1. Предмет і об*єкт б.О

Б.о здійснюється у масштабах всієї держави і відображає процес розришеного відтворення, який включає 4 стадії: виробництво,розподіл,обмін,споживання.

Розширене відтворення здійснюється в процесі госп.діяльність п-ства, організації, установи.Отже предметом б.о є господарська діяльність п-ства, що складається з окремих господарських операцій у результаті здійснення яких, змінюється склад госп.засобів і джерел їх утвор.

Метод б.о система способів безперервного відображення та узагальнення об*єктів обліку за якістю та однорідними ознаками.Основними елементами б.о є: документація,інвентаризація,калькуляція,оцінка,рахунок,подвійний запис,баланс,звітність.

Докумнтація-cпосіб первинної реєстрації господарських топераці,які характерні певні процеси і явища в роботі п-ства.

Інвентаризація-перевірка відповідності фактичної наявності госп.засобів, з даними бух.обліку, виявлення не облікованих цінностей, розкрадань.

Калькуляція-спосіб згрупування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та використаних робіт.

Оцінка-спосіб вартісного вимірювання господарських явищ, що обліковуються.Математичне вираження:Кількість*ціна за одиницю=вартість.

Рахунки-засіб групування та поточного обліку наявності і використання активів-зобовязань і капіталу.Цей процес відображають за допомогою подвійного запису.

Подвійний запис-метод згідно з яким кожна господарська операція має бути відображена на Дт одного і на Кт іншого рах.

Баланс-метод групування та відображення у грош. Формі активів, зобов’язань і капіталу на відповідну дату.

Звітність-сукупність затверджених у встановленому порядку звітних форм, які об*єднають комплекс систематизованих показників,що характер. Виробничу фінансово-господарську діяльність п-ства за відповідний період.

Обєкти б.о це господарські засоби під-ства та джерела їх утвор цих засобів, спосіб одержання певного засобу.Невиробнича сфера-бюджетні асигнування, виробнича-засоби господарювання,розміщення їх використання,виробництво продукції, обміну, споживання.

2. Облік продукції с\г виобництва

Залежності від вироб напрямку с\г під-ства одержують різні види продукції рослинництва, тваринництва, бджільництва та ін. Для відображення надходження продукції використовують:реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля; акт на сортування продукції рослинництва; журнал обліку на дою молока; щоденник надходження с\г продукції; накладні, різні відомості і акти приймання продукції.

Відпуск і витрачання продукції оформляється такими документами:

Накладні; ТТН; акти витрачання продукції; відомості; лімітно-забірні картки;

Для обліку с\г продукції використовують рах (27) «Продукції сільськогосподарських виробництв» до якого відкривають субрахунки 271-продукція рослинництва, 272-продукція тваринництва.Рах 27 активний, основний, матеріальний.Сальдо тільки дебетове і означає залишок продукції на певну дату.Одержано на протязі року с\г продукцію власну виробництва оцінюють по пановій собівартості і оприбутковують на відповідний субрахунок такою бух проводкою:Дт27 Кт 23

Білет 6

Кожне підприємство здійснює свою господарську діяльність на основі виробничо-фінансового плану, який визначає розмір і склад господарських засобів, потрібних для виконання виробничої діяльності в умовах ринкових відносин.

Господарські засоби підприємства можуть класифікуватися за трьома направленнями:

-  за їх функціональною роллю в процесі діяльності;

-  за складом і розміщенням;

-  за джерелами їх утворення.

За функціональною роллю всі господарські засоби поділяються на оборотні та необоротні. До необоротних відносяться основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові біологічні активи та фінансові інвестиції. Основні засоби — сукупність засобів праці, які функціонують у незмінній натурально-речовій формі протягом періоду, більшого, ніж один рік від дати введення в експлуатацію. Вартість основних засобів зменшується поступово з їх фізичним і моральним зношуванням. До основних засобів належать: земля, будівлі, споруди,очікуваний строк корисного використання яких більше одного року, а вартісну межу підприємництво встановлює самостійно.

Існують такі джерела утворення господарських засобів:

-  власні;

-  залучені;

-  позичені.

Власні — це фонди, резерви, бюджетне і цільове фінансування, прибуток.

Залучені — це кредиторська заборгованість.

Позичені — кредити, позики.

2. Документальне оформлення руху сільськогосподарських тварин здійснюють на підставі класифікації їх. До того ж воно залежить від джерел надходження тварин і методики утримання їх.

До складу молодняка тварин на вирощуванні й тварин на відгодівлі належать: поголів’я, вирощене у власному господарстві, та придбане.

Сільськогосподарські підприємства можуть отримувати молодняк тварин із різних джерел. Утримувати тварин сільськогосподарські підприємства можуть на власних фермах або передавати на вирощування чи відгодівлю іншим підприємствам і громадянам.

При одержанні приплоду складають Акт оприбуткування приплоду тварин Дані актів також використовують при нарахуванні заробітної плати працівникам ферми. При закупівлі худоби у громадян складають Акт на закупівлю тварин у населення, який затверджує керівник підприємства. Один примірник Акту передають особі, яка здає тварин. Тварин, придбаних в інших підприємств, оприбутковують на підставі товарно-транспортних накладних і рахунків-фактур.

 

Відповідальність за ведення обліку на фермі покладається на її завідувача, зоотехніка, тощо. Ці посадовці також складають відповідні первинні документи й регістри про наявність і рух тварин.

Облік наявності й руху тварин здійснюють за місцями їх утримання, за матеріально відповідальними особами, видами й обліковими групами тварин.

Тварини підлягають обов’язковій нумерації інвентарними номерами (клеймо, тавро) із реєстрацією номерів у спеціальній книзі. В книзі вказують дату придбання чи народження, вік, стать, масу в кг, дату взяття на відгодівлю. У подальшому в цій книзі вказують живу масу тварин у момент зважування й у день зняття з відгодівлі.

У бухгалтерії облік молодняка тварин на вирощуванні й тварин рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі.На рахунку 21 здійснюють облік молодняка всіх видів тварин від моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття.

За дебетом рахунка 21 відображають надходження (за кредитом — вибуття тварин на вирощуванні внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

Білет 7

1. Документ-це діловий папір,який юридично підтверджує будь який факт здійснення г.о,або письмове розпорядження на право її здійснення.Сукупність бух.документів,що складаються а всі г.о наз. Документацією.Від своєчасності складання і якості документа,значною мірою,залежить правильність показників б.о і звітності.Жодна г.о не може бути відображена без належного її оформлення відповідних документів.Тому документ здобуває виняткового значення в організації і виконанні облікових функцій. А допомогою документів здійснюється:

-спостереження,попередній і наступний контроль за господарською діяльністю.

-укріплюється господарський розрахунок.

-підвищує рівень оперативного керівництва і управління господарством

-забезпечує контроль всього майна і всієї власності п-ства,є можливість виявити і виправити помилки в облікових записах.

До документів ставляться певні вимоги:своєчасність,достовірність показників,правельність,оформлення.

Порядок складання документів і вимоги встановлення положенням про документи і документообіг б.о п-ств.Документи заповнюються при допомозі засобів автоматизації і зберігається протягом часу встановленого для їх зберіганя архіві.Категорично забороняється робити записи простим олівцем.Не дозволяється робити виправлень, не обговорених і підтверджених підписами.

Документообіг називається рух бух документів на п-стві з моменту їх одержання або створення до завершення обробки та передачі в архів.Для раціональної організації бух.обліку потрібен план документообігу,який визначає порядок оформлення документів надходження їх до бухгалтерії, опрацювання та передачі до архіву.План складає головний бухгалтер, затверджує керівник під-ства. Первинні документи, та облікові регістри, що пройшли обробку,бухгалтерські звітиі баланси до передачі їх до архіву п-ства,установи повині зберігтися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах, під відповідальністю осіб оповноваженими головний бухгалтером.Псіля складеного звіту ці документи передають для зберігання в архів.Під відповідальністю гол.бухгалтера чи призначеної ним особи.Термін зберігання бух документів у архіві п-ства визначається язгідно з переліком типових документів,затверджено головних архівним управлінням при КМУ.Бланки суворої звітності повині зберігатися в сейфах або спеціальних прміщеннях, що забезпечують їх охоронність.

2.Вирощенний молодняк тварин знімають з відгодівлі з різних причин:

-для переведення тваринз молодої віікової групи в старшу або в стадо;

-продаж тварин іншим господарствам;

-забій тварин у власному господарстві для переробки чи реалізації;

-вимушений забій тварин(перелом ноги,захворювання там інші)

-падіж тварин(епідемії,стихійні лиха і інші)

При знятті тварин з відгодівлі їх обов’язково зважують.При знятті тварин з відгодівлі їх оцінюють по плановій собівартості,а в кінці року доводять її до рівня фактичного шляху корегування сум методом додаткових записів(якщо планова собівартість, виявилась нищою за фактичну.Чи методом червоне сторно(якщо планова собівартість виявилася вищоюб за фактичну)При вибутті тварин складають такі документи:ТТН,акт на вибуття худоби і птиці, акт на переведенні тварин з групи в групу

Білет 8

Документи складені на п-стві передають до бухгалтерії у визначені гол.бухгалтером строки.Приняті документи підлягають бух.опрацюванню,мета якого підготувати документи до наступних записів в облікві регістри.Бух опрацювання документів підлягає їх перевірці,розцінці,групуванні,контируванні.

Документи підлягають перевіркам: для змісту,за формою,арифметичні.

За змістом-полягає у встановленій відповідності госп.операціях діячому законодавству,кошторисом і їх доцільності.

За формою-має встановити повноту і правильність,заповнення реквізитів,обов’язкових для даного документу,дійсність підписів службових осіб.

Арифметична-полягає у перевірці всіх арифметичних підрахунків,що міститься у документі.

