1.4 Аналіз використання устаткування, ремонтного обладнання, технічної оснастки в депо.

Обладнання - найбільш активна частина основних фондів. Зростання його питомої ваги вважається прогресивною тенденцією. В процесі аналізу поряд з обчисленням частки середньорічної вартості активної частини промислово-виробничих основних фондів встановлюється кількісна забезпеченість підприємства машинами та обладнанням, визначається їх технічний рівень та відповідність кращим світовим зразкам.

До складу основного обладнання входять верстати, машини, механізми і т.д. Допоміжне обладнання складається з підйомних пристроїв, різних транспортерів, контрольних приладів, випробувальних стендів та інших підсобних пристроїв. Обладнання повинне забезпечувати максимальне звільнення робітника від важкої праці, зручність робочої пози, безпеку праці, зручність і безпека профілактичного огляду, ремонту і налагодження устаткування, сприятливі санітарно-гігієнічні умови праці.

Технологічне оснащення включає в себе інструментарії (ріжучий, міряльний, допоміжний інструмент, штампи, пристосування тощо) і технічну документацію.

До організаційної оснащенні відносяться: пристрої для розміщення і зберігання на робочих місцях технологічної оснастки, заготовок, сировини, матеріалів, готових виробів, відходів; виробнича меблі; засоби сигналізації та зв'язку, місцевого освітлення; предмети догляду за обладнанням і робочим місцем; огороджувальні та запобіжні пристрої , деталі виробничого інтер'єру.Вихідними даними для визначення необхідної кількості основного технологічного обладнання ремонтного підприємства являються: графік роботи підприємства і обладнання, виробнича програма по ремонту локомотивів, витрати праці по видам ремонтів та серіям локомотивів і відсоток участі робітників тієї чи іншої професії або обладнання в ремонті.

 Встановлюється ступінь виконання заході щодо впровадження нової техніки, що сприяє підвищенню рівня механізації і автоматизації виробництва. Визначається частка прогресивного обладнання в загальному його кількості і за кожною групою машин і устаткування. З'ясовується питома вага вартості автоматизованого устаткування і вимірювальних приладів, а також вартість модернізованого обладнання та вимірювальних приладів. За цими та іншими показниками технічного рівня основних фондів фактичні дані порівнюються з плановими.

При аналізі використання обладнання вивчають: ступінь залучення обладнання у виробництво; використання обладнання за часом; використання по потужності.

Ступінь залучення обладнання у виробництво характеризують показники: питома вага діючого устаткування по відношенню до встановленому; питома вага встановленого обладнання по відношенню до готівковим; питома вага невстановленого устаткування по відношенню до готівковим.

Розрізняють обладнання наявне і встановлене (здане в експлуатацію), фактично використовується у виробництві, що знаходиться в ремонті і на модернізації, і резервне. Найбільший ефект досягається, якщо за величиною перші три групи приблизно однакові.

Різниця між кількістю готівкового та встановленого обладнання, множення на планову середньорічну вироблення продукції на одиницю обладнання - це потенційний резерв зростання виробництва продукції за рахунок збільшення кількості діючого обладнання.

Невстановлений обладнання (не здане в експлуатацію) підрозділяється на підлеглі установці, зайве і підлягає списанню.

Продуктивність діючого устаткування залежить від екстенсивних факторів (використання обладнання за часом) та інтенсивних (Використання потужності устаткування в одиницю часу).