі.

Розрахунки за операціями з централізованих закупівель, які виконують госпрозрахункові підприємства-закупники, обліковуються на субрахунках 364, 675, як і розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами.

18. Облік доходів загального фонду

Бюджетними установами та організаціями, вважаються такі, що повністю або частково фінансуються за рахунок коштів бюджету (державного або місцевого) і здійснюють свої видатки відповідно до кошторису як головного планового та фінансового документу.

Тобто, як уже зазначалося, бюджетні установи є складовою бюджетної системи. У зв'язку з чим доходами бюджетних установ є суми надходжень до бюджетної установи, одержаних із загального і спеціального фондів бюджету для виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ.

Згідно з Бюджетним кодексом України доходи бюджету й бюджетних установ поділяються на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Загальний фонд містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою основних функцій.

На рівні бюджетних установ доходи загального фонду - це державні кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного або місцевого бюджету для її утримання.

Єдиним джерелом доходів загального фонду бюджетних установ є асигнування з державного бюджету чи місцевих бюджетів

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.

Бюджетні асигнування надаються розпорядникам коштів, як правило, з деякого конкретного бюджету залежно від підпорядкованості установи, її територіального розміщення, державного значення та доцільності віднесення видатків на цей бюджет відповідно до економічних і соціальних завдань держави.

Розпорядники бюджетних коштів отримують асигнування винятково на підставі затверджених кошторисів і планів асигнувань. Асигнування згідно із бюджетними призначеннями надходять до бюджетних установ для подальшого розподілу чи використання через систему органів ДКУ.