Після проведення перевірки документів,працівників бухгалтерії переходять до їх опрацювання документів. Якщо під час перевірки було виявлено незаконність здійснених операцій,підробку підписів чи підчистку цих або інших порушень,то такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру,після цього документи підлягають подальшому опрацюванню,розцінці,групуванню,контируванню.

У процесі опрацювання документів можуть виникнути помилки-від простих описів до неправильної кореспонденції між рахунками.Для забезпечення достовірності показників обліку необхідно до складання звітності перевірити правильність облікових записів,виявити та виправити помилки.Помилки виправляються різними способами:коректурним,червоне сторно,спосіб додаткових записів.

Коректурний-полягає в тому,що неправильний запис,закреслють одною рискою,щоб можна було прочитати закреслене, а зверху чи поряд пишуть правильну суму і підтверджують підписом особи, що зробила виправлення,зазначити дату.

Червоне сторно-полягає в тому,що неправильний бух запис роблять повторно в тій самій сумі і кореспонденції рахунків,що й помилковий запис,але червоним чорнилом,що означає від*ємні числа.При підбитті загальних підсумків ці суми віднімаються.

Додаткових проводок-застосовують у тому разі,коли кореспонденція правельна,але операцію записано меншій сумі ніж потрібно.

2.Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприєм ством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких основних формах.

Відповідно до П(С)БО 2 “Баланс”, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою:

  збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо),

  зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

До фінансових інвестицій відносяться:

  акції;

  облігації;

  депозитні сертифікати

  казначейські зобов’язання;

  інші цінні папери.

Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств. Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти , так і залучені кошти Капітальні роботи можуть виконуватися або підрядним способом, або господарським способом Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за субрахунками: 151 «Капітальне будівництво»; 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»; 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»; 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»; 155 «Формування основного стада». По дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і його субрахунків відображають затрати, по кредиту — списання зазначених затрат на закінчені та здані в експлуатацію об'єкти.

Білет 9

1. Бух баланс є способом економічного обгрунтуванн і узагальненого відображення грошовій оцінці стану засобів господарства на певну дату.Для роздільного відображення засобів, та їх джерел бух баланс будується у вигляді двохстороньої табилиці яка складається з активу і пасиву.У лівій частині балансу актив придставлені ресурси господарства(господарські засоби і кошти).Права частина балансу-пасив,відображає власний капітал, та зобов’язання п-ства(джерела утворення засобів).Загальні підсумки активу і пасиву балансу=один одному.Це обов’язкова умова правильності їх складаня.Актив і пасив балансу включає окремі розділи та статті.Кожна стаття балансу відображає в грошовій одиниці величину певного економічного однорідного виду засобів або їх джерел на відповідну дату.В першому розділі необоротні активи відображенні ресурси господарства тривалого використання, сюди входять:

-нематеріальні активи

-основні засоби

-довгострокові фінансові вкладення

У другому розділі оборотні активи відображають вартість виробничих запасів(сировина,паливо, матеріали, тварини,готова продукція,товари),а також затримати по основному,допоміжному обслуговуючому та інших ви-ствах, ще відображається вартість готової продукції,товарів,дебіторська заборгованість покупців,грош кошти та їх еквіваленти в на ціональній та іноземній валюті, тобто концентруються всі господарські засоби,що належать до оборотних коштів і використовуються протягом одного виробничого циклу(операційного)Операційний цикл-це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції,товарів чи послуг.

Третій розділ-витрати майбутніх періодів відображають витрати що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів,але належать до наступних звітних періодів(підписка газет,журналів)

Пасив балансу складається з 5 розділів та відображає власний капітал та зобов’язання п-ства.В розділі 1 пасиву балансу власний капітал відображається джерела власних коштів створених на п-стві.Це:статутний капітал,пайовий капітал,резервний,додатковий,нерозподілений прибуток,непокриті збитки.У 2 розділі пасиву балансу забезпечення майбутніх витрат та платежів відображається нараховані в звітному періоді і майбутні витратиі платежі.У 3 розділі пасиву балансу довгострокові зобов’язання відображаються довгострокові позики,джерела кредити банків,та позикові кошти на термін більше 1 року.У 4 розділі пасиву балансу поточні зобов’язання відображається язаборгованість по короткостроковим кредитам банку до 1 року.Також кредиторська заборгованість іншими п-ствами та фізичними особами.У 5 розділі пасиву балансу доходи майбутніх періодів відображаються доходи,отрмані доходи протягом поточного або попередніх звітних періодів які належать до наступних звітних періодів.

2.Основні засоби являють собою матеріальну технічну базу,будь якого виробничого п-ства.Порядок формування інформації про о.з та інші необоротні активи визначається ПсБО оз.О.З-це матеріальні активи,якими володіє п-ство з метою використання їх у процесі в-ства. Бо поставки товарів,надання послуг,здачі в оренду,для здійснення адміністративних і соціально культурних функцій,очікуваний строк використання яких більше 1 року.Обєкт о.з-закінчений пристрій зі всіма пристосуваннями і приладдями до цього або окремий конструктивно-відокремлений суб’єкт, призначений для використання певних самостійних функцій.У б.о основні засоби поділяються на 9 груп однакових за технічними характеристиками, призначенням і способом використання.

