2. В залежності від систем оплати праці, що застосовуються в структурних підрозділах, використовують різні первинні документи.

Такими основними документами є:

обліковий лист праці і виконаних робіт;

наряд на відрядну роботу (для бригади та індивідуальний);

дорожні листки.

Для контролю за трудовою дисципліною та аналізу використання робочого часу ведуть табель обліку використання робочого часу Контроль за своєчасним початком і закінченням роботи та правильним використанням робочого часу здійснюють керівники структурних підрозділів.

У табелі проставляють за датами відпрацьований час, неявки на роботу із зазначенням їх причин. Табель є підставою для нарахування оплати праці працівникам з почасовою оплатою.

Табель підписують керівник структурного підрозділу, а також обліковець або інша особа, уповноважена вести табель, і здають у бухгалтерію підприємства в одному примірнику.

Для обліку ручних та кінно-ручних робіт застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт За кожним видом робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих коне-днів наводиться в останньому рядку за кожним видом робіт, які здійснювались з допомогою коней.

Обліковий лист тракториста-машиніста застосовується для обліку робіт трактористів-машиністів протягом 5, 10, 15 днів, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. У ньому відображаються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання.

Для обліку обсягу виконаних робіт, робочого часу і заробітної плати у будівництві, промислових, допоміжних та інших виробництвах і господарствах застосовують Наряд на відрядну роботу ф. № ПСГ-5. У ньому на лицьовому боці вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт.

Білет 18

Облік наявності та руху готівки в касі ведуть в касовій книзі за встановленою формою. На підприємстві відкривається одна книга для обліку готівки в національній валюті, яка має бути пронумерована, прошнурована та опечатана сургучевою (або мастиковою) печаткою. Кількість листів у касовій книзі завіряється підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. У касовій книзі ведуть аналітичний облік касових операцій.

У касовій книзі записи ведуть у двох примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою або чорнилом темного кольору. Перші примірники аркушів залишаються в касовій книзі. Другі примірники аркушів відривні і служать звітом касира. Підчистки і необумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряють підписами касир і головний бухгалтер підприємства.

Записи в касову книгу здійснюються касиром після одержання або видачі грошей за кожним касовим ордером або іншим документом, що його замінює, у день їх надходження або видачі. У кінці кожного робочого дня касир підраховує підсумки операцій за день, вираховує залишок грошей в касі на кінець дня і передає в бухгалтерію другий відривний аркуш з прибутковими і видатковими касовими документами під розписку в касовій книзі. Це - звіт касира.

За погодженням касира та за умови забезпечення повного збереження касових документів касову книгу можна вести в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Бухгалтерська обробка звітів касира полягає в старанності перевірки правильності оформлення прибуткових і видаткових касових документів, відповідності записів у звіті даним доданих до них документів, підрахунок підсумків операцій за день і залишків на початок і кінець робочого дня. Повинні бути також звірені суми одержаної і зданої готівки в установи банків з відповідними виписками банків за поточними рахунками. Після перевірки касового звіту в спеціальній графі проставляються кореспондуючі рахунки.

У терміни, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал на кожному підприємстві проводиться раптова ревізія каси, про що складають відповідний акт. При проведенні документальної ревізії слід також перевірити наявність готівки в касі, усі касові документи і записи до касової книги. Результати ревізії оформляють актом, у якому фактичний залишок касової готівки зіставляють з даними обліку, що дає можливість визначити нестачу або надлишок грошових коштів. Акт необхідно оформити у день ревізії каси і підписати членами ревізійної комісії. У випадках, коли буде встановлено нестачу або надлишок, комісія повинна вимагати від касира письмове пояснення.

2. Нарахування заробітної плати за відпрацьований час у межах норм часу, виро бітку, обслуговування, посадових обов’язків здійснюється залежно від кількості від­працьованих годин або днів чи від обсягу виконаних робіт (наданих послуг) з ураху ванням тарифних ставок (окладів) або відрядних розцінок.

Компенсація за роботу у вихідний або святковий день може бути здійснена за згодою сторін шляхом надання іншого дня відпочинку; грошової виплати у подвій­ному розмірі.

