
- •1. Мета і зміст охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •2. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •3. Організація роботи охорони праці під час позакласної діяльності.
- •4. Виробничий травматизм, професійне захворювання, нещасний випадок на виробництві.
- •5. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •6. Причини нещасних випадків: організаційні, технічні, психофізіологічні.
- •7. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
- •8. Заходи для запобігання виробничого травматизму: організаційні заходи, технічні заходи, санітарно-виробничі заходи, медико-профілактичні заходи.
- •9. Виробниче середовище. Робоча зона. Небезпечні та шкідливі чинники.
- •10. Метереологічні умови виробничого середовища. Абсолютна вологість, відносна вологість. Допустимі та оптимальні параметри мікроклімату. Механізм терморегуляції. Комфортність.
- •11. Забруднення повітря виробничих приміщень. Заходи захисту від пилу. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції.
- •12. Освітлення. Види освітлення. Вимоги санітарних норм до освітлення виробничих приміщень.
- •13. Шум, нормування, дія на організм. Основні фізичні величини, якіхарактеризують шум. Заходи захисту від шуму.
- •14. Вібрація, нормування, дія на організм. Види вібрації за джерелом походження. Заходи захисту від вібрації.
- •15. Електромагнітне випромінювання. Спектр електромагнітних випромінювань. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання.
- •16. Інфрачервоні випромінювання. Нормування, дія на організм. Основні видизахисту від інфрачервоного випромінювання.
- •Дія інфрачервоного випромінювання на організм людини. Нормування.
- •Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання
- •17. Ультрафіолетове випромінювання. Нормування, дія на організм. Основнізаходи захисту від ультрафіолетового випромінювання.
- •Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини. Нормування.
- •Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
- •18. Іонізуюче випромінювання.
- •Дози іонізаційного випромінювання
- •19. Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою.
- •2. Особливості праці користувача пк
- •Порушення зору
- •Кістково-м'язові порушення
- •Захворювання шкіри
- •20. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк.
- •21. Вимоги до режимів праці і відпочинку у навчальній роботі.
- •22. Дія електричного струму на організм людини. Види ураження людини електричним струмом.Захист людини від ураження в аварійних режимах: захисне заземлення, занулення, захисне вимкнення.
- •Види ураження людини електричним струмом
- •Основні чинники, що визначають результат ураження людини електричним струмом
- •23. Основні причини пожеж. Заходи та способи гасіння пожеж.
- •24. Пожежна безпека в навчальних закладах.Порядок дій у разі виникнення пожежі.
- •Порядок дій у разі виникнення пожежі
17. Ультрафіолетове випромінювання. Нормування, дія на організм. Основнізаходи захисту від ультрафіолетового випромінювання.
Ультрафіолетове випромінювання за способом генерації належить до теплової частини випромінювання, але за дією подібне до іонізуючого випромінювання. Природним джерелом ультрафіолетового випромінювання є Сонце, штучними - газорозрядні джерела світла, електричні дуги, лазери, ртутні випрямлячі. Тіла починають генерувати ультрафіолетове випромінювання при температурі нагріву більше 1200 °С, інтенсивність випромінювання зростає зі збільшенням температури.
Спектр ультрафіолетових випромінювань має велику довжину хвилі = 3,9 • (107-109) м з частотою від 7,7 • 1014 до З • 1017 Гц.
Це випромінювання має різну дію, як фізико-хімічного, так і біологічного характеру.
Інтенсивність випромінювання і його спектральний склад залежать від температури нагріву поверхні випромінювача, від відстані робочих місць від джерел випромінювання, а також наявності пилу, озону та оксидів азоту. Пил, дим і гази поглинають ультрафіолетове випромінювання і змінюють його спектральну характеристику. Тому інтенсивність ультрафіолетового випромінювання неможливо розрахувати, її заміряють.
Дія ультрафіолетового випромінювання на організм людини. Нормування.
Ультрафіолетове випромінювання поглинається верхніми шарами шкіри людини. При цьому відбуваються хімічні зміни молекул біополімерів - як зміна форми і розмірів, так і часткова загибель клітин. Ультрафіолетові промені з довжиною хвилі 280-303 нм можуть призвести до утворення ракових пухлин. Ультрафіолетове випромінювання діє на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, підвищення температури, нервове збудження та інше. Ультрафіолетове випромінювання викликає запалення переднього відділу ока, так звану фото- або електроофтальмія.
Ультрафіолетове випромінювання, яке становить близько 5% щільності потоку сонячного випромінювання, є життєво необхідним фактором, який сприятливо впливає на організм, знижує чутливість організму до деяких негативних впливів; оптимальні дози ультрафіолетового випромінювання активізують дію серця, обмін речовин, підвищують активність ферментів, поліпшують кровотворення.
Ультрафіолетове випромінювання довжиною хвилі 10 — 20 нм (дальній діапазон) має дуже велику енергію і є згубним для людини, але у природних умовах ці хвилі поглинаються озоновим шаром атмосфери і на поверхні Землі вони відсутні.
Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання
- Конструкторські і технологічні рішення, які або усувають генерацію, або знижують інтенсивність випромінювання.
- Екранування джерел випромінювання - як екрани використовують різні матеріали і світлофільтри, які не пропускають або знижують інтенсивність ультрафіолетового випромінювання.
- Індивідуальний захист - очі захищають окулярами або щитками зі склом-світлофільтром, для захисту шкіри використовують мазі (наприклад, салол), спецодяг із бавовняних і суконних тканин, руки захищають рукавицями.
18. Іонізуюче випромінювання.
Іонізуючі випромінювання існували на Землі ще задовго до появи на ній людини. Проте вплив іонізуючих випромінювань на організм людини був виявлений лише наприкінці XIX ст. з відкриттям французького вченого А.Бекереля, а потім дослідженнями П'єра і Марії Кюрі явища радіоактивності.
Явище спонтанного розпаду нестабільного нукліду називається радіоактивним розпадом - радіоактивністю, а сам нуклід - радіонуклідом. Радіоактивність пов'язана з перетвореннями, які відбуваються в ядрах деяких ізотопів, а саме випромінювання і є тим, що називається радіацією.
α-випромінювання має велику іонізуючу і малу проникаючу здатність. Затримується, наприклад, листком паперу і практично не здатне проникнути через зовнішній шар шкіри, утворений відмерлими клітинами. Тому воно не являє небезпеки до того часу, поки радіоактивні елементи, які випромінюють а-частинки, не проникнуть всередину організму через відкриту рану, з їжею або з повітрям. У повітрі проникаюча здатність а-випромінювання - 10-11 см, у біологічних тканинах - 30-40 мкм.
β випромінювання має меншу іонізуючу здатність і більшу проникаючу здатність, воно проходить у тканини організму на глибину 1-2 см, у повітрі - декілька метрів. Вплив на організм людини цього випромінювання, і відповідно захист, залежить від енергії - частинки, що випромінюється.
γ випромінювання має малу іонізуючу здатність і найбільшу проникаючу здатність, яка поширюється зі швидкістю світла, її може затримати лише товста свинцева або бетонна плита. У повітрі проникає на сотні метрів, біологічні тканини проходить наскрізь.