Для кожної з групи о.з призначений окремий субрахунок до синтетичного рах о.з.Залежну характеру, стану о.з,часу оцінки різняють такі види вартості.у відповідності ПсБО:первісна вартість,переоцінена вартість, залишкова вартість,справедлива вартість,вартість яка амортизується,ліквідаційна вартість.

Синтетичний облік о.з ведуть на рах 10.цей рах активний,основний,інвентарний.по Дт надходження, Кт вибуття.Обєкти о.з надходять у господарство з різних джерел по придбанню цих об’єктів п-ство несуть певні витрати.Для обліку витрат на придбання або створ о.з використовують активний рах. 15 капітальні інвестиції.По Дт понесені витрати на придбання чи створення активів, по Кт їх зменшеня.

Аналітичний обілк о.з здійснюють на кожному об’єкту о.з на інвентарних картках, які відкривають на підставі, активів приймання і передачі о.з інвентаризаційних описів.Їх реєструють в описах інвентарних карток,які складаються у 2 екзмеплялрах:перший передають матеріально відповідальній особі,другий залишають в бухгалтерії.На підставі цих карток, складають оборотну відомість, підсумки якої щомісяця звіряють з даними синтетичного обліку.

Білет 10

У процесі виробничо-фінансової діяльності на підприємствах  відбуваються різні господарські операції, під впливом яких змі-  нюється склад господарських активів і джерел їх утворення, що  приводить до змін у бухгалтерському балансі.  Зміни в бухгалтерському балансі відбуваються в результаті  збільшення або зменшення розміру його статей. Ці зміни визна-  чаються зіставленням суми на початок звітного періоду з сумою  на кінець звітного періоду за окремими статтями балансу. Різни-  ця між ними і покаже зміни в господарстві за підзвітний період.  Ці зміни не порушують рівності між загальною сумою господар-  ських активів і джерел їх утворення, тому що зміни різних статей  балансу виражаються в однакових сумах. Збереження такої рів-  ності є основним змістом балансового узагальнення. Це забезпе-  чує в системі бухгалтерського обліку безперервне охоплення всіх  об’єктів спостереження і дає можливість здійснення постійного  контролю за активами підприємства та їх джерелами.  У бухгалтерському балансі існує чотири типи змін.  Перший тип балансових змін під впливом господарських опе-  рацій передбачає збільшення статей активу і пасиву на рівнове-  лику суму. Валюта балансу при цьому буде збільшена на рівно-  велику суму.  Другий тип балансових змін під впливом господарських опе-  рацій передбачає зменшення статті активу і пасиву балансу на  рівновелику суму. Валюта балансу при цьому буде зменшена на  таку ж суму.  Третій тип балансових змін під впливом господарських опера-  цій передбачає зменшення однієї статті активу балансу і збіль-  шення іншої статті активу балансу. Валюта балансу при цьому  залишається без змін.  Четвертий тип балансових змін під впливом господарських  операцій передбачає зменшення однієї статті пасиву балансу і  збільшення іншої статті пасиву балансу. Валюта балансу при  цьому не змінюється.  Схематично типи балансових змін мають такий вигляд:  Господарські активи Джерела утворення активів  Збільшення «+» Зменшення «–» Зменшення «–» Збільшення «+»  І тип  ІІ тип  ІІІ тип  IV тип  Отже, кожна господарська операція обов’язково охоплює дві  статті бухгалтерського балансу, але ніколи не порушує рівності  між активом і пассивом

2.В процесі господарської діяльності бюджетних установ відбувається рух запасів, який включає послідовні операції: надходження, передача в межах установи та витрачання (або реалізація). Зазначені операції відображаються в обліку за допомогою первинних документів, оформлених належним чином. Запаси надходять до бюджетних установ шляхом: · безпосереднього одержання від постачальників, від підрозділів установи; · в порядку гуманітарної допомоги; · в порядку централізованого постачання; · через підзвітних осіб. Основними документами щодо надходження запасів виступають: · рахунки-фактури; · прибуткові накладні; · акти приймання матеріалів тощо. В цих документах фіксуються наступні відомості: · від кого надійшли матеріали або продукти харчування; · найменування; · сорт; · кількість (вага); · ціна; · сума; · дата надходження; · підпис матеріально відповідальної особи, що одержала запаси. Для отримання матеріальних цінностей зі складу постачальника уповноваженій особі видається довіреність на отримання цінностей. Матеріальні цінності, що надходять на склад бюджетної установи, перевіряються на відповідність їх асортименту, кількості, зазначених у супровідних документах. Приймання матеріалів здійснюється комісією з обов’язковою участю матеріально відповідальної особи, представника постачальника або незацікавленої організації. Обов’язковою умовою при оприбуткуванні запасів є відмітка матеріально відповідальної особи про прийняття матеріалів на відповідальне зберігання (ставиться підпис). При централізованій поставці, якшо запаси придбані за рахунок коштів спеціального фонду кошторису доходів і видатків, у документах на оприбуткування цінностей ставиться печатка установи. Якщо матеріали отримують безпосередньо на складі постачальника, то виписується товарно-транспортна накладна на відпущені матеріали. Документи надходять до відділу постачання, де вони реєструються в журналі обліку вантажів, що надійшли, і передаються в бухгалтерію. Бухгалтерія здійснює перевірку документів постачальника і передає їх на склад для контролю при прийнятті вантажу. Якщо при прийнятті матеріалів на склад не виявлено розбіжностей між їх фактичною наявністю і документальною кількістю, матеріали можуть бути оприбутковані без виписки додаткових документів. Якщо при оприбуткуванні виявлено пошкодження чи втрати матеріалів внаслідок транспортування, бюджетні установи складають комерційний акт, який передається транспортній організації, що виконувала доставку матеріалів. Якщо розбіжності виявлено при оприбуткуванні матеріалів на складі, складається акт приймання, в якому фіксуються найменування матеріалів, одиниця виміру, шифр субрахунку, номенклатурний номер, фактична кількість і сума. Акт у двох примірниках складається приймальною комісією з обов’язковою участю завідувача складом та представника від постачальника або сторонньої організації. Один примірник акта використовується для обліку прийнятих матеріальних цінностей, другий – для направлення претензійного листа постачальнику. На підставі зазначених документів робиться запис операцій по надходженню матеріалів у відповідні облікові реєстри. Матеріальні цінності, що надійшли до бюджетної установи в порядку гуманітарної допомоги, приймаються створеною наказом керівника установи комісією з обов’язковою участю працівника бухгалтерії та представника вищої за рангом організації. Приймання цінностей проводиться шляхом їх перелічування, зважування в присутності матеріально відповідальної особи, якій передаються ці цінності на зберігання. На прийняті матеріальні цінності комісія складає акт, який підписується членами комісії. Матеріали, прийняті на склад, оприбутковуються, тобто беруться на облік, на підставі виправдних документів тим числом, коли отримано цінності. Білет 11

1. За призначенням зі структурою рах.б.о групуються належно від їхніх обліково-технічних якостей,тобто від того,що облічуються на Дт і Кт рахунку і що означає залишок на відповідному рахункуРах.б.о за призначенням і структурою поділяються на такі групи:

-основні(рах господарських засобів і їх джерел)

-регулюючі(рах.що регулюють оцінку господ.засобів і їх джерел)

-операційно-результативні

-фінансово-результативні(рах.результатів гос.діяльності)

-позабалансові рах

Основні рахунки призначенні для обліку наявності та рухугосп.засобів п-ва,та джерел їх утворення. Основні рахунки поділяються на: -інвентарні

-інвестиційні

-виробничі

-грошові

-рахунки розрахунків

-резервні

-рахунки капіталу. -Інвентарні рахунки призначені для обліку наявності та руху основних засобів,ТМЦ і контролю за їхніми збереженнями.Усі рахунки є активними.По дебету відображається надходження , по кредиту вибуття.

-Інвестиційні рахунки це рахунки призначенні для узагальнення інформації,про наявність і рух довгострокових вкладень в цінні папери інших п-ств,і для обліку витрат на придбання або створення матеріальних необхідних активів. -Виробничі рахунки ці рахунки призначення для обліку та узагальнення інформації про витрати п-ства на вироблену продукцію.По Дт цого рах. Відображають операційні витрати загально виробничі та врати продукції, а по Кт сума фактичної собііварторті завершеного виробництва продукцією виконаних робіт, послуг.

-Грошові рах.призначені для обліку грош.кощштів п-ства,всі рах. Активні.по Дт відображу надходження грош.коштів на певну дату, по Кт видатки перерахування.

-рахунки розрахунків призначенні для обліку розрахунків п-ства,з іншими під-ствами та окремими особами, тобто тут облічуються дебіторська і кредиторська заборгованість, тому рахунки розрахунків можуть бути активними і пасивними, активно-пасивними.По Дт.відображається сума виданих авансів, по кредиту їх погашення.

-Резервні рах. Забезпечення можуть бути активними і пасивними.

-Рахунки капіталу цієї групи призначенні для узагальнення інформації про стан і рух різновидів власного капіталу, також нерозподілених прибутків і непокритих збитків,всі рах пасивні.

Для відображення г.о на рах. Б.о застосов подвійний запис.суть його полягає в тому,що г.о записують двічі,на двох взаємопов’язаних рах.на Дт одного і на Кт другого в одинаковій сумі.На протязі місяця по одному і тому ж рахунку може бути здійснено багато г.о. тому в кінці місяця підбивають підсумки записів операцій за Дт І Кт рах. Які наз. Оборотами на рах. Підсумок записів по Дт рах. Називають дебетовим оборотом а підсумок по Кт наз кредитовим оборотом.Дт І Кт обороти рах показують рух окремих видів, засобі господарства і джерел їх утвор за певний час.після запису операцій на рах і підбиття підсумків (оборотів) необхідно встановити кінцеві залишки на рах(сальдо)Кінцевий залишок (сальдо)визначають ивходячи із початкового сальдо і оборотів рах.

На активному рах до початкового дебетового лалишку +суму дебетового обороту –суму кредитового обороту.

На пасивному рах до початкового кредитового залишку +суму кредитового обороту і –суму дебетового обороту.

Підсумки всіх дебетових залишків активних рахунків і кредитових пасивних рахунків визначених на кінець звітного періоду мають =один одному. Це забезпечує складання балансу на підставі цих рахунків.

2. Обєктом амортизації є всі о.з крім землі.Нарахування амортизації здійснюється протягом стороку корисного використання(експлуатації)об’єкта,в яких встановлюється п-ством при визнанні цього об’єкта актива.

Амортизація-це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується протягом строку корисного використання.

Вартість,що амортизується-цепервинна або переоцінена вартість необоротних активів,зменшення на величину їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість-це сума грош.коштів,або вартість інших активів, яку п-ство очікує одрежати від реалізації.

Амортизація нараховується щомісячно починаючи з місяці наступного за місяць, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання і застосуванням таких 5 методів:прямолінійного,зменшення залишкової вартості,прискореного зменшення залишкової вартості,куморетивного, виробничого.

Після певного періоду експлуатації о.з витрачають своє виробниче призначення внаслідок фізичного і морального зносу.Крім того о.з можуть вибувати внаслідок стихійного лиха,при безоплатній передачі їх іншому господарству,продажу,вибракуванні тварин з основного стада і інші.В усіх цих випадках о.з списується з балансу п-ства.

Щоб списати о.з призначають постійну діячу комісію до складу якої входять:заступник керівника п-ства, головний інженер-механік,головний агроном,головни зоотехнік,інженер-будівельник, гол.бухгалтер.На основі рішення комісії складають «Акт списання о.з»,який затверджує керівник п-ства, після чого його передають в бухгалтерію.

Білет 12

1.Для одержання різних наступних деталізацій даних на п-ствах і організаціях ведуть 2 рах-синтитичний і аналітичний.Рах 1 і 2 порядків на яких відображаються загальні об’єкти обліку-синтетичні рах.Рах з порядку,на яких відображаються деталізовані на субрахунках об’єкти обліку-аналітичні рах.Синтетичними наз рах.призначені для обліку економічно однорідних груп господарських засобів та джерел їх утворення,господарських процесів, та їх результатів у грошовому виразі.До складу синтетичних рах.першого порядку визначають види засобів,або джерел їх утвор.Рах 2 порядку субпроводки,на яких відображу.деталізація цих засобів або джерел їх утвор.Для інтерналізації інформації синтетичних рах використовують в другому рах-субрахунки.Синтетичні рах 10 основні засоби мають такі субрахунки :

101 Земельні ділянки

102 капітальні витрати з поліпшенням землі

103 відділення та споруди

104 машини та обладнання

105 транспортні засоби

106 прилади та інвентар\

107 робоча худоба

108 багаторічні засадження

109 інші основні засоби

На субрахунках обліку в наявності руху об’єктів ведеться в узагальненому виразі, в даному випадку в межах групи о.з та грошовій оцінці.Інформацію отримують з аналітичних рах, що використовуються для обліку окремих деталізованих об’єктів.

Аналітичними називають рах призначені для обліку окремих видів засобів їх джерел і господарських процесів.Окремий аналітичний рах відкривається для обліку лише одного об’єкта в грошовому і натуральному виразі. Синтетичні і аналітичні рах тісно пов’язані між собою, оскільки записи на них групуються на тих самих документах і відображають ті самі економічно-однорідні групи,але різного ступеня деталізації.

Отже, рах синтитичногоі аналіт обліку взаємозв’язані між собою, доповнюють один одного і дають повне уявлення прос тан і рух засобів,зміни їхніх джерел і здійснення господарських процесів.

2.Після певного періоду експлуатації о.з втрачають своє виробниче призначення внаслідок фізичного і морального зносу. Крім того о.з можуть вибувати внаслідок стихійного лиха, при безоплатній передачі їх іншому господарству,продажу,та ін.. В усіх цих випадках о.з списуються з балансу п-ства. На списання о.з призначають постійно діючу комісію до складу якої входять: -заступник керівника п-ства -гол.інженер механік -гол.агроном

- гол.зоотехнік - інженер-будівельник -гол.бугалтер. Члени комісії ретельно оглядають об’єкти що підлягають списанню і визначають їх технічний стан ступінь втрати продуктивних якостей,встановлюють причини непридатності для дальшого користування чи експлуатації. На основі рішення комісії складають«акт списання о.з» який затверджує керівник п-ства.

Білет 13

1,Класифікація рахунків бухгалтерського обліку, а іншими словами, групування їх за певними ознаками, допомагає процесу вивчення системи рахунків та застосуванню її на практиці.Усі рахунки класифікують за об’єктами відображення (активні, пасивні, активно-пасивні), рівнем узагальнення даних про господарську діяльність (синтетичні рахунки, субрахунки, аналітичні рахунки), за економічним змістом, призначенням та структурою.Класифікація рахунків за економічним змістом дає можливість встановити, які рахунки слід застосовувати для обліку певного об’єкта, тобто ця класифікація дозволяє визначити систему рахунків, які необхідно використовувати на підприємствах тієї чи іншої галузі. Вона будується відповідно до класифікації об’єктів бухгалтерського обліку.За економічним змістом рахунки поділяють на три основні групи і одну доповнюючу (рис. 3.5.1):

— рахунки господарських засобів;

— рахунки господарських процесів;

— рахунки джерел формування засобів;

— рахунки обліку операцій, які не відображені в балансі (позабалансові рахунки).

За структурою і призначенням рахунки поділяються на основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні та позабалансові.Таке групування дозволяє визначити порядок обліку господарських операцій на рахунках, забезпечує можливість більш раціонального уявлення про показники діяльності підприємства. Оскільки бухгалтерський рахунок є основною одиницею зберігання інформації в бухгалтерському обліку, то для групування цієї інформації використовується система рахунків бухгалтерського обліку. Ця система є єдиною для всіх підприємств і організацій, крім банків та бюджетних організацій, і називається «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій».Інструкцією про застосування Плану рахунків визначено: «План рахунків є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку».Головною метою його є забезпечення інформацію для контролю та прийняття управлінських рішень, складання фінансової звітності. Структура Плану рахунків узгоджена зі структурою Балансу і Звіту про фінансові результати

Кожен клас рахунків має конкретне призначення та тісно пов'язаний з інформаційними потребами внутрішніх і зовнішніх користувачів. У Плані рахунків використано децимальну систему кодування, за якої кожна цифра в коді рахунка визначає відповідну складову (клас, синтетичний рахунок, субрахунок). Так, код 105 означає: 1 — клас "Необоротні активи"; 0 — синтетичний рахунок "Основні засоби"; 5 — субрахунок "Транспортні засоби". Таким чином, діючий План рахунків розрахований на максимально можливу кількість 99 рахунків першого порядку, а кожен рахунок може вмістити до 9 субрахунків (рахунків другого порядку). Діючий План рахунків містить 80 синтетичних рахунків, 73 з яких призначені для всіх видів діяльності.

2. Під іншими необоротними активами розуміють матеріальні активи, призначені для використання більше року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік). А саме: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, природні ресурси, тимчасові не титульні споруди, предмети прокату, інвентарна тара тощо.             Бухгалтерський облік інших необоротних активів регламентується П(С)БО 7 «Основні засоби». Вони відображаються за первісною вартістю. Причому процес набуття таких активів та їх документальне оформлення аналогічне оприбуткуванню основних засобів. нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відділений від підприємства) і утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.

Отже, відмітними особливостями нематеріальних активів є:

відсутність матеріальної форми;

використання протягом тривалого часу;

здатність приносити економічну вигоду підприємству.

По дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» та його субрахунків ведуть облік надходження нематеріальних активів, а також суми дооцінки; по кредиту — вибуття нематеріальних активів

Білет 14

1.Форма бухгалтерського обліку - це сполучення різних регістрів аналітичного і синтетичного обліку, їх взаємозв'язок, послідовність і способи облікових записів з метою узагальнення й одержання звітності. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

 Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

— введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

— користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

— ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

— самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Керівник підприємства має право обрати одну з дозволених форм організації ведення бухгалтерського обліку. Незалежно від обраної форми ведення бухгалтерського обліку, відповідальність за його організацію, ведення і зберігання документації залишається на керівнику підприємства. Керівник підприємства (власник чи уповноважений орган) несе відповідальність за те, що бухгалтерський облік повинен забезпечити складання фінансової звітності, в якій вся інформація є вільною від упередженості, повною з усіх суттєвих аспектів та доречною для потреб користувачів.

Всі господарські операції після їх оформлення первинними до-кументами записуються до облікових регістрів. Обліковий регістр — це спеціальна таблиця, призначена для відображення документально оформлених господарських операцій у системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації. Облікові регістри — це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, журналів, книг, журналів-ордерів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

2.Орендна операція (лізинг) передбачає передачу права користування окремими об'єктами основних засобів іншому суб'єкту (орендатору) на платній основі на певний період. Розрізняють дві форми оренди (лізингу) - оперативну і фінансову. Облік операцій по оперативній оренді. Передача і повернення об'єкта оренди оформляється актом приймання-передачі. Орендодавець зданий в оренду об'єкт основних засобів продовжує обліковувати на рахунку 10 "Основні засоби", тільки переміщує його інвентарну картку в окремий розділ картотеки. Орендар прийняті в оренду основні засоби зараховує на забалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи" за балансовою вартістю орендодавця, зазначену у договорі оренди, із збереженням інвентарних номерів орендодавця. Регістрами аналітичного обліку служить копія інвентарної картки орендодавця (або виписка з інвентарної книги), що додається до акта приймання-передачі. У разі повернення орендодавцю раніше прийнятих в оренду об'єктів орендар списує їх з забалансового рахунка 01 "Орендовані необоротні активи". По переданих в оперативну оренду основних засобах орендодавець протягом строку оренди щомісячно нараховує амортизацію з відображенням на дебеті рахунка 23 "Виробництво" (окремий субрахунок для обліку витрат по орендних послугах) у кореспонденції з кредитом рахунка 131 "Знос основних засобів".

Білет 15

Інвентаризація – це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку, врегулювання виявлених різниць та відображення результатів інвентаризації обліку. Інвентаризації підлягає все майно підприємства,  включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на  реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану.

Інвентаризація проводиться шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядним документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

2.Фонд оплати праці являє собою частину коштів, спрямованих на споживання, і охоплює всі витрати підприємства, установи, організації па оплату праці незалежно від джерела фінансування їх виплат,, включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до діючого законодавства за невідпрацьований час, а також стимулюючі та компенсуючи виплати. До складу фонду оплати праці входять заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, окладами або по середньому заробітку; вартість продукції, яка видається в порядку натуральної оплати; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів; премії працівникам за виробничі результати, створення, опанування і впровадження нової техніки та ін.; доплати за несприятливі і умови праці (за роботу в тяжких, шкідливих умовах, багатозмінному режимі, нічний час тощо); оплата щорічних та додаткових відпусток; оплата спеціальній перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгових годин підлітків; одноразові винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи; оплата простоїв не з вини працівників; виплата вихідної грошової допомоги тощо

Білет 16

Бухгалтерська звітність — це система узагальнення показників, що характеризують господарсько-фінансову діяльність підприємств за попередній період (місяць, квартал, рік).

Значення бухгалтерської звітності полягає в тому, що вона є джерелом інформації про результати господарсько-фінансової діяльності підприємства; за відповідними показниками підприємства аналізують свою діяльність, одержують інформацію для подальшого її планування в умовах ринкових відносин.

За видами звітність організацій і підприємств поділяють на бухгалтерську (фінансову), внутрішньогосподарську (управлінську), статистичну та податкову.

2. заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітну плату регулюють форми та системи оплати праці. На підприємствах в основному використовують дві форми оплати праці: погодинну та відрядну. Погодинна форма оплати передбачає заробіток працівника залежно від відпрацьованого часу. Ця форма передбачає дві системи: просту погодинну та погодинно-преміальну оплату праці. Відрядна форма оплати обумовлює те, що заробітна плата робітників залежить від кількості виконаної роботи й розміру розцінки. Вона використовується в оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню, і передбачає такі системи: пряму, преміальну, прогресивну, акордну.

Оплата праці поділяється на основну та додаткову заробітну плату, інші стимулюючі та компенсаційні виплати, що утворюють фонд оплати праці. Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану в установлений термін суму з оплати праці, ведуться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» 

Облік використання робочого часу ведуть у Табелі обліку використання робочого або Табелі обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати Документи для розрахунку зарплати. Перш за все, це Розрахунково-платіжна відомість Її складає бухгалтер підприємства на підставі даних особових рахунків кожного працівника (), зазвичай в одному примірнику. Також для нарахування зарплати використовують розрахункову відомість У ній проводять лише розрахунок зарплати, а вже для її виплати використовують платіжну відомість або видатковий касовий ордер.

Білет 17

Касові операції — це операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, видачею готівки касами банків, підприємств, організацій тощо.

Приймання готівки в касу підприємства оформлюють прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером. При прийманні готівки видається квитанція з підписами головного бухгалтера і касира та печаткою. На гроші, отримані в банку за грошовим чеком, теж оформлюють прибутковий касовий ордер. Видачу грошей із каси оформлюють видатковими касовими ордерами або платіжними відомостями, підписаними керівником і головним бухгалтером. Приймання і видачу готівки за касовими ордерами здійснюють тільки в день їх виписки. Касові та інші видаткові документи відразу після одержання або видачі грошей за ними підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться штамп або напис "Оплачено" із зазначенням дати. Касові ордери до передання в касу реєструють у журналі реєстрації касових ордерів.

Кожна операція за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером записується в касову книгу в день її здійснення.  Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках через копіювальний папір. Другий примірник — відривний, це звіт касира, який щоденно передається до бухгалтерії з прикладеними касовими ордерами під розпис у касовій книзі. Аркуші касової книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою підприємства та кількість їх засвідчена підписами керівника і головного бухгалтера.

Синтетичний облік касових операцій ведуть на рахунку 30 "Каса". Це активний грошовий рахунок, за дебетом якого відображають надходження грошей в касу, а за кредитом - їх вибуття з каси