Робота в понадурочний час оплачується у підвищеному розмірі.

Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці підприємства АТЗТ здійснюють на пасивному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за субрахунками: 661 «Розрахунки за заробітною платою», 662 «Розрахунки з депонентами».

По кредиту субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються суми нарахованої основної і до даткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету - утримання із заробітної плати Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті ведеться в картках - особових рахунках (ф. № П-54 і № П-54а), які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.

Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться по кожній незатребуваній сумі безпосередньо в реєстрі або книзі обліку депонованої заробітної плати. Виплата такої заробітної плати оформляється видатковим касовим ордером

Заробітна плата працівникам відповідно до законодавства про працю виплачується в дні передбачені нормативним договором.

Основним регістром для оформлення розрахунків між робітниками і службовцями є розрахункова відомість і особовий листок.

Білет 19

1.Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування клієнтів, забезпечують збереження їхніх грошових коштів, а також сприяють дотриманню емісійно-касової дисципліни, здійснюють аналіз і прогнозування готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-фінансової політики на території регіону 

Готівкові кошти — це єдиний вид активу, який не потребує додаткових оцінок і є платіжним засобом, визнаним юридично. Синтетичний облік операцій за поточним рахунком здійснюють на грошовому рахунку 31 «Рахунки в банках». На дебеті рахунка відображають надходження (збільшення) грошей, на кредиті — їх списання. Сальдо рахунка може бути тільки дебетовим і показує залишок грошей на певну дату. На кредиті рахунка 31 відображають зменшення коштів у зв’язку з видачею готівки в касу, погашенням заборгованостей постачальникам, підрядникам, до бюджету, в банк за одержані кредити, тобто списання коштів. Операції за рахунком 31 "Рахунки в банках" відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Аналітичний облік на рахунку 31 "Рахунки в банках" здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. Аналітичний облік за рахунком 31 у розрізі кореспондуючих рахунків відображають у листках-розшифровках на основі доданих до виписки банку розрахункових документів, у яких зазначено номер документа, дату, коротке найменування та суму операції.

Дані про операції за рахунками в банку за журнально-ордерної форми обліку систематизуються у двох багатографних реєстрах: у журналі-ордері №1 на кредиті рахунка 31 «Рахунки в банках» і у відомості № 1.2 — на дебеті рахунка. Записи в журналі-ордері та у відомості роблять після обробки банківських виписок.

2. Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованій особі за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонду), починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період.

Перші п'ять днів оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи. В інших страхових випадках допомога з тимчасової непрацездатності виплачується з першого дня за рахунок Фонду.

Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від страхового стажу застрахованих осіб і складає від їх середньої заробітної плати (доходу): 60% - при страховому стажі до 5 років; 80% - при страховому стажі від 5 до 8 років; 100% - при страховому стажі більше 8 років.

Підставою для призначення допомоги є листок непрацездатності, виданий у встановленому порядку лікарем за місцем проживання або роботи хворого з печаткою лікувального закладу.

Для одержання допомоги працівник надає листок непрацездатності (належно оформлений комісією із соціального страхування) до бухгалтерії.

Періодом, за який проводять розрахунок, є останні шість календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому трапився страховий випадок. Якщо хворий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці або за фактично відпрацьований час.

Базою для обчислення середньої заробітної плати є нарахована заробітна плата (основна і додаткова), що підлягає обкладанню прибутковим податком, з якої сплачувалися страхові внески (в межах максимальної суми, на яку нараховують страхові внески, - 2200 грн.).

Тривалість відпустки згідно із Законом про відпустки розраховується в календарних днях. Згідно зі КЗпП святкові і неробочі дні при цьому не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається працівнику після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Тривалість відпустки становить не менше 24 календарних днів і не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Для оплати щорічної відпустки обчислюється середня заробітна плата, виходячи з виплат працівникові за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Якщо працівник працював менше року, то середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час, тобто з 1 -го числа місяця після оформлення на роботу до 1 -го числа місяця, в якому надається відпустка.

Якщо згідно із чинним законодавством або з інших причин працівник не працював якийсь час і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, цей проміжок часу виключається з розрахункового періоду.

Нарахування відпускних здійснюється виходячи з розміру середньоденної заробітної плати Нарахування відпускних при визначенні середньої заробітної плати складається з таких виплат:

основна заробітна плата;

доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час; за суміщення посад; розширення зон обслуговування; за умови праці; інтенсивність праці; вислугу років);

виробничі премії;

винагорода за підсумками року.

При обчисленні середньої зарплати для оплати щорічної відпустки у фактичну зарплату враховуються всі виплати за час, коли за працівником зберігався середній заробіток, і допомога з тимчасової непрацездатності.

Білет 20

Підприємства можуть відкривати у банках також інші рахунки, кошти яких використовуються для різних операцій цільового характеру. Для їх обліку призначений рахунок 31 «Рахунки в банках», субрахунок 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті». На субрахунку 313 ведеться облік коштів на поточних рахунках за спеціальним режимом використання, на поточних бюджетних рахунках, акредитивах, лімітованих чекових книжках.

Акредитиви виставляють для розрахунків з іногородніми постачальниками. На кожний виставлений акредитив відкривають аналітичний рахунок з зазначенням постачальника. Акредитиви виставляють за рахунок власних коштів та залучених ( кредитів банку). Для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними  та фізичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги застосовуються розрахункові чеки.

Чекові книжки видають у підзвіт працівникам підприємства для здійснення розрахунків.

На субрахунках 313 та 314 ведуть облік грошових коштів на карткових рахунках

 Перш ніж перерахувати кошти на картковий рахунок, підприємство визначає яким робітникам і на які цілі буде видана БПК. Після зарахування коштів на картрахунок, банк видає співробітнику підприємства його корпоративну пластикову картку. Розпорядження картрахунком здійснюється за допомогою банківської пластикової картки (БПК).

БПК – це пластиковий ідентифікаційний засіб із зазначенням номера і терміну дії картки, а також прізвища та  імені працівника, зразка підпису держателя БПК.. При відкритті карткового рахунку складають проводку Дебет 313, 314 – Кредит 311, 312.

Синтетичний облік на рахунках 313, 314 ведеться в журналі-ордері 2 с.г. Для аналітичного обліку операцій за картрахунком підприємству видається виписка банку.

2. Із заробітної плати працюючих на підприємстві осіб за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, які виконують разові роботи, вираховуються різного роду утримання.

За своїм характером вони діляться на:

обов'язкові;

утримання за ініціативою підприємства.

Обов'язкові утримання — це: податок з доходів фізичних осіб;утримання до Пенсійного фонду;утримання збору на соціальне страхування на випадок безробіття;утримання збору на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;утримання за виконавчими листками (аліменти);профспілкові внески (з членів профспілки).

До утримань за ініціативою підприємства відносять суми:

утримань з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду;

за допущений брак;

своєчасно не повернені, одержані у підзвіт;

своєчасно не погашені безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за фірмовий одяг.

В усіх випадках загальний розмір всіх утримань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках — 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику.

Білет 21

1. Позиковий капітал як вид зобов'язань, згідно з П(С)БО 2, — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Тобто зобов'язання — це обов'язок або відповідальність діяти певним чином. Це зобов'язання виникає тільки тоді, коли актив отримано, або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив. Разом з тим позиковий капітал як зобов'язання містить у собі ймовірність майбутнього вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди внаслідок прийнятих у минулому обов'язків. Крім того, підприємство може мати обов'язок діяти певним чином, але це необов'язково призводить до виникнення і відображення у його балансі певного зобов'язання. Тому позиковий капітал як зобов'язання відображається у балансі тільки тоді, коли одночасно виконуються такі умови: оцінка зобов'язання може бути достовірно визначена; існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок погашення зобов'язання. Позиковий капітал на підприємстві розглядається як зобов'язання, якщо він існує на даний момент і є наслідком минулих господарських операцій (отримання запасів або послуг тощо) або подій (ймовірні або понесені збитки, за які підприємство несе відповідальність).

Позикові кошти можуть залучатися у формі позик або кредитів.Їх спільною відмітною особливістю є те, що і ті й інші залучаються на умовах повернення і терміновості .Інша обов'язкова умова: за користування позиковими засобами позичальник сплачує позикодавцеві певний відсоток.

Позикові кошти, що залучаються без сплати відсотків, кваліфікуються Цивільним кодексом РФ як позика. Зауважимо, що в бухгалтерському обліку позика далеко не завжди визначається як безвідсоткову позику, тим не менш, відповіднодо ДК РФ безоплатні позики повинні вважатися позичкою.

При отриманні позики (кредиту) організація - позичальник відображає в обліку заборгованість за позикою (кредитом) в момент фактичної передачі грошей (інших речей) виходячи з фактично надійшла суми або у вартісній оцінці інших речей, передбаченоїдоговором.

У бухгалтерському обліку заборгованість за отриманими позиками і кредитами підрозділяється на короткострокову (термін погашення якої відповідно до умов договору не перевищує 12 місяців) і довгострокову (термін погашення якої за умовами договору перевищує 12 місяців). Інформація про короткострокові позики і кредити відображається організаціями на рахунку 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", а інформація про довгострокові позики і кредити - на рахунку 67 «Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками».

При отриманні позикових коштів в обліку робиться проводка: Дт.51 - Кт.66 (67) - на фактично надійшла суму позики (кредиту).

Повернення отриманої позики (кредиту) відображається проводкою: Дт.66 (67) - Кт.51

2.Суми нарахованої заробітної плати для віднесення її на витрати виробництва систематизують і групують у спеціальних накопичувальних документах та реєстрах: Журналі обліку робіт і затрат (ф. №ЖН-4), Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. №ЖН-5), Накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. №ЖН-6), Журналі обліку витрат у ремонтній майстерні (ф. №ЖН-3).

До Журналу обліку робіт і затрат (ф. №ЖН-4) за кожною культурою (групою культур), видом і групами тварин тощо записують назву роботи, дату і номер документа, обсяг виконаних робіт, суму оплати праці трактористів-машиністів та інших працівників із визначенням відпрацьованого часу, кількості витраченого палива, інших окремих витрат.

У Журналі обліку витрат у ремонтній майстерні (ф. № ЖН-3) систематизують дані про виконані роботи, а також про затрати праці і види прямих витрат у процесі виконання цих робіт. У цій відомості відкривають аналітичні рахунки за видами ремонтів та видами виробів, які виготовляються майстернею. Витрати систематизують за кожною складною машиною (трактор, комбайн, автомобіль, і т. ін.), а за нескладними сільськогосподарськими машинами - за їх видами чи групами.

На підставі Журналу обліку робіт, накопичувальних відомостей, розглянутих вище, складається Звіт про витрати та вихід продукції основного виробництва (ф. 5.5 с.-г.) та інші звіти.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом),але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем,заробітна плата виплачується напередодні.Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки

Білет 22

1.Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо. Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки: 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; 632"Розрахунки з іноземними постачальниками". На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками. На субрахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату. Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками наведено у табл. 11.3.

На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем. Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки: 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"; 362"Розрахунки з іноземними покупцями". За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуваню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

2. З 01.01.2011 року вступає в силу Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №2464-VI, 08.07.2010 [1]. Отже з нового року всі переваги, що було наведено вище стануть реальністю. Слід звернути увагу, що діючі закони, що регулюють пенсійну систему та систему соціального страхування в Україні будуть діяти у частинах, що не суперечить закону про єдиний соціальний внесок.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок.

Білет 23

1.Основні принципи обліку дебіторської заборгованості наведено в П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». За ним дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату. Під час операційної діяльності підприємства виникає поточна дебіторська заборгованість. Умовно її можна поділити на пов’язану та не пов’язану з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). Для відображення останньої Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 передбачено рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами”.             За його дебетом відображають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання.            Аналітичний облік ведуть за кожним дебітором (юр- чи фізособою), за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.