ФІФ

Перелік питань до державного екзамену з курсу «Основи охорони праці» «Охоронапраці та безпека в надзвичайнихситуаціях»

для ОКР «спеціаліст», «магістр».

1. Мета і зміст охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.

14 жовтня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про охорону праці”, який було затверджено в новій редакції 21 листопада 2002 року і введено в дію 1 січня 2003 року.

Головна метаохорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Зміст охорони праці:

- соціальний аспект;

- технічний аспект;

- медико-біологічний аспект;

- юридичний аспект;

- галузевий аспект;

- вузькоспеціальний аспект.

Кожен аспект охорони праці має свій зміст і є самостійним напрямком.

Соціальний аспект охорони праці передбачає забезпечення всебічного соціального розвитку та захисту кожної працюючої особи. Соціальний аспект охорони праці передбачає визнання пріоритету життя та здоров'я людини у процесі виробничої та трудової діяльності, а саме, запобігання шкідливим наслідкам, до яких може призвести ігнорування вимог техніки безпеки та гігієни праці на виробництві. Запобігання шкідливим наслідкам потребує встановлення юридичних гарантій:

- надання технічним та санітарним правилам сили правових норм;

- запровадження нагляду та контролю за додержанням норм з охорони праці;

- встановлення відповідальності за невиконання норм з охорони праці.

Технічний аспект охорони праці має бути спрямований на удосконалення засобів праці, техніки та технологій.

Медико-біологічний аспект охорони праці враховується насамперед при нормуванні праці.

Юридичний аспект охорони праці полягає у забезпеченні права працівника на життя, охорону здоров'я, на належні, безпечні і здорові умови праці. Охорона праці в юридичному аспекті являє собою правовий інститут, що має міжгалузевий характер.

Норми цього інституту захищають інтереси різних суб'єктів права:

а) роботодавців та працівників, які перебувають з ними у трудових правовідносинах;

б) членів виробничих кооперативів;

в) студентів, які проходять виробничу практику;

в) громадян, які відбувають покарання за вироком суду, в період їх роботи в організації та ін.

Дія Закону України "Про охорону праці" поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також на всіх працюючих.

Галузевий аспект розглядається фактично як трудове право в цілому, тому що його норми враховують і захищають переважно права та інтереси працівників (як система всіх норм, що встановлені в інтересах працівників).

Вузькоспеціальний аспектпередбачає норми інституту трудового права, що містяться в різних джерелах права. До них належать:

- норми, що містять вимоги щодо забезпечення здорових і безпечних умов роботи, запобігають виробничому травматизму, загальним та професійним захворюванням;

- норми, що гарантують право працівника на працю в умовах, які відповідають вимогам безпеки та гігієни, захист працівника в разі отримання травми чи захворювання у період роботи, а також травм та захворювань, які пов'язані з виконанням його трудових обов'язків;

- норми, що забезпечують участь працівників та професійних спілок у встановленні умов праці;

- норми, що забезпечують здійснення нагляду та контролю за реалізацією зазначених вимог у сфері охорони праці;

- норми, що визначають відповідальність за порушення у сфері охорони праці.

Законодавча та нормативна база України про охорону праці:

- Конституція України;

Кодекси законів про працю

- Закон “Про охорону праці”;

- Закон “Про пожежну безпеку”;

- Закон “Про охорону здоров’я”;

- Закон “Про охорону навколишнього природного середовища”;

- Закон “Про колективні договори і угоди”;

- Закон “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”;

- Закон “Про дорожній рух”;

- Закон “Про поводження з радіоактивними відходами”;

- Кримінальний кодекс України.

Конституція України.

Громадяни України мають право на працю, яку вони вільно вибирають або на яку погоджуються.

Роботодавець (власник підприємства) забов׳язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці.

Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників.

Закон України “Про охорону праці” - є одним із найважливіших законодавчих актів. Він являється самостійною гілкою в законодавстві України про працю. Закон визначає основні положення конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником і працівником з питань безпеки, гігієни праці, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також на залучені до праці на цих підприємствах (працівників).

Закон України “Про пожежну безпеку”.

Закон визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України. Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон наголошує, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, навчальних закладів покладається на їх керівників.

Закон України “Про охорону здоров’я населення”

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров’я населення України. За Конституцією України кожен громадянин України має право на охорону здоров’я.

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” його завданням є встановлення відносин в області охорони, використання та відношення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської діяльності на довкілля.

Закон “Про колективні договори і угоди”. Цим законом передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов’язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці, забезпечуються насамперед за допомогою колективного договору (угоди).

Нормативно-правові акти з охорони праці це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання.